Апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/12719/2019
м. Київ Справа № 761/17892/18
21 листопада 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Піхур О.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Центрагаз Холдинга GMbH, ОСОБА_2 , третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, -
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Центрагаз Холдинга GMbH, ОСОБА_2 , третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 лютого 2015 року прийнято рішення № 26 про запровадження з 06 лютого 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра». 23 квітня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 85 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» до 05 червня 2015 року включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації. Відповідно до Постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113 про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено ОСОБА_3 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку, а згодом продовжено процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» на 2 роки, тобто до 04 червня 2018 року. На підставі рішення Фонду від 03 листопада 2016 року № 2342 ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» продовжено до 03 червня 2020 року.
Зазначав, що він був вкладником ПАТ «КБ «Надра» з 2011 року. Станом на 05 лютого 2015 року, тобто на день визнання ПАТ «КБ «Надра» неплатоспроможним, через відділення банку № 1514 (м. Одеса, просп. Академіка Глушка, 15) ним були укладені з цією фінансовою установою наступні договори строкового банківського вкладу в іноземній валюті після закінчення попередніх: №2059106 від 31.10.2014р. на три місяці, на суму 78500 доларів США, під 12% річних; №2059059 від 31.10.2014р. на три місяці, на суму 122500 доларів США, під 12% річних; №2059061 від 31.10.2014р. на три місяці, на суму 200000 доларів США, під 12% річних; №2059103 від 31.10.2014р. на три місяці, на суму 119000 доларів США, під 12% річних; №2059086 від 31.10.2014р. на три місяці, на суму 119000 доларів США, під 12% річних; №2059107 від 31.10.2014р. на три місяці, на суму 200000 доларів США, під 12% річних; №2059109 від 31.10.2014р. на три місяці, на суму 51000 доларів США, під 12% річних; №2100395 від 08.01.2015р. на три місяці, на суму 215000 доларів США, під 11,5% річних; №2100410 від 08.01.2015р. на три місяці, на суму 760000 доларів США, під 11,5% річних; №2077846 від 01.12.2014р. на три місяці, на суму 315615 доларів США, під 12% річних; №2075333 від 27.11.2014р. на три місяці, на суму 232332 доларів США, під 12% річних; №2011484 від 27.08.2014р. на три місяці, на суму 226559 доларів США, під 12% річних; №1936526 від 29.05.2014р. на три місяці, на суму 300000 доларів США, під 12,5% річних.
Вказував, що у серпні 2014 року, НБУ постановою №469/БТ прийнято рішення про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії проблемних та встановлювався строк для вжиття банком заходів щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог законодавства.
Прийнявши постанову №83 про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних, НБУ 06.02.2015 року опублікував прес-реліз, в якому зазначив, що: «Основна причина віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних - недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування та не приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України…».
Таким чином у даній постанові прямо вказано на вину власників істотної участі ПАТ «КБ «Надра», які не вжили своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку, а саме не здійснили докапіталізацію банку та не привели його діяльність у відповідність до вимог законодавства.
Вважав, що введення в банку тимчасової адміністрації не позбавляло акціонерів банку можливості вжити необхідних заходів для відновлення платоспроможності фінансової установи до запровадження процедури ліквідації, тобто до 05 червня 2015 року. Проте, за час роботи тимчасової адміністрації жодних заходів щодо оголошених раніше акціонерами банку намірів для нормалізації діяльності фінансової установи не здійснювалось. Крім того, головним акціонером і кінцевим бенефіціаром ПАТ «КБ «Надра» вчинені навмисні дії, виключно в своїх інтересах, зокрема, щодо придбання майна, вкладення коштів в інші бізнес-проекти, що призвели до банкрутства банку, заволодіння коштами Держави Україна і великих вкладників та спричиненням їм такими діями шкоди у особливо великих розмірах.
Звертав увагу на те, що на даний час Генеральною прокуратурою України і Національною поліцією України розслідується декілька кримінальних справ щодо заволодіння коштами держави і вкладників, привласнення майна ПАТ КБ «Надра», зловживання власниками та керівниками цієї фінустанови.
Також, на сьогоднішній день, за всіма розглянутими справами за позовами до НБУ про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невжиття заходів забезпечення захисту законних інтересів вкладників і кредиторів щодо безпеки збереження коштів на банківських рахунках ПАТ КБ «Надра» тощо, суди всіх інстанцій відмовили позивачам в задоволенні їх вимог з огляду на те, що НБУ належним чином здійснював такий нагляд, а банкрутство ПАТ КБ «Надра» є наслідком ризикованої діяльності вкладників та керівництва банку в 2014 році та на початку 2015 року, і не виконання ними вимог діючого законодавства, зокрема до такого висновку дійшли суди по справах № 826/18805/15, № 826/26617/15.
