21 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/5119/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року (суддя - Калашник Ю.В., повний текст складено 06.03.2019р.) у справі №280/5119/18 за позовом Державного підприємства «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГремонт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ДП «Запорізький державний авіаційний ремонтний завод «МІГремонт» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати:
№ 0003704707 від 10.08.2018, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 664 893 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 332 446,50грн.;
№ 0003714707 від 10.08.2018, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у сумі 79 175 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нереальності правочинів, укладених у перевіреному періоді, і вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість та сформовано податковий кредит.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року позов задоволено. Судом першої інстанції зроблено висновок про реальність господарських операцій, які не визнаються контролюючим органом та на підставі яких позивачем сформовано дані бухгалтерського та податкового обліку. Крім цього, суд першої інстанції звернув увагу на те, що застосувавши штрафні санкції у розмірі 50% від суми завищення бюджетного відшкодування, відповідач не надав суду жодного доказу повторного (протягом 1095 днів) вчинення позивачем дій, передбачених п.123.1 ст.123 ПК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та яким, на думку скаржника, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити рішення суду першої
інстанції без змін з огляду на його законність і обґрунтованість.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що у період з 22.05.2018 по 19.06.2018, Запорізьким управлінням ОВПП ДФС проведено камеральну перевірку ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт”, про що складено акт №329/28-10-47-07/07917635 від 19.06.2018 “Про результати камеральної перевірки ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт” (код ЄДРПОУ 07917635) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2018 року».
За висновками акту встановлено порушення підприємством вимог абз. “а” п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, абз. “б” та абз. “в” п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 1 п. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 р. № 21, внаслідок чого завищено: 1) суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) податкової декларації за квітень 2018 р. на суму 664 893 грн., 2) суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) податкової декларації за квітень 2018 р. на суму 79 175 грн.
У зв'язку із поданням ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт” заперечень до акту №329 відповідно до наказу ОВПП ДФС № 1290 від 13.07.2018 Запорізьким управлінням ОВПП ДФС з 13.07.2018 по 27.07.2018 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт” з питань що стали предметом заперечень підприємства, про що складено Акт № 73/28-10-47-07/07917635 від 03.08.2018 “Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт” (код ЄДРПОУ 07917635) з питань, що стали предметом заперечень підприємства”, висновки якого аналогічні тим, що наведені в акті № 329.
Висновки контролюючого органу про завищення ДП “ЗДАРЗ “МіГремонт” бюджетного відшкодування з ПДВ, завищення розміру від'ємного значення ПДВ, зроблені з огляду на таке.
Так, проведеною перевіркою встановлено відображення ДП “ЗДАРЗ “МіГремонт” у податковому обліку господарських операцій з ТОВ “НВП “СПЕЦСЕРВІС”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА”, ТОВ “РАДІОСФЕРА”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЕТАЛОН”, ТОВ “ОМІКРОН ЕК”, ТОВ “АТД-КОМПЛЕКС”, ТОВ “ТЕХАВІА”, ТОВ “КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНКОМПЛЕКТ”, ТОВ “ВЕНДЕР УКРАЇНА”, ТОВ “НІКОТЕХСНАБ” з приводу поставки товарів.
Вказані господарські операції контролюючий орган вважав нереальними. Нереальність господарських операцій пов'язує з таким.
