13 листопада 2019 р.Справа № 440/1614/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Старосуда М.І. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Тимошенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департамента патрульної поліції Національної поліції України на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, м. Полтава, по справі № 440/1614/19
за позовом ОСОБА_1
до Департамента патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення,
06 травня 2019 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі по тексту відповідач), в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ №292 від 09.04.2019 начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жукова Є.О. в частині застосування до командира роти №1 БПП в місті Кременчук УПП Полтавської області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади;
- поновити ОСОБА_1 на посаді командира роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
- зобов'язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні, починаючи з 09.04.2019 по день поновлення на посаді командира роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно застосовано до нього міру дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади з порушенням порядку та проведення відносно нього службового розслідування, та недоведення відповідачем порушення позивачем підпунктів 2.2.25, 2.2.34 та 2.2.41 посадової інструкції командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року позов задоволений.
Визнано протиправним та скасовано пункт 3 наказу №292 від 09.04.2019 начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Жукова Є.О. в частині застосування до командира роти №1 БПП в місті Кременчук УПП Полтавської області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
Поновлено ОСОБА_1 з 10 квітня 2019 року на посаді командира роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Зобов'язано Департамент патрульної поліції Національної поліції України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю в грошовому забезпеченні, починаючи з 10.04.2019 по день поновлення на посаді командира роти №1 батальйону патрульної поліції в місті Кременчук управління патрульної поліції в Полтавської області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з розрахунку за один місяць допущено до негайного виконання.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обгрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на дотримання порядку проведення службового розслідування в ході проведення якого було встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме те, що капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України вчинив дисциплінарний проступок, який виразився в неналежному контролі за підлеглими, що призвело до вчинення останніми грубого порушення правил етичної поведінки та законодавства України, а саме порушенні пунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та порушення підпунктів 2.2.25, 2.2.34 та 2.2.41 посадової інструкції командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, у зв'язку з чим до командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що починаючи з 19 червня 2018 року ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції на посаді командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України.
19 березня 2019 року членами дисциплінарної комісії був складений висновок службового розслідування призначеного за фактом внесення до ЄРДР від 18.02.2019 року за № 620191170000000117 відомостей про скоєння інспектором роти № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та інспектором роти № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході службового розслідування було встановлено, що до Департаменту патрульної поліції з БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП надійшла доповідна записка від 20.02.2019 року, в якій зазначено про те, що працівниками Полтавського управління Департаменту внутрішньої безпеки спільно з співробітниками Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтава, за процесуальним керівництвом Генеральної прокуратури України та прокуратури Полтавської області в місті Кременчук по проїзду 40 років ДАІ, біля будинку 3, затримані інспектор роти № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 та інспектор роти № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_4 , які перебували при виконанні службових обов'язків, за підозрою в отриманні неправомірної вигоди від громадянина у розмірі 5 000 грн. за не притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
За даним фактом 18.02.2019 року внесені відомості до ЄРДР за № 620191170000000117 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 368 КК України.
19 лютого 2019 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 затримано в порядку ч. 4 ст. 208 КПК України.
20 лютого 2019 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Наказом № 292 від 09.04.2019 року "Про застосування до працівників БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП дисциплінарних стягнень" начальника Департаменту Патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_6 за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився в неналежному контролі за підлеглими, що призвело до вчинення останніми грубого порушення правил етичної поведінки та законодавства України, а саме порушенні пунктів 7, 8 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та порушення підпунктів 2.2.25, 2.2.34 та 2.2.41 посадової інструкції командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, застосовано до командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
На реалізацію вказаного наказу 09 квітня 2019 року Департаментом патрульної поліції винесено наказ № 245 о/с "По особовому складу", яким капітана поліції ОСОБА_1 звільнено з посади командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП та призначено на посаду інспектора роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП.
Не погоджуючись з зазначеними наказами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України області, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушений порядок призначення службового розслідування відносно ОСОБА_1 згідно наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20 лютого 2019 року № 313 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", оскільки службове розслідування було призначено саме за фактом порушення службової дисципліни інспектором поліції ОСОБА_3 та інспектором ОСОБА_4 , а відносно позивача службове розслідування не призначалося. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що перебуваючи на посаді командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, ОСОБА_1 в межах наданих йому повноважень проводив навчання з особовим складом роти по вивченню антикорупційного законодавства та відповідальності щодо порушення антикорупційного законодавства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Суд апеляційної інстанції перевіривши оскаржуване рішення відповідача на відповідність критеріям, наведеним у ч.2 ст.2 КАС України приходить до висновку, що прийнято воно законно, виходячи з наступного.
