19 листопада 2019 р.Справа № 440/1218/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Старостіна В.В.,
Суддів: Зеленського В.В. , Рєзнікової С.С. ,
за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/1218/19
за позовом ОСОБА_1
до Пенсійного фонду України , Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пенсійного фонду України та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з приводу здійснення обліку заборгованості перед ОСОБА_1 з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в недостовірному розмірі 5822,22 грн. замість належного розміру 144740,40 грн.;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з приводу вчинення ним дій, спрямованих на внесення для обліку в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, недостовірного розміру існуючої перед ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в недостовірному розмірі 5822,22 грн. замість належного розміру 144740,40 грн.;
- визнати протиправними дії Пенсійного фонду України з приводу не здійснення належної перевірки обґрунтованості здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахунку суми існуючої у нього перед ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 та не вжиття заходів для забезпечення доопрацювання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області наданих матеріалів з метою встановлення дійсного розміру існуючої заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду по справі № 524/6964/17;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Пенсійного фонду України з порушення вимог ст. 129-1 Конституції України, статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) в питанні ухилення ними від належного виконання остаточної і обов'язкової для виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17, вчиненого ними шляхом обліку в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, недостовірного розміру існуючої перед ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 5822,22 грн. замість належної суми 144740,40 грн. та не вчинення дій з забезпечення виплати ОСОБА_1 існуючої заборгованості в сумі 144740,40 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити облік заборгованості перед ОСОБА_1 з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в розмірі 144740,40 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинити дії щодо внесення для обліку в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відомостей про існуючий перед ОСОБА_1 розмір заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в сумі 144740,40 грн. та надати до Пенсійного фонду України розрахунок суми заборгованості в розмірі 144740,40 грн., яка підлягає виплаті ОСОБА_1 за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17;
- зобов'язати Пенсійний фонд України відповідно до пункту 6 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, провести перевірку обґрунтованості розрахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області суми, що підлягає виплаті ОСОБА_1 за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 в розмірі 144740,40 грн. та відповідно до пунктів 8 та 9 даного Порядку прийняти рішення про наявність чи відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку та за наявності підстав для даної виплати зазначити в протоколі пропозицію щодо перерахунку коштів в сумі 144740,40 грн. на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Пенсійного фонду України подати до суду в десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду у даній справі законної сили звіт про виконання рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно здійснює облік заборгованості позивача з пенсійних виплат на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 за період з січня 2016 року по грудень 2017 року в недостовірному розмірі 5822,22 грн. замість належного 144740,40 грн., який нараховано 01.02.2018 року на виконання даного рішення суду та до теперішнього часу не виплачений, а також протиправно подало недостовірні відомості про дійсний розмір даної заборгованості для внесення їх до реєстру рішень, фінансування виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою Пенсійним фондом України. В свою чергу, Пенсійний фонд України протиправно не здійснив належної перевірки обґрунтованості розрахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області суми даної заборгованості та не вжив заходів для доопрацювання останнім наданих матеріалів з метою встановлення дійсного розміру заборгованості перед позивачем за рішенням суду по справі № 524/6964/17. Вважає зазначені дії відповідачів протиправними та такими, що порушують його права на належний соціальний захист, належне виконання рішення суду та отримання пенсійних виплат у передбачених діючим законодавством розмірі та строку.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року по справі № 440/1218/19 та задовольнити позовну заяву в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності прийнятого судом першої інстанції рішення та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року № 988; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити позивачу на підставі довідки № 4/1210 від 15.05.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, наданої ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 року № 900, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року № 988 та з урахуванням підвищення пенсії на 25% відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» та здійснити виплату не отриманої суми пенсійних виплат без обмеження будь-яким строком, починаючи з 01.01.2016 року, без обмеження граничного розміру.
З метою виконання судового рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2016 року, проте, заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року позивачу не виплачена.
Після перерахунку розмір пенсії позивача становив 11051,23 грн. на місяць.
