22 листопада 2019 року місто Київ
справа № 752/10107/17
апеляційне провадження № 22-ц/824/11078/2019
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнових та моральних збитків,
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 передано на розгляд до Святошинського районного суду міста Києва за підсудністю.
На зазначену ухвалу ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, а саме: заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
З матеріалів справи убачається, що ухвалу Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року було направлено заявнику на вказану у апеляційній скарзі адресу (а.с.49).
Проте станом на день постановлення даної ухвали, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення скаржнику, на адресу суду не повернулося.
З веб-сайту Укрпошта, в Розділі "Відстеження поштових відправлень", убачається, що ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху була отримана 22 липня 2019 року особисто ОСОБА_1 (а.с.52).
Станом на 22 листопада 2019 року заявниця вказані в ухвалі Київського апеляційного суду від 17 липня 2019 року недоліки не усунула, жодних клопотань на адресу суду не направляла.
При цьому суд враховує, що заявниці надавався достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги або надання відомостей щодо неможливості їх усунення.
Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (МПП "Голуб" проти України, N 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня 2005 року).
Відповідно до положень статті 185, 357 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається скаржнику.
Враховуючи, що в порушення вимог пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України ОСОБА_1 не додала до апеляційної скарги документ, що підтверджує сплату судового збору або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору, у наданий судом строк не усунула вказаного недоліку, який не є формальним, тому відповідно до частини 3 статті 185, частини 2 статті 357 ЦПК України апеляційну скаргу слід вважати неподаною та повернути скаржнику.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 30 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування майнових та моральних збитків, повернути скаржнику.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Суддя Я. В. Головачов