Висновки відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності грунтувалися на тому, що останнім вчинено дисциплінарний проступок, що виразився в неналежному контролі за підлеглими інспекторами роти № 1 лейтенантом поліції ОСОБА_4 та молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , що привело до вчинення останніми грубого порушення правил етичної поведінки та пунктів 7, 8 частини 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 2.2.25, 2.2.34, 2.2.41 посадової інструкції командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП.
Законом України "Про Національну поліцію" визначено правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За змістом ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Отже, зі змісту наведених норм випливає, що поліцейські повинні неухильно дотримуватися законів та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до посадових (функціональних) обов'язків.
Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту НПУ встановлено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
На виконання вказаних норм наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20 лютого 2019 року № 313 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором роти № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП молодшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 та інспектором роти № 1 БПП в місті Кременчук УПП в Полтавській області ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_4 , а саме, можливе отримання ними неправомірної вигоди, за фактом якої внесені відомості до ЄРДР № 620191170000000117 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В ході проведення службового розслідування було встановлено, що інспектора роти № 1 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 допустили ряд грубих порушень службової дисципліни, які виразилися у грубому порушенні процедури огляду водія на стан сп'яніння, правил службової етики та допущенні поведінки, яка підриває авторитет поліцейського, органів Національної поліції та держави. В зв'язку з вказаною подією інспектора роти № 1 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 затримані за підозрою у вчиненні ними кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Оскільки Дисциплінарною комісією встановлено порушення службової дисципліни та етики працівниками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які знаходилися у безпосередньому підпорядкуванні у позивача, то в ході проведення вказаного службового розслідування досліджено питання відповідності займаній посаді командира роти № 1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП капітана поліції ОСОБА_1 та з його пояснень встановлено, що протягом останнього місяця до ОСОБА_1 надходили повідомлення про те, що інспектор роти № 1 ОСОБА_5 схильний до отримання неправомірної вигоди від водіїв транспортних засобів за порушення ПДР України, а 18.02.2019 року ОСОБА_1 стала відома інформація про те, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду від іншої особи. При цьому у період часу з 13.01.2019 року по 19.02.2019 року ОСОБА_5 ніс службу 20 змін виключно в складі автопатрулів. Також у період часу з 01.01.2019 року по 19.02.2019 року рапортів від командира роти ОСОБА_1 до відділення документального забезпечення батальйону для реєстрації не надходило. Заступник командира БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП майор поліції Якименко А.В. надав пояснення, що протягом місяця та безпосередньо в день затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 жодних рапортів та доповідних записок від ОСОБА_1 з інформацією про можливі неправомірні дії згаданих інспекторів не отримував. Тобто, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 володіючи інформацією щодо можливих протиправних дій свого підлеглого ОСОБА_5 не вчиняв жодних дій щодо ініціювання перевірки згаданих відомостей та допускав можливість надалі несення служби останнім в автопатрулі.
У зв'язку з наведеним, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в неналежному контролі за підлеглими, що призвело до вчинення останніми грубого порушення правил етичної поведінки та законодавства України, до ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Колегія суддів перевіривши спірний наказ в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України приходить до висновку, що прийнятий він законно та обгрунтовано, відповідачем вірно кваліфіковано дії позивача як порушення службової дисципліни, виходячи з наступного.
За змістом вищевказаного висновку службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які працюють на посаді інспекторів роти № 1 БПП в місті Кременчук УГІП в Полтавській області ДПП, будучи службовими особами правоохоронного органу, перебуваючи на чергуванні, 11 лютого 2019 року приблизно о 17:00 на проспекті Полтавському в місті Кременчук Полтавської області зупинили автомобіль "Москвич" реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 та висловили намір складання адміністративних матеріалів за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП або одержання від ОСОБА_8 неправомірної вигоди в розмірі 5000,00 грн. за неоформлення таких матеріалів. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 одразу ж на місці одержали від ОСОБА_7 грошові кошти в розмірі 1000,00 грн. та зазначили, що іншу частину неправомірної вигоди він має надати їм пізніше, при цьому протокол про адміністративне правопорушення за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, у зв'язку з відмовою від проходження медичного освідування на наявність алкогольного чи наркотичного сп'яніння, водія ОСОБА_7 , в порушення вимог чинного законодавства, не склали. 19 лютого 2019 року приблизно о 20:40 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 одержали від ОСОБА_7 іншу частину неправомірної вигоди в розмірі 4000,00 грн. за нескладання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, після чого були затримані.
За змістом письмових пояснень, наданих позивачем 25 лютого 2019 року ( а.с. 53), в ході службового розслідування, протягом останнього місяця, що передував вищезазначеної події, до ОСОБА_1 надходили повідомлення про те, що інспектор роти № 1 ОСОБА_5 схильний до отримання неправомірної вигоди від водіїв транспортних засобів за порушення ПДР України, а 18.02.2019 року, тобто саме перед подією, що відбулася 19 лютого 2019 року, ОСОБА_1 стала відома інформація про те, що ОСОБА_5 отримав неправомірну вигоду від іншої особи.
При цьому ОСОБА_1 володіючи інформацією щодо можливих протиправних дій свого підлеглого ОСОБА_5 не вчиняв жодних дій щодо ініціювання перевірки згаданих відомостей, не доповів керівництву про виявлену інформацію щодо порушення службової дисциплини та допускав можливість надалі несення служби ОСОБА_5 в автопатрулі.
Посилання позивача на те, що він одразу 18.02.2019 року повідомив про вказану обставину заступнику командира батальйону не підтверджені документально та спростовуються поясненнями заступника командира БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП майора поліції ОСОБА_9 .
При цьому за приписами до п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до посадових (функціональних) обов'язків.
У відповідності до п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний:
- контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об'єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
- у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що на керівника покладений обов'язок професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до посадових (функціональних) обов'язків, в тому числі щодо контролю за дотримання підлеглими службової дисципліни. Про стан дотримання підлеглими службової дисципліни керівник зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому керівникові.
У відповідності до п.п. 2.2.25, 2.2.34, 2.2.41 посадової інструкції командира роти № 1, з якою ОСОБА_1 ознайомлений під підпис та копію якої отримав, командир роти № 1 невідкладно доповідає про резонансні інциденти черговому відділення чергової служби, помічникам командира батальйону та інспектору відділення моніторингу та аналітичного забезпечення Батальйону; відбирає у особового складу пояснення та доповідає відділенню моніторингу та аналітичного забезпечення Батальйону про виявлені порушення службової дисципліни; доводить до відома помічника командира Батальону, відділення моніторингу та аналітичного забезпечення Батальйону проблеми, які систематично виникають в особового складу у зв'язку з несенням служби, у тому числі побутові.
Між тим, позивач, маючи інформацію щодо вчинення підлеглим певних дій, що мають ознаки дисциплінарного проступку, які можуть підривати авторитет та репутацію Національної поліції України не вчиним жодних заходів передбачених п.п. 2.2.25, 2.2.34, 2.2.41 посадової інструкції та не виконав обов'язків покладених на нього п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Посилання позивача на те, що перебуваючи на посаді командира роти № 1 БПП в місті Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП, він в межах наданих йому повноважень проводив навчання з особовим складом роти по вивченню антикорупційного законодавства та відповідальності щодо порушення антикорупційного законодавства колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказані обставини не спростовують невиконання позивачем покладених на нього посадовою інструкцією та діючим законодавством обов'язків щодо контролю за підлеглими.
В свою чергу, статтею 12 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що дії позивача вірно кваліфіковано відповідачем як порушення службової дисципліни.
Щодо висновків суду першої інстанції та доводів позивача про порушення порядку проведення службового розслідування колегія суддів зазначає наступне.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 року (надалі за текстом - Порядок проведення службових розслідувань) службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як передбачено п. 4 розділу 2 Порядку проведення службових розслідувань у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім'я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (п. 1 розділу V Порядку).
За приписами ч. 2 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за наявності певних даних, зокрема у разі внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.
Таким чином, службове розслідування призначається з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейськими дисциплінарного проступку, в тому числі і осіб причетних до вчинення проступку, причин і умов його вчинення. При цьому, приписи порядку допускають не зазначення у наказі відомостей щодо поліцейського, стосовно якого проводиться службового розслідування у разі якщо така особа на час призначення службового розслідування не відома.
Враховуючи, що на час прийняття відповідачем наказу від 20 лютого 2019 року № 313 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" обставини щодо вчинення дисциплінарного проступку позивачем не були встановлені, а діюче законодавство дозволяє проводити службове розслідування без зазначення відомостей щодо певного поліцейського, але за наявності певної події, в тому числі у разі внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, то за таких обставин колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів позивача та висновків суду першої інстанції про порушення порядку проведення службового розслідування.
Тому, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків суду першої інстанції, що наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20 лютого 2019 року № 313 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" та висновки службового розслідування від 19.03.2019 року відносно ОСОБА_1 проведені з порушенням процедури призначення, проведення та оформлення службового розслідування, що передбачено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України № 893 від 07.11.2018 року.
Отже, відповідачем доведено обґрунтованість та законність прийнятого рішення про звільнення позивача з займаної посади.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції Національної поліції України задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2019 року по справі № 440/1614/19 скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департамента патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 22.11.2019 року