Вказує, що в 2017 році він отримав гарантовану суму виплати в розмірі 200000,00 грн., проте сума вкладів в розмірі 2 899 288 доларів США залишається не виплаченою.
Враховуючи наведене просив суд:
визнати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» винним у невиконанні договорів вкладу № 2059106 , 2059059, 2059061, 2059103, 2059086, 2059107, 2059109 від 31.10.2014 року, № 2100395, 2100410 від 08.01.2015 року, №2077846 від 01.12.2014 року, №2075333 від 27.11.2014 року, №2011484 від 27.08.2014 року, №1936526 від 29.05.2014 року, укладених між ним та ПАТ «КБ «Надра», та в порушенні вимог Закону України «Про захист прав споживачів»;
визнати Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH), ОСОБА_2 винними в порушені вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема ч.1 ст.35 та ст.58 цього закону, та такими, чиї дії знаходяться в причинному зв'язку з невиконанням ПАТ «КБ «Надра» умов договорів вкладу № 2059106, 2059059, 2059061, 2059103, 2059086, 2059107, 2059109 від 31.10.2014 року, № 2100395, 2100410 від 08.01.2015 року, №2077846 від 01.12.2014 року, №2075333 від 27.11.2014 року, №2011484 від 27.08.2014 року, №1936526 від 29.05.2014 року, в порушенні Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» Закону України «Про захист прав споживачів» та спричинені йому збитків; визнати Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH), ОСОБА_2 такими, що несуть солідарну відповідальність по відшкодування збитків, спричинених невиконанням умов договорів банківського вкладу, зокрема обов'язку повернення позивачу вкладів ПАТ «КБ «Надра»;
стягнути з ОСОБА_2 на підставі ч.1 ст.543 ЦК України, як з власника істотної участі, пов'язаної особи, мажоритарного власника, кінцевого бенефіціара ПАТ «КБ «Надра», мажоритарного власника «Centragas Holding GMbH» суму невиплаченого залишку вкладів з процентами в розмірі 2 907 934,60 доларів США за мінусом виплачених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 200 000 грн., а всього - 2899288 доларів США;
здійснити стягнення суми завданих збитків за рахунок особистого майна та коштів ОСОБА_2 , а також за рахунок належного йому майна та коштів комерційних структур, що входять до «Group DF», складовою якої був ПАТ «КБ «Надра» та Сentragas Holding GMbH.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Центрагаза Холдинга GMbH, ОСОБА_2 , третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 19 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2019 року частково та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH солідарно на його користь шкоду в сумі 2 483 609 доларів США по курсу НБУ в національній валюті на день стягнення.
Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що між ним та ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» було укладено 13 депозитних договорів на загальну суму 2 471 857,45 доларів США. Загальна сума депозитних вкладів станом на 05.02.2018 року становила 2 483 609 доларів США та його включено до 4 черги кредиторів банку з вимогою в розмірі 52 313 743,52 грн. Пряма шкода, заподіяна йому внаслідок неправомірних дій відповідачів ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH становить 12 819 700, 29 грн. (2 471 857,45 дол. США * 26,35 грн. за 1 дол. - 52 313 743, 52 грн.). Завданий збиток у формі не отриманої вигоди становить 1 538 340 грн. ( (128 195*3%)* 4 роки). Всього йому завдано шкоду в розмірі 14 358 040,40 грн. Проте суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи та дійшов помилкового висновку про те, що йому не було завдано шкоди, яка полягає у знеціненні блага, що охороняється законом, та необґрунтовано відмовив у захисті його порушених прав. Крім того, судом першої інстанції порушено вимоги ст.ст.84,91,93 ЦПК України та незаконно відмовлено у витребуванні доказів, які є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом та у виклику й допиті свідків, які могли підтвердити або спростувати його доводи, чим також порушено принцип верховенства права та принцип змагальності.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів Центрагаз Холдинг GMbH та ОСОБА_2 адвокат Сокур Олександр Олександрович просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що саме відповідач ОСОБА_2 не вжив дієвих і своєчасних заходів з фінансування та підтримки ПАТ «КБ «Надра», що призвело до подальшого погіршення фінансових показників банку та неможливості своєчасного виконання банком зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами. Вина відповідачів у віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних відсутня і позивачем не доведено протилежне. Фактично всі обґрунтування, зазначені в позовній заяві та апеляційній скарзі, є припущеннями та суб'єктивною думкою позивача. Крім того, відсутні будь-які підстави для покладення відповідальності на відповідачів за зобов'язаннями ПАТ «КБ «Надра» перед позивачем, що свідчить про безпідставність заявлених вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу третя особа: Національний банк України просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилаючись на те, що позивачем не надано достовірних доказів, які підтверджують, що саме дії чи бездіяльність відповідачів призвели до ліквідації банку, заподіяння шкоди позивачу, причинно-наслідкового зв'язку між діями власника істотної участі та заподіяною шкодою. Крім того, ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено спеціального суб'єкта, який має право звернення з вимогами до власників істотної участі, таким суб'єктом є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, при цьому таке звернення можливе лише після встановлення того, що майна банку виявилося недостатньо для здійснення погашення вимог кредиторів, а така обставина може бути встановлена лише після закінчення ліквідаційної процедури.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дмитраш Олександр Миколайович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідачів Центрагаз Холдинг GMbH та ОСОБА_2 адвокат Сокур Олександр Олександрович проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», та представник третьої особи Національного банку Українив судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29.05.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Семейный эконом» № 1936526.
