20 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 804/1556/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р. В., за участю представника відповідача Кравченко П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року в адміністративній справі №804/1556/18 (головуючий суддя у 1 інстанції - Конєва С.О., рішення прийняте в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні повний текст рішення складено 10.06.2019 року ) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу № 232 від 17.01.2018 року , -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 232 від 17.01.2018 року в частині притягнення інспектора СРПП №4 Юріївського ВП Павлоградського ВП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона проходить службу в поліції на посаді інспектора СРПП №4 Юріївського ВП Павлоградського ВП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській у званні капітана поліції. Відповідно до наказу №5048 від 11.12.2017р. відносно позивача було призначено службове розслідування за фактом не виходу її на роботу 05.12.2017р. Згідно до результатів проведеного такого службового розслідування був складений висновок, який був затверджений начальником поліції та за наведене вище правопорушення (дисциплінарний проступок) 17.01.2018р. був прийнятий наказ №232 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани. Позивач вважає наведений наказ протиправним посилаючись на те, що графіком її роботи є доба через дві, у графіку 05.12.2017р. вона не значилася, в цей день її ніхто на роботу не викликав, у розстановці нарядів на 05.12.2017р. вона також не стояла. Позивач вказує на те, що 04.12.2017р. вона здала зброю, а 05.12.2017р. проходила обстеження у КЗ “Павлоградська міська лікарня №4”ДОР, тому вважає безпідставним притягнення її до дисциплінарної відповідальності за прогул 05.12.2017р. та вважає, що оспорюваний наказ є таким, що порушує її право на працю, передбачене ст.43 Конституції України. Окрім того, позивач звертає увагу і на те, що висновки службового розслідування містять відомості, що вона відмовилася від надання пояснень, однак це не відповідає дійсності, так як ніхто ні усно, ні письмово не звертався до неї щодо надання таких пояснень, що, на думку позивача, є порушенням п.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013р. №230 (далі - Інструкція №230). Позивач також посилається і на те, що є безпідставними доводи відповідача про те, що такого графіку роботи, як доба через дві, у поліції не передбачено та спростовується змістом ч.1 ст.91 Закону України “Про Національну поліцію” за п.2 якої передбачено службу в поліції позмінно. Також позивач зазначає, що висновок службового розслідування не відповідає критеріям, встановленим п.8.3 Інструкції №230 та відповідачем не надано доказів того, що позивач 05.12.2017р. мала бути задіяна на чергуванні чи патрулюванні.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області №232 від 17.01.2018р. про притягнення інспектора СРПП №4 Юріївського ВП Павлоградського ВП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що поліцейські під час здійснення своїх повноважень керуються також і спеціальними нормами, які пред'являють підвищені вимоги до відповідальності поліцейських та покладають додаткові юридичні обов'язки на поліцейського.
Позивач, в порушення вимог п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про національну поліцію" та ст.7 Дисциплінарного Статуту ОВС України, була відсутня у Юр'ївському ВП впродовж 04.12.2017 року та 05.12.2017 року та про поважні причини неприбуття не повідомляла. Внутрішнім розпорядком дня поліцейських не передбачено права поліцейського самостійно приймати рішення про невихід на службу без погодження з безпосереднім керівником. Під час службового розслідування ГУНП з метою встановлення обставин невиходу ОСОБА_1 на службу 05.12.2017 року звернувся із запитами до медичних закладів м. Павлоград та до територіального медичного об'єднання МВС України по Дніпропетровській області з проханням надати інформацію щодо звернення позивача до цих закладів, проте згідно отриманих відповідей саме в період з 20.11.2017 року по 07.12.2017 року остання до медичних закладів не зверталась, на стаціонарному або амбулаторному лікуванні не перебувала, довідок не отримувала. Довідка КЗ «Павлоградська міська лікарня №4» ДОР про проходження ОСОБА_1 медичного обстеження до ГУНП не надавалась, а була надана останньою лише до суду з позовною заявою. Відповідач зазначає, що під час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відмовилась від надання пояснень, про що було складено відповідний акт, від ознайомлення із зазначеним актом остання також відмовилась. Також ГУНП вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій протиправно проігноровано те, що тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Довідка про проходження позивачем обстеження не відповідає вимогам, встановленим МОЗ України, а тому не є доказом, що підтверджує тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 . Таким чином, скаржник вважає, що ним при визначенні виду дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани було враховано тяжкість вчиненого позивачем проступку, обставини його скоєння, попередня поведінка ОСОБА_1 , її ставлення до роботи, зокрема і те, що позивач за час служби в поліції не має заохочень. Крім того, ГУНП посилається на те, що визначення виду дисциплінарного стягнення є його дискреційними повноваженнями.