В результаті аналізу податкової звітності зазначених контрагентів, податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (АІС “Єдиний реєстр податкових накладних” (“Архів податкової звітності”), встановлено що наведені вище постачальники ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт” не є виробниками продукції та відображали придбання аналогічних товарів, реалізованих в подальшому ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт”, у своїх постачальників, в свою чергу останніми така продукція самостійно не виготовлялась та не придбавалась по всьому ланцюгу постачання. Проведеним аналізом податкового кредиту підприємств постачальників за допомогою АІС “Єдиний реєстр податкових накладних” та АІС “Податковий Блок” встановлено, що кінцевими постачальниками придбаної продукції відображено придбання ТМЦ за номенклатурою відмінною від реалізованої на адресу ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт”, в т.ч.: продукти харчування, побутова електротехніка, сигарети, кузови для легкових автомобілів, волокно лляне, вантажні автомобілі. В той час як по ланцюгу постачання до ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт” відображено реалізацію запчастин та комплектуючих. Аналіз зареєстрованих податкових накладних свідчить про документальне оформлення операції з реалізації інших товарів на адресу покупців, тобто, фактично відбувся “розрив” ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування податкового кредиту за рахунок “підміни” товару. Таким чином, постачальники ТОВ “НВП “СПЕЦСЕРВІС”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА”, ТОВ “РАДІОСФЕРА”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЕТАЛОН”, ТОВ “ОМІКРОН ЕК”, ТОВ “АТД-КОМПЛЕКС”, ТОВ “КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНКОМПЛЕКТ”, ТОВ “ТЕХАВІА”, ТОВ “ВЕНДЕР УКРАЇНА”, ТОВ “НІКОТЕХСНАБ” продукцію, реалізовану по ланці ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт”, не придбавали. У зв'язку із відсутністю операцій з придбання продукції за номенклатурою, відображеною в податкових накладних, складених ТОВ “НВП “СПЕЦСЕРВІС”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА”, ТОВ “РАДІОСФЕРА”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЕТАЛОН”, ТОВ “ОМІКРОН ЕК”, ТОВ “АТД-КОМПЛЕКС”, ТОВ “КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНКОМПЛЕКТ”, ТОВ “ТЕХАВІА”, ТОВ “ВЕНДЕР УКРАЇНА”, ТОВ “НІКОТЕХСНАБ” в адресу ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт”, фактичне постачання (реалізація) такої продукції саме ТОВ “НВП “СПЕЦСЕРВІС”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА”, ТОВ “РАДІОСФЕРА”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЕТАЛОН”, ТОВ “ОМІКРОН ЕК”, ТОВ “АТД-КОМПЛЕКС”, ТОВ “КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНКОМПЛЕКТ”, ТОВ “ТЕХАВІА”, ТОВ “ВЕНДЕР УКРАЇНА”, ТОВ “НІКОТЕХСНАБ” в адресу ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт” є неможливим.
Крім цього контролюючий орган вказував на те, що ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт” до перевірки надано не в повному обсязі видаткові та прибуткові накладні, платіжні доручення, транспортні документи по взаємовідносинам з вищезазначеними контрагентами.
Проаналізувавши надані до перевірки експрес-накладні ТОВ «Нова пошта» та ТОВ «ТК «САТ», за якими здійснювалось перевезення товару до ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт”, контролюючим органом встановлено, що: оголошена цінність вантажу суттєво відрізняється від вартості, яка зазначена у податкових накладних; місце відправки товарів, зокрема, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНКОМПЛЕКТ”, не відповідає адресі підприємства зазначеній у додатковій угоді до договору купівлі-продажу та видаткових накладних; особи, які здійснювали оформлення експрес-накладних на відправлення товарів, зокрема від ТОВ “ОМІКРОН ЕК” та ТОВ “КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ”, згідно податкової звітності зазначених підприємств, не перебували із ними у трудових відносинах на час складення експрес-накладних; номенклатура товару вказана у транспортних документах вказана узагальнено, що не дає змоги ідентифікувати номенклатуру товару, який перевозився.
Крім цього до перевірки не було надано сертифікатів (паспортів) якості з зазначенням виробника продукції та документів, які підтверджують походження запчастин та комплектуючих.
З зазначених підстав контролюючи органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ДП “ЗДАРЗ “МіГремонт” та вказаними контрагентами і, як наслідок, вказано на неправомірність формування ДП “ЗДАРЗ “МіГремонт” податкового кредиту по спірним господарським операціям, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування та вплинуло на визначення від'ємного значення з ПДВ.
На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0003704707 від 10.08.2018, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 664 893 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 332 446,50грн.;
№ 0003714707 від 10.08.2018, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення ПДВ у сумі 79 175 грн.
Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень є предметом спору, який передано вирішення суду.
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, завищення від'ємного значення з податку на додану вартість контролюючий орган пов'язує з завищенням підприємством податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з вказаними контрагентами, з огляду на його позицію щодо нереальності цих господарських операцій.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, враховуючи приписи ч.2 ст.73 КАС України, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та вище зазначеними постачальниками, а також підтвердження цих операцій належним чином оформленими первинними документами.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що основним видом господарської діяльності ДП “ЗДАРЗ “МіГремонт” у перевіреному періоді є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування. Тобто позивач є виробником.
У межах своєї господарської діяльності позивачем укладалися договори ТОВ “НВП “СПЕЦСЕРВІС”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА”, ТОВ “РАДІОСФЕРА”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЕТАЛОН”, ТОВ “ОМІКРОН ЕК”, ТОВ “АТД-КОМПЛЕКС”, ТОВ “ТЕХАВІА”, ТОВ “КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНКОМПЛЕКТ”, ТОВ “ВЕНДЕР УКРАЇНА”, ТОВ “НІКОТЕХСНАБ” з приводу придбання товарів.
