05 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/3679/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),
суддів: Дурасової Ю.В., Баранник Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2019 в адміністративній справі №280/3679/19 ухвалене суддею Сіпака А.В., по справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Камянської сільської ради Василівського району Запорізької області , Василівської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
У серпні 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Камянської сільської ради Василівського району Запорізької області , Василівської районної державної адміністрації, в якому позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів про не забезпечення позивача позачергово житлом соціального призначення, зобов'язати відповідачів в межах компетенції позачергово забезпечити позивача соціальним житлом.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2019 відмовленно у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п.1 ч.1 ст170 КАС України.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду. Зазначає, що спір, який виник між позивачем та відповідачами, слід відносити до публячно правового, оскільки сторони у ньому виступають не як рівноправні, так як відповідачі безпосередньо виконують публічно- владні управлінські функції, та предметом спору є саме здійснення відповідачами таких функцій.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п.1 та п.2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
П.7 ч.1 ст.4 КАС України передбачає, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно з ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад, оскільки участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
Разом з тим, сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є поновлення порушеного права на отримання, на думку позивача, належного житла. Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері житлових відносин та стосується захисту його приватних інтересів.
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (ст.3, 15 ЦПК України).
З системного аналізу вищенаведених правових норм можна дійти висновку про те, що спори про надання житла особам, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, яке виникає з житлових відносин, що включають право на одержання житла у зв'язку з проходженням публічної служби, тому цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо права на житло.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 488/1176/14-а, від 18 квітня 2018 року у справі № 806/104/16, від 23 січня 2019 року у справі № 806/5217/15.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи та зміст заявленого позову свідчать про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин, тому такий спір не підлягає розгляду в порядку адмністративного судочинства, а має вирішуватися за правилами ЦПК України.
При цьому колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що той факт, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий, оскільки юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору з їх участю проводиться, в тому числі, і за правилами цивільного судочинства.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
На підставі вищевикладенорего, суд апеляційної інтанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 383,315,316,321,322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05.08.2019 р. - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий - суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.П. Баранник