Позивач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведення службового розслідування 17.01.2018р. був затверджений висновок за п.2 якого запропоновано за порушення службової дисципліни, вимог ст.7 Дисциплінарного статуту ОВС, яке виразилося у не виході 05.12.2017р. на службу без поважних причин інспектору СРПП №4 Юріївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції Біловол ОСОБА_2 Віталіївні оголосити сувору догану про що свідчить зміст наведеного висновку. На підставі вказаного висновку, 17.01.2018р. ГУНП в Дніпропетровській області був прийнятий наказ №232 за змістом якого позивачеві за наведене вище порушення службової дисципліни була оголошена сувора догана, день не виходу на службу 05.12.2017р. визнано прогулом та наказано за цей день грошове забезпечення не виплачувати, що підтверджується копією цього наказу.
Здійснивши аналіз наведених обставин та норм чинного законодавства у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки позивач 05.12.2017р. у графіку чергування 05.12.2017р. не знаходилася (не була поставлена), зміст графіку за грудень 2017р. такої інформації не містить, а відповідачем інших доказів, які б підтверджували такі обставини суду надано не було, а тому цей день не може вважатися прогулом позивача. За таких обставин, ініціювання відповідачем проведення службового розслідування з приводу не виходу позивача на службу саме 05.12.2017р. (у графіку чергування вона не знаходилася), проведення службового розслідування та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення суворої догани за не вихід на службу 05.12.2017р. за оспорюваним наказом є протиправним та таким, що суперечить вимогам Конституції України та Закону №580.
Отже, враховуючи те, що судом не встановлено, а відповідачем не доведено того факту, що позивач була поставлена у графік чергування 05.12.2017р., а відповідно, не доведено і факту прогулу позивача саме в цей день з урахуванням її графіку служби на грудень 2017р., дослідження судом дотримання відповідачем порядку та процедури проведення службового розслідування є зайвим, оскільки за умови встановлення судом відсутності факту (події) вчинення позивачем вищенаведеного дисциплінарного правопорушення, такі обставини не мають ніякого юридичного значення для вирішення даного спору.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем при прийнятті оспорюваного наказу були порушені права та обов'язки позивача у сфері проходження служби в органах поліції щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності за проступок, який, як встановлено судом не мав місця, оскільки факт (подія) вчинення дисциплінарного проступку (не виходу позивача на службу 05.12.2017р.) не доведена відповідачем, а тому такі порушені відповідачем права позивача підлягають судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування оспорюваного наказу №232 від 17.01.2018р. про притягнення її до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення суворої догани.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 07.11.2015 р. наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №1о/с відповідно до пункту 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 , яка мала спеціальне звання капітана міліції, призначено начальником чергової частини Юр'ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції, присвоївши їй спеціальне звання капітан поліції.
26.12.2016р. наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №362 о/с відповідно до пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено (у зв'язку з проведенням реорганізації) капітана поліції ОСОБА_1 начальником сектору реагування патрульної поліції №4 Юр'ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції, звільнивши її з посади начальника чергової частини того ж відділення поліції з 26 грудня 2016 року.
14.08.2017р. наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №259 о/с відповідно до пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» позивача переміщено на посаду інспектора (за рахунок посади начальника) сектору реагування патрульної поліції №4 Юр'ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції, звільнивши з посади начальника того ж сектору з 18 серпня 2017 року.
13.11.2017р. наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №341 о/с, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено капітана поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Юр'ївського відділення поліції Павлоградського відділу поліції, звільнивши з посади інспектора (за рахунок посади начальника) того ж сектору з 13 листопада 2017 року.
08.12.2017р. начальником Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області полковником поліції В.С.Рибаком було складено та направлено до начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Глуховері В.А. рапорт, з тексту якого вбачається, що останній просив вказівки на проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, яке виразилось у не виході на службу 05.12.2017р. начальником СРПП №3 Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Біловол Н.В.
Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було видано наказ від 11.12.2017р. №5048 «Про організацію проведення службового розслідування», яким призначено проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, яке виразилось у не виході на службу 05.12.2017 року начальником СРПП №3 Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Біловол Н ОСОБА_3 В.
17.01.2018р. начальником головного управління національної поліції в Дніпропетровській області В.А. Глуховерею було затверджено висновок службового розслідування за фактом не виходу на службу 05.12.2017 року інспектором СРПП №4 Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Біловол Н ОСОБА_3 В.
Службовим розслідуванням було встановлено, що інспектором СРПП №4 Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Біловол Н.В. було порушено службову дисципліну, яка виразилась у не виході на службу 05.12.2017 року. За результатами проведення службового розслідування факт не виходу інспектора СРПП №4 Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Біловол Н.В. 05.12.2017р. на службу без поважних причин знайшов своє підтвердження та став можливим внаслідок особистої недисциплінованості і недбалого ставлення до виконання службових обов'язків останньої.