Так, 14 березня 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еталон» (продавець, постачальник) укладено договір купівлі-продажу №4156/3/2016, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Еталон» здійснювало поставку мікросхем, трансформаторів, транзисторів, ламп тощо.
12 січня 2017 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промелектроніка» (продавець, постачальник) укладено договір поставки №4370/3/2017, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікації постачальник здійснював поставку конденсаторів, сигналізаторів, мікросхем, тощо.
10 лютого 2016 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Радіосфера» (продавець, постачальник) укладено договір купівлі-продажу №4125/3/2016, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій - ТОВ «Радіосфера» здійснювало поставку конденсаторів, регуляторів температури, розеток, діодів, транзисторів тощо.
27 січня 2016 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омікрон Е.К» (продавець, постачальник) укладено договір купівлі-продажу №4107/3/2016, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій продавець здійснив поставку транзисторів, перемикачів, конденсаторів, запобіжників тощо.
28 січня 2016 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТД-Комплекс» (продавець, постачальник) укладено договір купівлі-продажу №28/01/16, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій продавець здійснив поставку позивачу конденсаторів.
08 лютого 2016 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталпромінвест» (продавець, постачальник) укладено договір купівлі-продажу №08-02-02, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій продавець здійснив поставку позивачу - стрічки, пруток, дріт.
07 грудня 2015 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Промелектронкомплект» (постачальник) укладено договір поставки №24/11/15, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій продавець здійснив поставку позивачу розеток, з'єднувачів тощо.
29 січня 2018 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Техавіа» (постачальник) укладено договір поставки №4641/3/2018, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій продавець здійснив поставку позивачу амортизаторів, датчиків.
06 жовтня 2015 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Вендер Україна» (постачальник) укладено договір поставки №0610/15-1, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій продавець здійснив поставку позивачу заклепки, гайки.
15 березня 2018 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Нікотехснаб» (постачальник) укладено договір поставки №4682/3/2018, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій продавець здійснив поставку позивачу шини безкамерні.
19 березня 2018 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Спецсервіс» (постачальник) укладено договір поставки №4683/3/2018, згідно умов якого постачальник зобов'язувався передати у власність покупця товар згідно номенклатури, по ціні та в кількості вказаній у специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору, покупець з свого боку приймає товар та оплачує за нього.
Згідно специфікацій продавець здійснив поставку позивачу приводи генераторів, блоки тощо.
В обґрунтування реальності господарських операцій позивачем надано до суду: рахунки-фактури, рахунки на оплату, рахунки, видаткові накладні, - інформація в яких збігається з інформацією, встановленою відповідачем під час перевірки. При цьому, слід звернути увагу на те, що вказуючи на ненадання до перевірки документів бухгалтерського обліку у повному обсязі, контролюючий орган не обґрунтовує того, чому ним не було надано оцінки тим первинним документам, які з огляду на зауваження перевіряючих осіб, позивачем були долучені до заперечень на акт перевірки.
Судом також досліджені документи стосовно перевезення (пересилання засобами поштового зв'язку) товарів, одержаних від вищевказаних контрагентів. При слід зазначити те, що такі аргументи контролюючого органу як те, що оголошена цінність вантажу суттєво відрізняється від вартості, яка зазначена у податкових накладних; місце відправки товарів, зокрема, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНКОМПЛЕКТ”, не відповідає адресі підприємства зазначеній у додатковій угоді до договору купівлі-продажу та видаткових накладних; особи, які здійснювали оформлення експрес-накладних на відправлення товарів, зокрема від ТОВ “ОМІКРОН ЕК” та ТОВ “КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ”, згідно податкової звітності зазначених підприємств, не перебували із ними у трудових відносинах на час складення експрес-накладних, не можуть бути підставою для висновку про нереальність спірних господарських операцій, оскільки такі аргументи не спростовують самого факту доставки товарів від продавців до покупця. З цього приводу суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити і те, що оголошена цінність відправлення і вартість самого товару є різними категоріями та їх неможливо ототожнювати. Сам факт відправлення товару «Новою поштою» не за місцем знаходження продавця взагалі не може свідчити про нереальність операцій, оскільки продавець не зобов'язаний обирати пункт відправлення виключно за місцем здійснення своєї діяльності. Той факт, що на думку контролюючого органу, оформлення відправлень здійснювали особи, які не перебували у трудових відносинах з продавцями, також не може мати негативні наслідки для позивача, оскільки для цілей бухгалтерського та податкового обліку є неважливим, яке прізвище зазначено у експрес-накладній «Нова пошта».
