18 листопада 2019 р.Справа № 520/5730/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача Мясоєдов Р.Б.
представника відповідача Саєнко Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2019, суддя Тітов О.М., 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, повний текст складено 05.09.19 по справі № 520/5730/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування вимоги та рішень,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській обл.), в якому просив суд:
- скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000041305 від 08.04.2019, за яким громадянин ОСОБА_1 відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» повинен сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску суму в розмірі 94104,64 грн., в т.ч. недоїмку в розмірі 94.104,64 грн.;
- скасувати рішення №0003061305 від 08.04.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким до громадянина України ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 11 ст. 25 вказаного закону застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. за період 2015 року;
- скасувати рішення №0003071305 від 08.04.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким до громадянина України ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 11 ст. 25 вказаного закону застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. за період 2016 року;
- скасувати рішення №0003081305 від 08.04.2019 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким до громадянина України ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 11 ст. 25 вказаного закону застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 грн. за період 2017 року;
- скасувати рішення №0003051305 від 08.04.2019 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до громадянина України ОСОБА_1 на підставі п. З ч. 11 ст, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» застосовано штрафну санкцію в розмірі 25183,28 грн.
02 вересня 2019 року від представника позивача - адвоката Мясоєдова Р.Б., надійшло клопотання про призначення у справі №520/5730/19 економічної експертизи.
В обґрунтування клопотання зазначив, що висновки акту №920/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 від 25.03.2019 позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , у тому числі щодо заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 в загальній сумі 376549, 07 грн., а також не нарахування єдиного внеску в загальній сумі 94104,64 грн., не лише здійснені з порушенням норм чинного законодавства України, а навіть суперечать наявним в справі документам обліку та первинним документам, які підтверджують витрати громадянина ОСОБА_1 . Для об'єктивного та справедливого з'ясування зазначених обставин справи наголошував на необхідності проведення економічної експертизи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 призначено по справі економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Заслуженого Проф. М.С. Бокаріуса.
На вирішення експертів поставлено наступні питання:
- Чи підтверджуються документально витрати громадянина ОСОБА_1 , які визначені ним в деклараціях про майновий стан та доходи за 2015, 2016 та 2017 роки?
- Яка сума витрат громадянина ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, підтверджується документально?
- Чи підтверджується документально висновок акту № 920/20-40-13-06- 08/3214105373 від 25.03.2019 документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , про заниження ним податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, в загальній сумі 376.549,07 грн.?
- Чи підтверджується документально висновок акту №920/20-40-13-06- 08/3214105373 від 25.03.2019 документальної позапланової виїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , про заниження ним бази нарахування єдиного внеску за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, в наслідок якого донараховано єдиний внесок в загальній сумі 94.104,64 грн.
Не погодившись з даною ухвалою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти по справі нове судове рішення, яким у проведенні експертизи та зупиненні провадження відмовити та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що з ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2019. не зрозуміло, яких саме спеціальних знань бракувало контролюючому органу для аналізу первинних документів, наданих позивачем при проведенні перевірки, на предмет відповідності їх форми та змісту чинному законодавству України. Відповідач вважає, що призначення економічної експертизи та зупинення провадження у даній справі є недоцільним та призводить до затягування розгляду вказаної справи.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2019 залишено без руху апеляційну скаргу у зв'язку з неподанням оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито провадження по справі.
04 листопада 2019 року від позивача по справі надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування своєї позиції, зазначив, що факт бракування у окремих осіб контролюючого органу спеціальних знань під час прийняття рішень відносно застосування до громадянина ОСОБА_1 штрафних та фінансових санкцій вже підтверджений судовими рішеннями, які вступили в законну силу і є беззаперечними. Також зазначив про те, що контролюючим органом протиправно не врахована індивідуальна податкова консультація, що призвело до невірного застосування норм ПК України. Крім того, послався на безпідставність не прийняття ГУ ДФС у Харківській обл. під час перевірки усіх наданих позивачем первинних документів, в результаті чого відповідач протиправно ухилився від проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання, у яких громадянин ОСОБА_1 здійснював придбання будівельних матеріалів, висновки яких повністю підтвердили факти наявності витрат на придбання будівельних матеріалів та повністю спростовували б хибні висновки акту позапланової документальної перевірки позивача.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 закінчено підготовку до розгляду та призначено справу у відкритому судовому засіданні.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи клопотання про призначення економічної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі економіки, є необхідність у призначенні економічної експертизи.
Суд апеляційної інстанції дані висновки вважає передчасними з огляду на наступне.
За змістом ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень.
Згідно зі ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
З аналізу даної правової норми слідує, що призначення судом експертизи є правом, а не обов'язком суду.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. 2 ст. 101 КАС України).
Відповідно до статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
З огляду на зазначене, судова експертиза в адміністративній справі передбачає дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.
Таким чином, обов'язковою передумовою призначення в адміністративному процесі судової експертизи є необхідність з'ясування судом тих обставин, які потребують спеціальних знань, та в силу їх специфічного характеру не можуть бути з'ясовані судом на основі положень чинного законодавства, що може вплинути на правильне вирішення адміністративного спору по суті.
Предметом розгляду даної справи є правомірність вимоги про сплату боргу зі сплати єдиного внеску, а також рішень про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2015-2017 роки та за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Фактично, в даному випадку, спір виник щодо правової оцінки висновків акту перевірки позивача щодо заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 у зв'язку із здійсненням платником податків господарської діяльності без державної реєстрації фізичною особою-підприємцем за КВЕД: 41.10 - організація будівництва будівель в Україні, 68.10 - купівля та продаж власного нерухомого майна, а також заниження позивачем, як суб'єктом справляння єдиного внеску, бази нарахування єдиного внеску за вказаний період.
Наведені обставини повинні оцінюватись судом на підставі норм законодавства та наданих сторонами по справі доказів, що лежить поза межами судової економічної експертизи.
Питання, що підлягають вирішенню є правовими питаннями, їх вирішення не потребує спеціальних, а тому відносяться до компетенції суду, а не судової експертизи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що заява позивача про призначення судової економічної експертизи є необґрунтованою, а необхідність в проведенні вказаної експертизи відсутня.
Крім того, підстави, які б перешкоджали подальшому розгляду справи, в матеріалах справи відсутні.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність достатніх, встановлені законом, підстав для застосування положень ст.102-103 КАС України.
Відтак, колегія суддів прийшла до висновку про скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, на підставі ст.320 КАС України, як такої, що прийнята з порушенням норм процесуального права, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 102, 103, 243, 248, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2019 року по справі № 520/5730/19 скасувати, в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Справу №520/5730/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування вимоги та рішень направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 22.11.2019