Відповідно до п. 1.1 цього договору вкладу, вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 300 000,00 дол. США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 29.08.2014 року.
У подальшому, відповідно до умов п. 4.8 та п. 2.2 договору, строк дії вкладу було продовжено на 3 місяці.
Після закінчення строку дії договору №1936526 та перерахування коштів на поточний рахунок, за рахунок коштів та нарахованих процентів позивачем було укладено новий договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету «Семейный эконом» № 2077846 від 01.12.2014 року на загальну суму 307 615,00 доларів США. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 01.03.2015 року.
27.08.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Перший» №2011484.
Згідно умов п. 1.1 даного договору вкладу, вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 226 559,00 доларів США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 вказаного договору датою повернення вкладу є 27.11.2014 року.
Після закінчення строку дії договору № 2011484 та перерахування коштів на поточний рахунок, за рахунок коштів та нарахованих процентів позивачем було укладено новий договір банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Перший» № 2075333 від 27.11.2014 року на загальну суму 232 332,00 доларів США. Відповідно до п. 2.3 вказаного договору датою повернення вкладу є 27.02.2015 року.
08.01.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Семейный эконом» № 2100410.
Відповідно до п. 1.1 цього договору вкладу вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 760 000,00 доларів США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 08.04.2015 року.
08.01.2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Семейный эконом» №2100395.
Згідно умов п. 1.1 даного договору вкладу вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 215 000,00 дол. США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 08.04.2015 року.
31.10.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Перший» № 2059109.
Відповідно до п. 1.1 цього договору вкладу вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 51 000,00 доларів США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 цього договору датою повернення вкладу є 31.01.2015 року.
31.10.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Перший» №2059107.
Згідно п. 1.1 даного договору вкладу вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 200 000,00 доларів США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 31.01.2015 року.
31.10.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Перший» №2059086.
Відповідно до п. 1.1 цього договору вкладу вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 119 000,00 доларів США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 31.01.2015 року.
31.10.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Перший» №2059103.
Згідно п. 1.1 даного договору вкладу вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 119 000,00 доларів США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 31.01.2015 року.
31.10.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Перший» №2059061.
Відповідно до п. 1.1 цього договору вкладу вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 200 000,00 доларів США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 31.01.2015 року.
31.10.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Перший» № 2059059.
Згідно умов п. 1.1 цього договору вкладу вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 125 500,00 доларів США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 31.01.2015 року.
31.10.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» був укладений договір строковою банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках пакету послуг ПУ «Перший» №2059106.
Відповідно до п. 1.1 даного договору вкладу вкладник зобов'язується передати, а банк зобов'язується прийняти грошову суму вкладу в розмірі 78 500,00 доларів США та зобов'язується виплатити вкладникові суму вкладу та проценти на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Відповідно до п. 2.3 договору датою повернення вкладу є 31.01.2015 року.
Всього між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра» було укладено тринадцять депозитних договорів на суму 2 471 857,45 доларів США.
На виконання постанови Правління Національного банку України від 05 лютого 2015 року №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», керуючись пунктом 2 частини 5 статті 12 та статтею 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05 лютого 2015 року №26 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» з 06 лютого 2015 року було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Стрюкову Ірину Олександрівну.
Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23 квітня 2015 року №85 продовжено здійснення тимчасової адміністрації та повноваження уповноваженої особи Фонду до 05.06.2015 року включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05 червня 2015 року №113 на підставі постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2015 року №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» було розпочато ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» та призначено ОСОБА_3 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку (далі по тексту позову - Уповноважена особа Фонду) строком на 1 рік з 05.06.2015 до 04.06.2016 включно.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 квітня 2016 року № 616 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» до 04 червня 2018 з відповідним продовженням повноважень Уповноваженої особи Фонду.
