13 листопада 2019 р.Справа № 480/1982/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Старосуда М.І. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
представника позивача Онисько М.М.
представника відповідача Сумцової С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.А. Прилипчук, м. Суми, по справі № 480/1982/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ"
до Головного управління ДПС у Сумській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ” (далі по тексту- позивач, ТОВ “ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ”) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0002211401 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 149328,50 грн., в тому числі 119462,00 грн. податкового зобов'язання та 29865,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 17.05.2019 №0002211401.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ" (41455, Сумська область, Глухівський район, с. Некрасове, вул. Покровська, 40-б, код ЄДРПОУ 35051394) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) судовий збір у розмірі 2239,92 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову повністю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що позивач здійснював реалізацію власно вирощеної пшениці і кукурудзи за цінами нижчими за звичайні, що підтверджується інформацією про ціни реалізації сільськогосподарської продукції сільськогосподарськими підприємствами Сумської області наданою Головним управлінням статистики у Сумській області листом від 16.12.2016 року №04.4-82-3561, внаслідок чого позивачем було занижено базу оподаткування податком на додану вартість, чим порушено п. 188.1 ст. 188 ПК України.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 року замінено Головне управління ДФС у Сумській області на правонаступника Головне управління ДПС у Сумській області.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Сумській області в період з 15.01.2019 р. по 11.02.2019 р. проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “ГЛУХІВ-АГРОІНВЕСТ” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016р. по 30.09.2018р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2018 р., за результатами якої складено акт №212/18-28-14-01/35051394/13 від 25.02.2019р. (а.с. 37-118).
На підставі вищезазначеного акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019р. №0001061401, яким визначено позивачу податок на додану вартість у розмірі 283801 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 70950,25 грн.
Рішенням за підсумками розгляду скарги, поданої позивачем до ДФС України адміністративна скарга задоволена частково. Податкове повідомлення-рішення від 15.03.2019р. №0001061401 скасовано в частині визначення позивачу 164339грн. податку на додану вартість та 41084,75 грн. штрафної санкції, а в іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін. (а.с. 17-22).
17.05.2019р. ГУ ДФС у Сумській області прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0002211401, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 119462 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 29865,5 грн. (а.с. 16).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Предметом оскарження у справі є податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0002211401 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 149328,50 грн., в тому числі 119462,00 грн. податкового зобов'язання та 29865,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Вказане податкове повідомлення-рішення грунтується на висновках контролюючого органу про заниження позивачем бази оподаткування при здійсненні господарських операцій з постачання, продукції сільського господарства за цінами, нижчими за звичайні контрагентам позивача-ТОВ “Білопільський елеватор”, ФГ “ХАРВЕСТ АГРО”, ТОВ “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД”, ТОВ “НІЖИН АГРО”, ТОВ “НОСІВКА-АГРО”.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів перевіряючи податкове повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0002211401 на відповідність наведеним вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також подані сторонами по справі докази, приходить до висновку, що вказане рішення прийнято необґрунтовано, з огляду на наступне.
З матеріалів справи слідує, що позивачем було занижено податкові зобов'язання за березень 2016 р., червень 2016 р., серпень 2016 р., вересень 2016 р., жовтень 2016 р., листопад 2016 р. за спірними господарськими операціями з реалізації позивачем самостійно виготовленої сільськогосподарської продукції контрагентам позивача-ТОВ “Білопільський елеватор”, ФГ “ХАРВЕСТ АГРО”, ТОВ “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД”, ТОВ “НІЖИН АГРО”, ТОВ “НОСІВКА-АГРО” внаслідок реалізації продукції за цінами нижчими за звичайні.
За приписами п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення.
Отже, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін.
Відповідно до п.п.14.1.71 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Згідно з п.п.14.1.219 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Отже, за приписами Податкового кодексу України звичайна ціна прирівнюється до ціни договору, і якщо не доведено зворотне, така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Право на використання податкової інформації щодо ринкових цін та результатів її опрацювання (порівняння із ціною постачання, застосованою платником податків), у тому числі у висновках за результатами перевірок, закріплено у п.71.1 ст.71, п.74.2 ст.74 та ст.83 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з ст.16 Закону України “Про інформацію” податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Отже, інформація про ринкові ціни вважається податковою інформацією.
Підпунктом 72.1.6 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України передбачено використання для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів іншої оприлюдненої відповідно до законодавства інформації та/або добровільно чи за запитом наданої контролюючому органу в установленому законом порядку.
Згідно з п.74.2. ст.74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб і контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
З матеріалів справи слідує, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань внаслідок реалізації самостійно виготовленої продукції за цінами нижчими за звичайні грунтуються на листі Головного управління статистики у Сумській області від 16.12.2016 №04.4-82-3561 (а.с. 137-140).
Згідно змісту наведеного листа Головним управлінням статистики у Сумській області була надана інформація про середню ціну реалізації сільськогосподарської продукції підприємствами Сумської області у розрізі районів. При цьому, у листі висловлене застереження про те, що наведені середні ціни призначені для статистичних цілей і не можуть використовуватися для інших цілей.
Відповідач середні ціни реалізації сільськогосподарської продукції, зазначені в вказаному вище листі, ототожнив зі звичайними цінами, які відповідають рівню ринкових цін та застосував їх до спірних господарських операцій з реалізації позивачем власно вирощеної продукції.
При цьому колегія суддів зазначає, що відповідачем не проводилося дослідження цін, зазначених в листі Головного управління статистики у Сумській області від 16.12.2016 №04.4-82-3561, з урахуванням класу зернових, що реалізовувалися позивачем, умовами поставки продукції, обсягами поставки, умовами оплати, розподілу обов'язків сторін контракту та інших умов, які безпосередньо впливають на формування ціни контракту.
Також, відповідачем не проводилося дослідження цін, зазначених в листі Головного управління статистики у Сумській області від 16.12.2016 №04.4-82-3561, з цінами, що склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
Отже, відповідачем необгрунтовано було застосовано до спірних правовідносин ціни визначені в листі Головного управління статистики у Сумській області від 16.12.2016 №04.4-82-3561, а тому відповідачем не доведено невідповідності ціни у спірних операціях звичайним цінам.
Таким чином, відповідач необгрунтовано дійшов висновків щодо заниження позивачем бази оподаткування при здійсненні господарських операцій з постачання, продукції сільського господарства за цінами, нижчими за звичайні контрагентам позивача-ТОВ “Білопільський елеватор”, ФГ “ХАРВЕСТ АГРО”, ТОВ “АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД”, ТОВ “НІЖИН АГРО”, ТОВ “НОСІВКА-АГРО”.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головне управління ДФС у Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності податкового повідомлення-рішення від 17.05.2019 №0002211401.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачем не доведено відповідності цін у спірних правовідносинах звичайній ціні, що відповідає ринковим цінам, а тому висновки про заниження позивачем бази оподаткування при здійсненні господарських операцій з постачання продукції сільського господарства за цінами, нижчими за звичайні є правомірними, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, між тим, відповідачем такий обов'язок виконано не було.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року по справі № 480/1982/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко
Судді(підпис) (підпис) М.І. Старосуд О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 22.11.2019 року