№ 33/824/4321/2019 Суддя 1 інстанції - Дев'ятко В.В.
18 листопада 2019 року суддя Київського апеляційного суду Ковальська В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника Баховського М.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Баховського М.М. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва 22 жовтня 2019 року про визнання винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосовано на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з постановою судді 03.09.2019 року близько 22 год. 37 хв., ОСОБА_1 у м. Києві, по вул. Зої Гайдай, поблизу будинку 9/8, керував автомобілем марки «SMART FORTWO», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, під час руху був неуважним, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції та безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме на дорожній знак (1.4.2, 4.9), що спричинило пошкодження вищевказаного транспортного засобу. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія».
В апеляційній скарзі захисник Баховський М.М. просить скасувати постанову судді Оболонського районного суду м. Києва 22 жовтня 2019 щодо ОСОБА_1 та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 124 КУпАП.
При цьому захисник вказує на порушення суддею районного суду норм матеріального та процесуального права.
Вказуючи на те, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом, апелянт вважає, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт стверджує, що ОСОБА_1 не керував зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення транспортним засобом, а поліцейські під'їхали до місця ДТП, коли він стояв біля автомобіля та не виконував функції водія, оскільки транспортний засіб знаходився у нерухомому стані.
При цьому захисник посилається на відеозапис з нагрудної камери поліцейського, який починається з моменту, коли особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 стоїть біля автомобіля з боку пасажирського сидіння, а невідома жінка, закриваючи обличчя руками, вказує, що "нас підрізали", тобто із зафіксованих на відео даних, на думку захисника, неможливо визначити, хто є водієм, а хто пасажиром.
Оскільки суду не було надано доказів того, що поліцейські зупиняли водія ОСОБА_1 за керуванням транспортного засобу, то поліцейські не могли йому пропонувати пройти будь-які огляди на визначення стану сп'яніння.
Разом з тим, в порушення встановленого законом порядку, поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу алкотестер, а одразу доставили ОСОБА_1 до медичного закладу.
На думку захисника, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, що є підставою для повернення матеріалів справи для дооформлення.
Так, у доданих до протоколу письмових поясненнях не зазначені відомості про службову особу, яка їх прийняла.
Зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП час вчинення правопорушення 23.00 03 вересня 2019 року не співпадає з часом, зазначеним на схемі ДТП, 22.37 03 вересня 2019 року та суперечить відеофайлу з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано час прибуття патрульних поліцейських на місце події в 22.05.
Схема ДТП не містить всіх необхідних реквізитів.
Захисник вказує, що поліцейські порушили права ОСОБА_1 , передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, право отримати правову допомогу, оскільки поліцейський безпідставно застосував силу та спецзасоби до адвоката Захаренка К.В., який прибув для надання правової допомоги.
Окрім того, захисник вважає, що справи щодо ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження в не процесуальний спосіб та зазначає, що КУпАП не містить норми об'єднання кількох справ про адміністративне правопорушення в одну справу без первинної реєстрації окремих справ про адміністративне правопорушення і рішення про об'єднання справ мав ухвалити суддя, оскільки поліцейський такими повноваженнями не наділений.
Наявний у справі протокол автоматизованого розподілу містить відомості про розподіл лише справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Такі порушення оформлення справ про адміністративні правопорушення порушують право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд.
Заслухавши поясненнязахисника Баховського М.М., який підтримав апеляційну скаргу та ОСОБА_1 , який також підтримав апеляційну скаргу, проте відмовився давати будь-які поясненя, посилаючись на вимоги ст. 63 Коснтитуції України, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, а постанову судді необхідно залишити без змін, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений у постанові судді про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами: даними протоколів про адміністративне правопорушення, даними схеми місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , висновком лікаря-нарколога КМНКЛ «Соціотерапія» № 007430/3362 від 03.09.2019 р. та відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи не містять жодного доказу того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом спростовуються матеріали справи.
Зокрема, у своїх письмових поясненнях від 04 вересня 2019 року ОСОБА_1 власноручно написав, що 03 вересня 2019 року о 22 годині 57 хвилин він керував автомобілем SMART FORTWO НОМЕР_2 , прямуючи по вул. Героїв Дніпра від вул. Богатирської в напрямку вул. Героїв Дніпра. У цьому ж поясненні ОСОБА_1 зазначає, що на круговій розв'язці його підрізав невідомий йому автомобіль, внаслідок чого сталося зіткнення і він втратив керування.
Такі ж пояснення щодо обставин ДТП ОСОБА_1 давав поліцейським, які прибули на місце ДТП, що зафіксовано на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських, які приєднані до протоколів про адміністративне правопорушення.
Посилання захисника на відеозапис, на якому ОСОБА_1 стоїть біля автомобіля з боку пасажирського сидіння, а невідома жінка, закриваючи обличчя руками, вказує, що "нас підрізали", не спростовує того, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля до моменту його зіткнення з перешкодою у виді дорожнього знаку. Фраза невідомої жінки "нас підрізали" може свідчити лише про обставини ДТП, на які вказував у своїх поясненнях поліцейським ОСОБА_1 , але не свідчить беззаперечно про те, що за кермом автомобіля могла бути інша особа, а не ОСОБА_1 .