Рішенням Виконавчою дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 03 листопад 2016 року №2342 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» до 03 червня 2020 з відповідним продовженням повноважень Уповноваженої особи Фонду.
Станом на 05.02.2018 року загальна сума депозитних вкладів ОСОБА_1 у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Надра» з нарахованими процентами становила 2 483 609,29 доларів США.
Відповідно витягу з реєстру вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_1 визнано кредитором ПАТ «КБ «Надра», кредиторські вимоги включено до 4 черги на суму 52 313 743,52 грн.
Також сторонами не заперечується, що позивач отримав від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму в розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується звітом по поточному рахунку.
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що він отримав кошти за депозитними договорами не в повному обсязі, невиплаченою залишається сума в розмірі 2 899 288 доларів США. З огляду на те, що відповідачами вчинені навмисні дії, які призвели до банкрутства банку, спричинення вкладникам шкоди у особливо великих розмірах, просив визнати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» винним у невиконанні договорів вкладу; визнати Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH) та ОСОБА_2 винними в порушені вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» та спричинені йому збитків; визнати Центрагаз Холдинг GMbH (Сentragas Holding GMbH) та ОСОБА_2 такими, що несуть солідарну відповідальність щодо відшкодування збитків, спричинених невиконанням умов договорів банківського вкладу; стягнути з ОСОБА_2 суму невиплаченого залишку вкладів з процентами в розмірі 2907934,60 доларів США за мінусом виплачених Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 200 000 грн., а всього - 2 899 288 доларів США; здійснити стягнення суми завданих збитків за рахунок особистого майна та коштів ОСОБА_2 , а також за рахунок належного йому майна та коштів комерційних структур, що входять до «Group DF», складовою якої були ПАТ «КБ «Надра» та Сentragas Holding GMbH.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Центрагаз Холдинг GMbH, ОСОБА_2 , третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу задоволення позову його позову , не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факти завдання позивачу шкоди відповідачами, розмір зазначеної шкоди, докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань власниками істотної участі та заподіяною позивачу шкодою у вигляді неповернення суми залишку вкладів.
За правилами ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH коштів в рахунок відшкодування шкоди, так як такі висновки суду ґрунтуються на встановлених обставинах справи, досліджених судом доказах та вимогах матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.
Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Пунктом 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Встановлений наведеними нормами спеціальний порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з його кредиторами унеможливлює задоволення вимог кредиторів такого банку поза межами ліквідаційної процедури та визначеної черговості.
Статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.
Згідно із п. 5 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону.
На момент введення в ПАТ "КБ "Надра" тимчасової адміністрації, тобто на початок дня 06 лютого 2015 року, відповідно до даних офіційного сайту Національного банку України станом на 9 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року, було встановлено наступний офіційній курс гривні до долара США: за 100,00 доларів США - 1799,9763 гривень.
Позивачем отримано від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб гарантовану суму відшкодування за вкладами в сумі 200 000, 00 грн., що за офіційним курсом на дату введення тимчасової адміністрації 09:00 годину 06 лютого 2015 року (17,999763 грн. за 1 долар США) становить 11 111,26 доларів США, що не заперечується позивачем.
Відповідно до вимог ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення: 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та. у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Публікація повідомлення про початок ліквідації ПАТ «КБ «Надра» була здійснена 12 червня 2015 року в газеті «Голос України». Відповідно подавати заяви з вимогами кредитори мали право до 13 липня 2015 року (12 липня 2015 року - вихідний день).
Позивач скористався своїм правом та звернувся до ПАТ «КБ «Надра» із заявою про включення його до реєстру кредиторів ПАТ «КБ «Надра».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Надра" визнано позивача кредитором ПАТ "КБ "Надра", його вимоги внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Надра", акцептована сума 52313743,52 грн., черговість задоволення вимог - 4.
Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній у ч. 1 ст. 52 цього Закону, згідно з якою вимоги вкладників - фізичних осіб, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом як гарантовану суму відшкодування задовольняються в четверту чергу.
Встановлений наведеними нормами спеціальний порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з його кредиторами унеможливлює задоволення вимог кредиторів такого банку поза межами ліквідаційної процедури та визначеної черговості.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах: від 20 січня 2015 року № 6-2001цс15, від 13 червня 2016 року №6-1123цс16, від 12 квітня 2017 року № 6-350цс17 та постанові Верховного суду від 08.02.2018 року № 61-2519св18.
Проаналізувавши зазначені вище норми законодавства, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що виплата позивачу коштів, що перевищують суму, виплачену Фондом як гарантовану суму відшкодування, здійснюється з дотриманням порядку та черговості, визначених ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Також частиною 5 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.
Кошти, стягнуті з пов'язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку.
У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову.
Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов'язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.
Згідно ч.3 ст. 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Встановивши дійсні обставини справи, надавши вірну оцінку наданим сторонами доказам, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що з урахуванням запровадження в ПАТ "КБ "Надра" тимчасової адміністрації, ліквідації, а також отримання позивачем 200 000,00 грн. в межах гарантованої суми відшкодування та включення вимог позивача за договорами банківського вкладу, що перевищують гарантовану суму, до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "КБ "Надра" (акцептована сума 52313743,52 грн., черговість задоволення вимог - 4), ПАТ "КБ "Надра", виконуючи свої зобов'язання за договорами банківського вкладу, діяв в межах чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про відсутність порушення останнім договірних зобов'язань з позивачем. При цьому, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до ПАТ "КБ "Надра" з вимогою щодо повернення цих вкладів до 06 лютого 2015 року (дата запровадження тимчасової адміністрації).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH на його користь шкоди в сумі 2 899 288 доларів США, суд першої інстанції обґрунтовано посилався на недоведеність та безпідставність вказаних позовних вимог, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року зі змінами внесеними Постановою Пленуму ВСУ № 9 від 24.10.2003 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Стаття 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачає, що на власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов'язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних.
Пов'язана з банком особа за порушення вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, здійснення ризикових операцій, які загрожують інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, або доведення банку до неплатоспроможності несе цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність (частина п'ята статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Передбачена зазначеною нормою відповідальність покладається на власників істотної участі банку не автоматично, а лише за наявності їх вини у настанні неплатоспроможності банку.
Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди за рахунок власників істотної участі банку, необхідно встановити факт заподіяння кредитору шкоди з вини власників істотної участі, розмір зазначеної шкоди, докази невиконання власниками істотної участі своїх зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між таким невиконанням зобов'язань та заподіяною шкодою.
Такий елемент, як наявність шкоди, полягає у будь-якому знеціненні блага, що охороняється законом.
Протиправна поведінка заподіювана шкоди полягає у порушенні правової норми, що виявляється у здійсненні заборонених правовою нормою дій або в утриманні в реалізації настанов правової норми діяти певним чином.
Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
При цьому, під виною власника істотної участі у заподіянні матеріальних збитків кредитору варто розуміти наявність причинно - наслідкового зв'язку між свідомими діями / бездіяльністю особи та заподіяною в результаті цього шкодою.
Проаналізувавши вказані положення матеріального закону, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те що, вимагаючи відшкодування шкоди, стягнення суми неповернутих банківських вкладів з власників істотної участі банку та/або їх керівників, позивачу потрібно насамперед довести факт завдання йому шкоди завдавачами такої шкоди, розмір зазначеної шкоди, надати докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань власниками істотної участі та заподіяною шкодою, невиплатою суми залишку вкладу.
У позовній заяві ОСОБА_1 факт завдання йому шкоди обґрунтовував неповерненням йому коштів за договорами вкладів в повному обсязі, розмір шкоди встановив у вигляді неповернутої частини депозитів в сумі 2 899 288 доларів США, протиправність поведінки відповідачів ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH а також їх вину мотивував тим, що акціонери банку мали можливість вжити необхідні заходи для відновлення платоспроможності ПАТ КБ «Надра», проте жодних дій для нормалізації діяльності фінустанови не здійснювали, крім того, головним акціонером і кінцевим бенефіціаром ПАТ «КБ «Надра» вчинені навмисні дії, виключно в своїх інтересах, що призвело до банкрутства банку.
Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до частин 1,3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У силу ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).
Вимагаючи стягнення шкоди з відповідачів, як власників істотної участі банку, позивачу належало довести факт завдання йому шкоди відповідачами, її розмір, надати докази невиконання відповідачами зобов'язання або вчинення ними протиправних дій, вину та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань відповідачами та заподіяною шкодою.
Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 р. у справі № 757/3766/17-ц, в якому також зазначено, що настання факту неплатоспроможності банку не є достатнім доказом того, що власники істотної участі не вживали заходів для її уникнення та звернуто увагу на те, що Національний банк України не є повноважним органом, який встановлює наявність або відсутність вини особи, а може лише висловити свою точку зору з цього питання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факти завдання йому шкоди саме протиправними діями ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH, та причинно-наслідковий зв'язок між діями власників істотної участі та заподіяною позивачу шкодою у вигляді неповернення суми залишку вкладів.
Крім того, до закінчення ліквідаційної процедури у ПАТ "КБ "Надра" відсутні правові підстави стверджувати про доведеність факту заподіяння шкоди ОСОБА_1 .