На підтвердження оприбуткування придбаних товарів позивачем надано Оборотно-сальдові відомостій по рахунку 631.
Надходження товарів до ДП “ЗДАРЗ “МіГремонт” підтверджується записами у Книзі обліку внесення (ввезення) товарно-матеріальних цінностей через КПП-1.
Використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується картками обліку матеріальних засобів.
На підтвердження оплати придбаного товару позивачем надано платіжні документи, наявність і зміст яких встановлені і перевірені також і під час перевірки. Жодних зауважень щодо здійснення вказаних платежів, їх оформлення відповідач не висловлював.
З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них визначено найменування придбаного товару, його кількість та вартість, визначено сторони господарських операцій та осіб відповідальних за здійснення господарських операцій. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.
Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про належне документальне підтвердження господарських операцій, ділову мету здійснення таких господарських операцій, а саме придбання товарів з метою ведення власної господарської діяльності, зміну у власному капіталу позивача (оплату вартості придбаних товарів). Тобто, встановлені обставини у цій справі свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем.
При цьому, слід зазначити те, що в акті перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, контролюючий орган не ставить під сумнів фактичне надходження до позивача товарів, поставка яких обумовлена спірними господарськими операціями, як не ставить під сумнів і використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності. Навпаки, обставини, які зазначені в акті перевірки, свідчать як про надходження товару до позивача, його оприбуткування, так і про використання цього товару у власній господарській діяльності.
В той же час, ставлячи під сумнів факт отримання товару від зазначених постачальників, за його наявності, контролюючий орган не вжив заходів щодо встановлення погодження цього товару.
Надаючи оцінку аргументам відповідача щодо ненадання до перевірки сертифікатів походження товарів, суд апеляційної інстанції виходить з того, що обов'язкова сертифікація проводиться для визначення відповідності параметрів продукції вимогам нормативних документів, визначених законодавчими актами України, та вимогам нормативних документів, зазначених у “Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні”, затвердженому 01.02.2005 наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 (у редакції наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 06.11.2013 №1308), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 за №466/10746. При цьому, будь-яких обставин, які б свідчили про обов'язковість сертифікації продукції, придбаної позивачем, контролюючим органом не наведено.
Не може погодитися суд апеляційної інстанції і з доводами контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з вказаними постачальниками, які, за позицією відповідача, не могли виконати умови договорів через недостатність трудових та матеріально - технічних можливостей, оскільки такі доводи відповідача є лише припущеннями та жодними доказами не підтвердженні.
Надаючи оцінку таким аргументам відповідача як «розрив» ланцюга постачання, суд першої інстанції правильно вказав на те, що контролюючим органом не була перевірена можливість придбання ТОВ “НВП “СПЕЦСЕРВІС”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНІКА”, ТОВ “РАДІОСФЕРА”, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “ЕТАЛОН”, ТОВ “ОМІКРОН ЕК”, ТОВ “АТД-КОМПЛЕКС”, ТОВ “КАПІТАЛПРОМІНВЕСТ”, ТОВ “ПРОМЕЛЕКТРОНКОМПЛЕКТ”, ТОВ “ТЕХАВІА”, ТОВ “ВЕНДЕР УКРАЇНА”, ТОВ “НІКОТЕХСНАБ” товарів у не платників податку на додану вартість і, як наслідок, не виписку ними податкових накладних (що пояснює відсутність такої інформації в Єдиному реєстрі податкових накладних).
Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.
Правильно вказав суд першої інстанції і на те, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не було доведено суду того, що господарські операції, які відображені позивачем у податковому обліку, не мали реального характеру.
Крім цього, суд першої інстанції обґрунтовано вказав і на не доведеність відповідачем правомірності застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 50% від завищеної суми бюджетного відшкодування.
Так із розрахунку штрафних санкцій (штрафу) з податку на додану вартість вбачається, що відповідачем застосовано ставку, передбачену п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у розмірі 50% від завищеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Згідно із п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції відповідачем не надано жодного доказу повторного (протягом 1095 днів) вчинення ДП “ЗДАРЗ “Мігремонт” дій, передбачених п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України стосовно сплати податку на додану вартість. Отже суд першої інстанції правильно вказав на те, що застосування ОВПП ДФС штрафу у розмірі 50% від завищеної суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (для податкового повідомлення-рішення №0003704707 від 10.08.2018) є не правомірним.
Таким чином, встановивши зазначені обставини справи, дослідивши аргументи відповідача, з яким останній пов'язує незаконність і необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року у справі №280/5119/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, визначені ст. 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частину проголошено 21.11.2019р.
Повне судове рішення складено 22.11.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк