18 листопада 2019 р. Справа № 480/2569/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Присяжнюк О.В. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача Паламаренко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2019, суддя С.О. Бондар, вулиця Герасима Кондратьєва, 159, Суми, Сумська область, 40000, повний текст складено 02.10.19 по справі № 480/2569/19
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"
до Державної екологічної інспекції у Сумській області
про визнання дій протиправними та скасування припису,
Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Сумській області (далі - відповідач, Держекоінспекція), в якому просило суд визнати протиправними дії щодо проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у період з 22.04.2019 по 07.05.2019; визнати протиправним та скасувати припис від 08.05.2019 № 158/06.
01 жовтня 2019 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису №158/06 від 08.05.2019 про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених Державною екологічною інспекцією у Сумській області під час планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної на ПАТ "Сумихімпром" в період з 22.04.2019 по 07.05.2019 до набрання рішенням суду за позовом ПАТ "Сумихімпром" до Державної екологічної інспекції у Сумській області про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Сумській області щодо проведення планової перевірки дотримання ПАТ "Сумихімпром" вимог природоохоронного законодавства у період з 22.04.2019 по 07.05.2019 та визнання протиправним та скасування припису Державної екологічної інспекції у Сумській області № 158/06 від 08.05.2019 - законної сили.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви.
Не погоджуючись з ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що підприємством будуть витрачені кошти на виконання заходів оскаржуваного припису, що ускладнить відновлення порушених прав позивача у разі прийняття судового рішення на користь підприємства.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.10.2019 відкрито провадження по справі.
01 листопада 2019 року від відповідача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції, зазначив, що позивачем не наведено жодних реальних чи потенційно існуючих обставин, які б унеможливили виконання судового рішення по даній справі, або створювали реальну неможливість забезпечення ефективного захисту оспорюваних позивачем прав.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2019 закінчено підготовку до розгляду та призначено справу у відкритому судовому засіданні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до положень ч.2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута без участі представника відповідача.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд, вислухваши пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для її задоволення.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст. 150-158 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Положеннями ч.1 ст.151 КАС України визначені види забезпечення позову, а саме: 1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) заборона відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до ч.2 ст.151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Колегія суддів вважає, що зазначені позивачем у клопотанні про забезпечення позову доводи не надають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені ст. 151 КАС України.
Доводи апелянта про те, що підприємством будуть витрачені кошти на виконання заходів оскаржуваного припису, що ускладнить відновлення порушених прав позивача у разі прийняття судового рішення на користь підприємства, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки, в порушення ч. 1 ст. 77 КАС України, доказів на підтвердження зазначеного позивачем не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача нічим не підтверджено, відсутні докази того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" - залишити без задоволення.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року по справі № 480/2569/19 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк Т.С. Перцова
Постанова складена в повному обсязі 22.11.2019