Твердження позивача про те, що доведення ПАТ "КБ "Надра" до банкрутства здійснено виключно за рішенням мажоритарного власника ОСОБА_2 є припущенням позивача, а відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Матеріали справи не містять відомостей, що до власників істотної участі ПАТ "КБ "Надра" застосовувались будь - які заходи впливу за порушення вимог законодавства у сфері банківської діяльності. Доказів наявності вини відповідачів у заподіянні йому шкоди позивачем не надано та судом не встановлено, а саме лише посилання на те, що Генеральною прокуратурою України і Національною поліцією України розслідується декілька кримінальних справ щодо заволодіння коштами держави і вкладників, привласнення майна ПАТ КБ «Надра», зловживання власниками та керівниками цієї фінустанови не є доказом підтвердження вини, оскільки вирок суду у зазначених кримінальних справах - відсутній. Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, зокрема, шляхом ухвалення обвинувального вироку суду.
Постанова Правління Національного банку України від 06 лютого 2015 року "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" до категорії неплатоспроможних" не встановлює, які саме дії чи бездіяльність відповідачів Центрагаз Холдинг GMbH (Centragas Holding GMbH) та ОСОБА_2 призвели до ліквідації банку та що саме кінцевий бенефіціатор ПАТ «КБ «Надра» ОСОБА_2 не вжив дієвих і своєчасних заходів з фінансування й підтримки цього банку для приведення його діяльності у відповідність до вимог законодавства, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників його діяльності й неможливості своєчасного виконання банком зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами.
Посилання позивача на підтвердження своїх позовних вимог на прес-реліз Національного банку України, розміщений на його офіційному сайті, в якому вказано, що основна причина віднесення ПАТ "КБ "Надра" до категорії неплатоспроможних - недокапіталізація банку відповідно до вимог стрес-тестування та не приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства України, колегія суддів вважає безпідставним, так як прес-реліз НБУ не є належним та допустимим доказом вини відповідачів, оскільки Національний банк України не є повноважним органом, який встановлює наявність або відсутність вини особи, а може лише висловити свою точку зору з цього питання. Інших доказів наявності вини відповідачів у заподіянні шкоди позивачу суду не надано.
Посилання позивача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2016 pоку у справі №826/26617/15, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі №826/26617/15, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2017 року у справі №826/26617/15, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2016 року у справі №826/18805/15, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2016 pоку у справі №826/18805/15, ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2016 року у справі №826/18805/15, ухвалу колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 06 березня 2017 pоку у справі №826/18805/15 є безпідставним з огляду на те, що в зазначених адміністративних справах розглядалися адміністративні позови фізичних осіб до Національного банку України, третя особа ПАТ «Комерційний банк «Надра» про визнання протиправними дій та бездіяльності. Разом з тим, за наслідками такого розгляду не було встановлено обставин, які мають значення для вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Комерційний банк «Надра», Центрагаз Холдинг GMbH (Centragas Holding GMbH), ОСОБА_2 , третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, зокрема не встановлено жодних обставин щодо дій чи бездіяльності відповідачів Центрагаз Холдинг GMbH (Centragas Holding GMbH), ОСОБА_2 , завдання шкоди вкладникам або причинного зв'язку між ними. Тобто вказані судові рішення не доводять наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення.
З наведеного вище слідує, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності вини відповідачів та причинно-наслідкового зв'язку між їх діями/бездіяльністю та ліквідацією банку. Позивач також не надав доказів того, що саме власники істотної участі ПАТ "КБ "Надра" не вжили дієвих і своєчасних заходів з фінансової підтримки цього банку для проведення його діяльності відповідно до вимог законодавства, що призвело до подальшого погіршення фінансових показників його діяльності та неможливості своєчасного виконання банком зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Центрагаз Холдинга GMbH, ОСОБА_2 , третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції про недоведеність протиправної поведінки відповідачів ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH, причинного зв'язку між їхньою поведінкою і шкодою, вини вказаних відповідачів.
Також колегія суддів виходить з того, що процедура ліквідації банку триває, вимоги вкладника, яким є позивач, акцептовані у встановленому порядку, тому відсутні підстави вважати, що на день звернення до суду і розгляду справи позивачу спричинена шкода, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 757/3766/17-ц.
Отже права позивача на отримання грошових коштів у четверту чергу кредиторів на час звернення до суду порушені не були, тому з огляду на положення ч.5 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», колегія суддів вважає, що вимоги позивача до відповідачівЦентрагаз Холдинг GMbH (Centragas Holding GMbH) та ОСОБА_2 про стягнення коштів є передчасними.