17.01.2018р. Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області було видано наказ від 17.01.2018 р. №232 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора СРПП №4 Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП» на підставі наказу ГУНП від 11.12.2017р. №5048 «Про організацію проведення службового розслідування», яким за порушення службової дисципліни, недотримання вимог ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у не виході 05.12.2017 р. на службу без поважних причин інспектору СРПП №4 Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітану поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану. День невиходу на службу 05.12.2017 року інспектором СРПП №4 Юр'ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області капітаном поліції Біловол Н.В. вважати прогулом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Законом України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015р. №580-УІІІ (далі - Закон №580), а порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських визначається Дисциплінарним статутом ОВС України, затвердженим Законом України від 22.06.2006р. №3460-ІУ ( далі - Дисциплінарний статус ОВС), а також Інструкцією від 12.03.2013р. №230 ( далі - Інструкція №230).
Частиною 2 статті 19 Закону №580 встановлено підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580 передбачено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23 грудня 2015 року № 901-VIII, до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
Згідно до частини 1 статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Частиною 1 статті 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до частини 1 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може накладатися такий вид дисциплінарного стягнення: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Згідно пункту 6.2.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України 12.03.2013 року №230, у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування.
Пункт 6.3 Інструкції № 230 передбачено права особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування: 6.3.1. Отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування. 6.3.2. Брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування. 6.3.3. Висловлювати письмові зауваження щодо об'єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять). 6.3.4. Відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України. 6.3.5. За письмовим рапортом ознайомлюватися з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується, крім випадків, визначених законодавством України. 6.3.6. Оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України. Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи РНС, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2017 року позивач відмовилася надавати пояснення щодо невиходу нею на службу 05.12.2019 року, про що у відповідності до пункту 6.2.2 Інструкції № 230 було складено акт про відмову від надання пояснень від 26.12.2017 року. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач не виявила намір брати участь у проведеному відносно неї службовому розслідуванні, надавати свої пояснення та зауваження.
Щодо процедури проведення відносно позивача службового розслідування безпосередньо в частині дотримання пунктів 6.2.2, 6.3 Інструкції, колегія суддів вважає, що її порушення не встановлено в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 1.1, 1.2 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України №455 від 13.11.2001 року тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п.1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.
ОСОБА_1 обґрунтовує не вихід на роботу 05.12.2017р. проходженням нею в цей день медичного обстеження, що підтверджується наданою довідкою Комунального закладу «Павлоградська міська лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради від 05.12.2017 року та протоколом фіброгастродуоденоскопічного дослідження №236 від 05.12.2017 року.
Як зазначено вище, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п.1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6.
Позивачем не надано листка непрацездатності, а довідка Комунального закладу «Павлоградська міська лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради від 05.12.2017 року не є підтвердженням тимчасової непрацездатності позивача та не відповідає вимогам, передбаченим Інструкцією № 455 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.03.2016 року №201. Зазначена довідка не надавалася позивачем до матеріалів службового розслідування.
Крім того, відповідно до довідки Комунального закладу «Павлоградська міська лікарня №4» Дніпропетровської обласної ради від 02.01.2018 року, в період з 20.11.2017 року по 07.12.2017 року ОСОБА_1 за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад не зверталася (т.1 а.с.88).
Таким чином, колегія суддів вважає, що належних доказів тимчасової непрацездатності 05.12.2017 року позивачем до суду не надано.
Відповідно до частини 2, 3 статті 91 Закону України №580 для поліцейських установлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, а розподіл робочого часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
На виконання вимог ч.2 статті 91 Закону України №580, наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 30.09.2016 року №2786 було затверджено Внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних, відокремлених підрозділів.
Згідно пункту 1, 5 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних, відокремлених підрозділів, затвердженого наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 30.09.2016 року №2786: початок роботи о 9.00. Перебування у робочий час поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів та інших структурних, відокремлених підрозділів ГУНП за межами службових приміщень (адміністративних будівель) з метою вирішення службових питань погоджуються з керівниками відповідних самостійних структурних підрозділів ГУНП.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не перебувала в графіку чергування ГРПП Юр'ївського ВП на грудень 2017 року, а тому повинна була дотримуватися Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників управлінь, відділів, секторів апарату ГУНП в Дніпропетровській області та інших його структурних, відокремлених підрозділів, яким визначено час початку роботи з 9.00 години, закінчення робочого дня у понеділок, вівторок, середу, четвер 0 18.00 годині, а у п'ятницю о 16.45 годині, вихідні дні - субота і неділя.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не вірно надано правова оцінка обґрунтованості обставин відсутності позивача на службі 05.12.2017 року.
За приписами 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині.
Згідно п. 1 ч. 2 статті 317 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанцій повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і за таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243,272, 286, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 червня 2019 року в адміністративній справі №804/1556/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу № 232 від 17.01.2018 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу № 232 від 17.01.2018 року відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20 листопада 2019 року, в повному обсязі постанова складена відповідно до ст.243 КАС України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва
суддя Н.І. Малиш