Окрім того, при складанні схеми місця ДТП та протоколів про адміністративне правопорушення щодо нього ОСОБА_1 не заявляв про те, що він не перебував за кермом автомобіля, але власноручно надав пояснення про те, що керував транспортним засобом.
Суддя апеляційного суду не може погодитись з доводами захисника про те, що оскільки поліцейські не зупиняли водія ОСОБА_1 за керуванням транспортного засобу, то не могли йому пропонувати пройти будь-які огляди на визначення стану сп'яніння.
Поліцейські дійсно не зупиняли ОСОБА_1 за керуванням транспортним засобом, а прибули на місце ДТП.
З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських убачається, що ОСОБА_1 мав явні ознаки сп'яніння, а тому поліцейські, які прибули на місце ДТП, зобов'язані були запропонувати водієві пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Також з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських убачається, ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, а тому відповідні доводи апеляційної скарги про те, що такий вид огляду не пропонувався є надуманими.
Відеозаписами з нагрудних камер поліцейських підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням алкотестера Драгер, але погодився на проведення огляду у медичному закладі, а тому був доставлений до КМНКЛ «Соціотерапія».
Згідно з висновком лікаря-нарколога КМНКЛ «Соціотерапія» № 007430/3362 від 03.09.2019 р. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Отже доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та щодо порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними.
Також є безпідставними доводи апеляційної скарги захисника про невідповідність протоколів про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки протоколи містять всі відомості, передбачені вказаною статтею.
Відсутність у доданих до протоколу письмових поясненнях відомостей про службову особу, яка їх прийняла, та неузгодження часу вчинення правопорушень з часом, зазначеним на схемі ДТП, не може бути підставою для визнання протоколів про адміністративні правопорушення такими, що не відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.
Неузгодження часу вчинення правопорушень з часом, зазначеним на схемі ДТП, може впливати, власне, на обставини вчинення правопорушення, які в апеляції захисника не заперечуються, за винятком того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, проте ця обставина доведена наявними у справі доказами.
В апеляції захисника вказується на те, що схема ДТП не містить всіх необхідних реквізитів, без зазначення яких саме.
Разом з тим, у схемі ДТП заповнені всі реквізити щодо з'ясованих поліцейськими даних на місці ДТП та схема підписана ОСОБА_1 з відміткою про зауваження в поясненні.
Доводи апелянта про порушення поліцейськими права ОСОБА_1 на правову допомогу спростовуються відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.
Так, з відеозаписів з нагрудних камер поліцейських убачається, що ОСОБА_1 відмовлявся надавати свої документи поліцейським, які прибули на місце ДТП, а також відмовлявся назвати місце проживання.
Через деякий час на місце ДТП прибула особа, яка назвалась адвокатом Білоножка П.М . і якій ОСОБА_1 передав свої документи, як заявила прибула особа, "на адвокатське зберігання".
Після суперечок з прибулою на місце ДТП особою, поліцейські дійсно застосували до цієї особи кайданки, проте в цей час стосовно до ОСОБА_1 поліцейські не вчиняли будь-яких дій.
Також на місце ДТП прибула ще одна особа, яка також назвалась адвокатом Білоножка П.М.
З відеозаписів з нагрудних камер поліцейських убачається, що обидві особи, які прибули на місце ДТП та назвались адвокатами Білоножка П.М., були присутніми при розмові ОСОБА_1 з поліцейськими аж до підписання протоколів про адміністративні правопорушення включно та ОСОБА_1 мав можливість спілкуватись і спілкувався з ними, отже мав можливість отримати правову допомогу.
Застосування поліцейськими спецзасобів до особи, яка першою прибула на місце ДТП, як зазначено в апеляційній скарзі, це був адвокат Захаренко К.В., само по собі не може свідчити про порушення права на захист ОСОБА_1 , оскільки в момент таких дій по відношенню до ОСОБА_3 з ОСОБА_1 будь-які дії не проводились, а після припинення заходів примусу до ОСОБА_3 він мав можливість надавати допомогу ОСОБА_1 , що він і робив.
Посилання захисника на неправильне об'єднання справ щодо ОСОБА_1 в одне провадження не може бути взятим до уваги, оскільки протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП були направлені до суду в одному провадженні, що не є порушенням, оскільки ч. 2 ст. 36 КУпАП передбачена можливість розгляду одним і тим же органом справи про вчинення особою кількох адміністративних правопорушень.
При цьому ч. 2 ст. 36 КУпАП передбачено, що у разі вчинення особою кількох адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення.
Більш серйозним правопорушенням у даній справі є правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і саме ця стаття зазначена у протоколі автоматизованого розподілу справи, а відтак розгляд в одному провадженні протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, не порушило право ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд.
З урахуванням наведеного суддя апеляційного суду не вбачає підстав для скасування постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Баховського Михайла Михайловича - без задоволення.
Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду В.В.Ковальська