Доводи апеляційної скарги про неправильність та необґрунтованість висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає безпідставними, так як суд першої інстанції повно та об'єктивно встановив дійсні обставин справ, дослідив надані сторонами докази, дав їм вірну правову оцінку, застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА», Центрагаз Холдинга GMbH, ОСОБА_2 , третя особа: Національний банк України про захист прав споживачів, стягнення грошових коштів та про відмову в їх задоволенні.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що пряма шкода, заподіяна внаслідок неправомірних дій відповідачів ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH становить 12 819 700, 29 грн., а завданий збиток у формі не отриманої вигоди становить 1 538 340 грн., тому йому завдано шкоду в загальному розмірі 14 358 040,40 грн. з огляду на наступне.
У силу ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Також за правилом ч.6 ст.367 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі позивач обраховує пряму шкоду фактично як курсову різницю, оскільки суму вкладів множить на курс долара США станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення (26,35 грн. за 1 долар США) та від цієї суми віднімає суму його акцептованих вимог вкладника, яка обрахована за курсом Національного банку України, станом на момент введення в ПАТ "КБ "Надра" тимчасової адміністрації, тобто на початок дня 06 лютого 2015 року (17,999763 грн. за 1 долар США).
Також в апеляційній скарзі ОСОБА_1 обраховує завданий йому збиток у формі не отриманої вигоди у вигляді трьох відсотків річних за чотири роки.
При цьому, в позовній заяві, ОСОБА_1 зазначав, що сума залишку вкладу становила 2 907 934,60 дол. США та в 2017 році він отримав гарантовану суму в розмірі 200000,00 грн. (8646,59 дол. США), проте сума в розмірі 2 899 288 доларів США залишається не виплаченою, й саме вказану суму невиплаченого залишку вкладів з процентами просив стягнути з ПАТ КБ " Надра" та як шкоду з ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH.
Інших вимог та іншого обґрунтування суми завданої шкоди, позовна заява не містила, позовні вимоги не уточнювалися.
З огляду на те, що позивач в суді першої інстанції розмір заподіяної шкоди обґрунтовував саме сумою невиплаченого залишку вкладів та інших вимог не заявляв, й іншого обґрунтування суми завданої шкоди не вказував, то суд першої інстанції, розглянувши справу у відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, надавав оцінку саме вказаним позовним вимогам позивача в розмірі 2 899 288 доларів США. Отже, у суду апеляційної інстанції, в силу ч.6 ст.367 ЦПК України, відсутні повноваження надавати оцінку вимогам та підставам позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про те, що районним судом незаконно відмовлено у витребуванні доказів, які є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом та у виклику й допиті свідків, які могли підтвердити або спростувати його доводи, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, в липні 2018 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про виклик свідків, в якій він просив суд викликати в якості свідків колишніх посадових осіб ПАТ КБ «Надра», а саме: колишнього Голову Правління ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_4 ; колишнього Голову Наглядової Ради ПАТ КБ «Надра» Матвійчука Сергія Анатолійовича; колишнього члена Наглядової Ради ПАТ КБ «Надра» Краснянського Бориса Юхимовича, посилаючись на те, що ці особи, в силу колишнього службового становища, володіють інформацією про обставини, які мають значення для справи про віднесення Національним Банком України ПАТ КБ «Надра» до категорії проблемних, подальшого невжиття власниками істотної участі, пов'язаними особами в термін 180 днів належних, визначених регулятором заходів, що призвело до визнання фінустанови неплатоспроможною. Зокрема ці особи можуть підтвердити, чому власник істотної участі і пов'язана особа ОСОБА_2 задекларував готовність докапіталізувати ПАТ КБ «Надра», але у визначений термін відмовився це виконувати, чим спричинив йому шкоду у вигляді втрачених коштів, розміщених як депозит.
Також у вказаній заяві просив викликати в якості свідка директора Департаменту банківського нагляду Національного банку України Дєхтярьову Наталію Михайлівну та особу, яка призначалася куратором НБУ згідно постанови НБУ від 07.08.2014 року №469/БТ вказуючи, що ці особи можуть підтвердити бездіяльність та в окремих випадках неправомірність дій власників істотної участі і пов'язаної особи, відповідачів ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH, що призвело до порушень ними вимог ч.1 ст. 35 та ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про виклик свідків відмовлено.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання позивача про виклик вказаних свідків з огляду на таке.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст. 90 ЦПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
В обґрунтування заяви про виклик свідків ОСОБА_1 посилався на те, що особи, які зазначені в цій заяві, можуть підтвердити бездіяльність та в окремих випадках неправомірність дій власників істотної участі і пов'язаної особи, відповідачів ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH, що призвели до визнання фінустанови неплатоспроможною та спричинення йому шкоди у вигляді втрачених коштів, розміщених як депозит.
