29 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 209/1878/19 (2-а/209/55/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 03.07.2019 в адміністративній справі №209/1878/19 (2-а/209/55/19) за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 1 в УПП у Дніпропетровській області капрала поліції Гнатенка Владислава Євгенійовича третя особа:Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,-
У травні 2019 року позивач звернувся до суду першої інстнції із позовом до Поліцейського взводу 2 роти 4 батальйону 1 в УПП у Дніпропетровській області капрала поліції Гнатенка Владислава Євгенійовича третя особа:Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про оскарження дій суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності в якому просив суд визнати недійсною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БР № 428052 від 23.05.2019 року, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 03.07.2019 адміністративний позов задоволено.
Рішення суду обгрунтовано тим, що постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга обґрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Скаржник вказує на те, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєння позивачем ПДР, обгрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, 23.05.2019 року поліцейським взводу 2 роти 4 батальйону 1 в УПП у Дніпропетровській області капралом поліції Гнатенко В.Є. відносно позивача винесено постанову серії БР № 428052 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за те, що позивач 23 травня 2019 року , керуючи автомобілем «MITSUBISHI PAJERO» р/н НОМЕР_1 , рухався у м.Дніпро, Полтавське шосе перевищів дозволений скоросний режим в населеному пункті 95 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України, і його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено штраф у розмірі 255,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Отже, відповідач відповідно до принципу офіційності повинен доводити в суді факт допущення позивачем спірного адміністративного правопорушення як підстави для прийняття свого рішення.
Доказів щодо вини позивача в матеріалах справи не міститься.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач не довів правомірність прийнятого рішення.
На підставі вищевикладеного в сукупності адміністративний позов є законним та обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню.
Враховуючи приписи ст. 316 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції -залишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська від 03.07.2019 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Н.П. Баранник
суддя Ю. В. Дурасова