Станом на момент проведення перерахунку, 01.02.2018 року, різниця між фактично виплаченим та розміром пенсії після перерахунку становила 156802,10 грн. (а.с. 179).
21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103, якою врегульовано порядок перерахунку та виплату пенсій пенсіонерам, пенсія яким призначається на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 3 вказаної постанови, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зобов'язано здійснити перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського.
При цьому, відповідно до абзацу 2 частини 3 постанови, Кабінетом Міністрів України врегульовано порядок виплати перерахованої пенсії, відповідно до якого 50% різниці у заплаті виплачується починаючи з 01.01.2019 року.
На виконання рішення суду та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 Головним управлінням у лютому 2018 року ОСОБА_1 проведено виплату різниці пенсії за січень-лютий 2018 року у розмірі 12061,70 грн. та новий розмір пенсії 11051,23 грн., всього в розмірі 23112,93 грн. (а.с. 180).
Після проведення виплати розмір відкладеної виплат,и згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103, становить 144740,40 грн. (156802,10 грн - 12061,70 грн.) (а.с. 181).
Матеріалами справи також підтверджено, що 13.04.2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 21.03.2018 року № 4/1210, яка направлена Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області на виконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103.
Судом встановлено, що після проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 15.05.2017 року № 4/1210 відповідно до рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року у справі № 524/6964/17, розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року становить 263582,22 грн. (а.с. 185).
Одночасно, після проведення перерахунку пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 21.03.2018 року № 4/1210 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року розмір пенсії ОСОБА_1 на місяць становить - 10740,00 грн., та всього за вказаний період становить - 257760,00 грн. (10740,00 грн. х 24 місяці) (а.с. 185).
Отже, різниця між перерахованою сумою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 15.05.2017 року № 4/1210 (по рішенню суду без обмеження граничного розміру) та на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області від 21.03.2018 року № 4/1210 (застосовано обмеження максимального розміру пенсії за вказаний період) становить - 5822,22 грн. (263582,22 грн. - 257760,00 грн.), що підлягає донарахуванню позивачу на виконання рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12.11.2017 року.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся на ВЕБ-портал Пенсійного фонду України зі зверненням щодо нарахування та виплати заборгованості по судовим рішенням.
Листом № 742/Б-03 від 01.03.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Білоножку Є.М. повідомлено, що на виконання рішення Автозаводського районного суду від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 була нарахована заборгованість за рішенням суду за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в розмірі 5822,22 грн. Дані суми обліковуються у реєстрі судових рішень, виконання яких буде здійснено за окремою бюджетною програмою (далі Реєстр), як це передбачено Постановою № 649. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області 21.01.2019 року за № 1146/02-20 було надіслано інформацію до Пенсійного фонду України щодо рішень суду, ухвалених починаючи з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року, за якими наявна сума невиплачених коштів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету. Зазначена інформація надіслана для включення до Реєстру, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України (а.с. 87).
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся на ВЕБ-портал Пенсійного фонду України зі зверненням щодо перерахунку пенсії.
Листом № 1072/Б-03 від 26.06.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомлено позивачу, що на виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 проведено перерахунок пенсії згідно довідки від 15.05.2017 року № 4/1210 про грошове забезпечення на суму 12075,00 грн., яка видана Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області. Розмір пенсії після перерахунку за рішенням суду був встановлений без обмеження максимальним розміром і з урахуванням підвищення як інваліду війни 3 групи склав: з 01.01.2016 року - 10937,83 грн., з 01.05.2017 року - 10954,63 грн., з 01.12.2016 року - 10989,73 грн., з 01.05.2017 року - 11009,23 грн., з 01.10.2017 року - 11051,23 грн., з 01.01.2018 року - 11051,23 грн. Різниця між нарахованою та фактично виплаченою сумою пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року складає 144740,40 грн. (а.с. 79).
Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з приводу здійснення обліку заборгованості перед ОСОБА_1 з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в розмірі 5822,22 грн. замість належного розміру 144740,40 грн. та бездіяльністю Пенсійного фонду України щодо не здійснення належної перевірки обґрунтованості розрахунку Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області суми існуючої у нього перед ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що в діях Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Пенсійного фонду України відсутні ознаки протиправності, отже підстави для зобов'язання вказаних суб'єктів владних повноважень вчинити дії, передбачені Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на те, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України: вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
В силу ч. 1 та 2 ст. 49 Закону України від 27.02.2014 року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України», Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі - Закон № 2262-ХІІ).
Статтею 8 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрала чинності з 01.01.2017 року) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України 22.08.2018 року прийнято постанову № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», пунктом 1 якої затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
У свою чергу, пунктом 2 згаданої Постанови установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.
Пунктом 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
За приписами пунктів 3 - 5 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Системно проаналізувавши наведені вище положення чинного законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в п. п. 2, 3 ст. 116 Конституції України.
Колегія суддів зазначає, що нарахована позивачу сума пенсії має бути виплачена за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому, проведення такої виплати не може бути здійснене за рахунок власних коштів Пенсійного фонду України, що надійшли від сплати єдиного соціального внеску та з інших джерел, а проводиться лише у разі наявності на це відповідних бюджетних асигнувань.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок, проте, затримка виконання судового рішення на період, що є необхідним для вирішення проблем публічного порядку, може у виняткових випадках бути виправдана.
Суд враховує, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 не вирішувалось питання про його негайне виконання, а відтак, дане рішення суду має бути виконане відповідачем у розумний строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
При цьому, органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.
Згідно п. 4-5 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління № 28-2 від 22.12.2014 року Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду.
Тобто, виплати грошової допомоги здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Згідно із п. 20 та п. 29 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» врегульовано порядок проведення виплати перерахованих сум пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 15.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».
Разом з тим, Верховний Суд в ухвалі від 02.05.2018 року у справі № 818/1076/18, наголосив на тому, що Постанова № 103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій на підставі Закону № 2262-XII та Постанови № 988, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.
При цьому, 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду та встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов'язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2018 року № 8, зміни, що додаються.
Відповідно до пункту 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 (далі - Порядок № 649), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.
Згідно із п. 3 Порядку № 649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Пунктом 4 Порядку № 649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
Відповідно до п. 5 Порядку № 649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.
Згідно з п. 6 Порядку № 649, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).
Пунктом 10 Порядку № 649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.
На виконання приписів Порядку № 649, відповідачем у справі внесено інформацію про результати розгляду справи № 524/6964/17 щодо перерахунку пенсії позивачу із зазначенням суми боргу, що підлягає виплаті пенсіонеру, до відповідного реєстру.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.03.2019 року вих. № 742/Б-03 позивача повідомлено, що на виконання рішення Автозаводського районного суду від 02.11.2017 року по справі № 524/6964/17 була нарахована заборгованість за рішенням суду за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в розмірі 5822,22 грн. Дані суми обліковуються у реєстрі судових рішень, виконання яких буде здійснено за окремою бюджетною програмою (далі Реєстр), як це передбачено Постановою № 649.
Також, Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області правомірно включено суму заборгованості за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року в розмірі 5822,22 грн. до реєстру судових рішень, виконання яких буде здійснено за окремою бюджетною програмою у відповідності до постанови № 649.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, відповідач при виконанні рішення суду, як орган державної влади зобов'язаний діяти лише в межах чинного законодавства та з врахуванням вимог Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що невиконання судового рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав.
Вини та умислу на навмисне невиконання рішення суду у даній справі з боку керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судом не встановлено.
На підставі вищевикладеного, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, враховуючи, що відповідачем було здійснено всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду у даній справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За приписами ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 року по справі № 440/1218/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)В.В. Старостін
Судді(підпис) (підпис) В.В. Зеленський С.С. Рєзнікова
Повний текст постанови складено 22.11.2019 року