Тобто, фактично свідки, про виклик яких було заявлено, мали підтвердити бездіяльність та неправомірність дій відповідачів ОСОБА_2 та Центрагаз Холдинг GMbH.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Бездіяльність та неправомірність дій, а також вина відповідачів у призведені до банкрутства банку не можуть підтверджуватися показами свідків, в даному випадку покази свідків є недопустимими доказами, тому районним судом вірно відмовлено в задоволенні заяви про виклик свідків та норми процесуального права судом не порушені.
Також з матеріалів справи вбачається, що в липні 2018 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення доказів шляхом їх витребування, просив витребувати від Національного банку України засвідчені в установленому законом порядку:
- копію Постанови Правління НБУ №469 від 07.08.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії проблемних строком на 180 днів» разом із документами, що обґрунтовують їїприйняття, в тому числі копію пояснювальної записки Генерального департаменту банківського нагляду, якою винесено на розгляд Правління Національного банку України питання, зокрема, про необхідність віднесення Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до категорії проблемних, та доповідної записки Департаменту банківського нагляду НБУ від 02.02.2015 року № В/47-108/5565, складеної за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю банку з використанням даних статистичної звітності, зазначивши, що даний доказ підтвердить обставину законності віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії проблемних;
- копію Постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 року № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» разом із документами, що обґрунтовують її прийняття, тобто документами наглядової діяльності НБУ (програми докапіталізації, які повинні були виконувати акціонери, але так і не виконали; гарантійні листи та особисті зобов'язання акціонерів тощо), які підтверджують вину акціонерів, власників істотної участі та пов'язаних осіб, зазначену 06.02.2015 року у прес-релізі НБУ про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних, за період з часу надання мажоритарним власником ПАТ «КБ «Надра» та «Centragas Holding GMbH» ОСОБА_2 гарантійного листа від 17.11.2008 року, зареєстрованого НБУ за № 353/23530-01 та офіційного входження Centragas Holding GMbH» у власність банку «Надра» у липні 2011 року, зазначивши, що дані докази підтвердять обставину законності віднесення ПАТ КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних.
Вказану заяву обґрунтовував неможливістю отримати докази, на які він посилається у змісті позовної заяви, внаслідок передбаченого законодавством обмеженого доступу до інформації, зокрема, що містить банківську таємницю.
Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів шляхом їх витребування відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання суд першої інстанції виходив з того, що в заяві не зазначено для чого необхідні вказані вище докази, що вони можуть підтвердити, спростувати чи роз'яснити. Крім того, судом було зауважено, що вказана заява має розглядатися в порядку розкриття банківської таємниці.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви забезпечення доказів шляхом їх витребування, виходячи з наступного.
Відповідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до частин 1,2 ст. 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, заявником подано заяву про забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України у спосіб витребування доказів.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
У вказаній заяві позивач посилається на те, що витребувані докази підтвердять обставину законності віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії проблемних та обставину законності віднесення ПАТ КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних.
При цьому, статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Колегія суддів погоджується з відмовою суду першої інстанції в задоволенні клопотання про забезпечення доказів шляхом їх витребування, оскільки позивачем достатньо необґрунтовано необхідність витребування доказів. Зміст документів, які просить витребувати позивач містить інформацію, що не стосується предмету доказування у даній справі, а саме законність віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії проблемних та до категорії неплатоспроможних, тоді як предметом доказування у даній справі є факт заподіяння кредитору шкоди з вини власників істотної участі, розмір зазначеної шкоди, докази невиконання власниками істотної участі своїх зобов'язань, причинно-наслідковий зв'язок між таким невиконанням зобов'язань та заподіяною шкодою, а також вина власників істотної участі банку у настанні неплатоспроможності банку. Постанова Правління НБУ №469 від 07.08.2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії проблемних строком на 180 днів», пояснювальна записка Генерального департаменту банківського нагляду, доповідна записка Департаменту банківського нагляду НБУ від 02.02.2015 року № В/47-108/5565, а також Постанова Правління Національного банку України від 05.02.2015 року № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», документи наглядової діяльності НБУ (програми до капіталізації, гарантійні листи та особисті зобов'язання акціонерів тощо), не є тими доказами, які підтверджують вину акціонерів, власників істотної участі та пов'язаних осіб в банкрутстві ПАТ «КБ «Надра», тобто у відповідності до ст.77 ЦПК України є неналежними доказами, а тому районним судом правильно відмовлено в задоволенні вказаного клопотання.
Також колегією суддів враховується, що запитувана у заяві позивача інформація стосується виключно загальних відомостей діяльності ПАТ «Комерційний банк «Надра», в якому були розміщені грошові кошти позивача на підставі укладеного договору.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2019 року в оскаржуваній частині ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 22 листопада 2019 року.
Головуючий: Судді: