Справа № 760/29877/18 Головуючий в суді І інстанції - Зелінська М.Б.
Провадження № 33/824/1345/19 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
18 листопада 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Клименка Едуарда Наумовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 10 січня 2019 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ч.1 ст.130 КУпАП,-
Як встановлено судом першої інстанції, 09.11.2081 о 20 год. 40 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Hyundai Santa fe» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по вул. І.Федорова 32, перебуваючи з ознаками наркотичного сп'яніння: дуже розширені зіниці очей не реагують на світло, підвищена жвавість та рухливість ходи, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 «а» ПДР. За дані дії передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 10 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200грн. та позбавлено права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 384 грн. 20 коп. судового збору.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, адвокат Клименко Е.Н., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 10.01.2019 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначає, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 157766 порушено ч.4 ст. 256 КУпАП, зокрема, ОСОБА_1 не були роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Також, у відповідності до ч.6 розділу 9 Наказу від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, у протоколі та поясненнях не зазначено які дії водія ОСОБА_1 були, щодо ухилення від огляду. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження на стан сп'яніння, а посилався на ст. 63 Конституції України, у зв'язку з тим, що його зупинили з порушенням Закону України «Про національну поліцію», забрали посвідчення водія та не казали ОСОБА_1 , які саме в нього наявні ознаки наркотичного сп'яніння, а назвали їх лише після складення протоколу.
Окрім того, при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було враховано пояснення ОСОБА_1 .
Також, апелянт зазначає, що на відеозаписі який зроблений з нагрудної камери поліцейського можна зробити висновок про відсутність вказаних ознак, зокрема, свідок події зазначає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності виглядає адекватно та ознак наркотичного сп'яніння не має, поліцейським дані покази свідка проігноровано.
Апелянт звертає увагу на те, що у постанові суд зазначає, що вина ОСОБА_1 , підтверджується поясненнями свідків, захисник заявляв клопотання про їх допит, проте останні судом не були допитані.
Враховуючи вищевикладене, на думку апелянта, в матеріалах провадження відсутні докази, які б свідчили про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.ст.277-2, 278 КУпАП, повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є компетенцією виключно суду, який розглядає цю справу. Єдиним та офіційним засобом виклику цієї особи до суду, відповідно до зазначених норм закону, є тільки вручення повістки не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та його представник Клименко Е.Н. були повідомлений належним чином про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, про що в матеріалах справи міститься відповідне судові повідомлення (а.с.56, 67, 68,80, 86).
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Клименка Е.Н. до суду апеляційної інстанції надходили заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в інших процесах, однак доказів у підтвердження причин неявки до клопотання не надавалось, але з метою дотримання прав правопорушника, розгляд справи відкладався.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що положення підпункту «а» п.3 ст.6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 цієї статті.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності ,так й самої процесуальної поведінки сторони провадження ,та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
А тому, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності так і його представника, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Стаття 268 (ч.2) КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З матеріалів справи щодо ОСОБА_1 слідує, що наведені вимоги закону суддею місцевого суду під час її розгляду були дотримані.
Так, ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно ж з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді вислухав пояснення представника порушника, дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів або виклику і допиту в суді свідків, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.
На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується перш за все письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:
- в протоколі про адміністративне правопорушення серії БР №157766 від 09 листопада 2018 року, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст.256 КУпАП. При цьому протокол був підписаний особою, яка його склала, двома свідками та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, проте зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції він не вказав, а лише власноручно зазначив: "зупинили. Причину не повідомили. Посвідчення водія забрали, ознак наркотичного сп'яніння не маю, поводжу адекватно і спокійно, обличчя не червоне " (а.с. 1);
- в письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили фактичні обставини події, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме відмову водія ОСОБА_1 9 листопада 2018 року о 21 год. 40 хв. від проходження огляду на стан сп'яніння, та жодних зауважень щодо правомірності дій працівників поліції як у письмових поясненнях, так і в протоколі не указали (а.с. 2);
- у рапортах інспектора патрульної поліції щодо обставин пригоди, в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 , під час відпрацювання Солом'янського району увагу поліцейських привернув громадянин, який побачивши поліцейських помітно занервував. Під час спілкування з ним були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а тому водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога, від якого ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків (а.с. 4,5).
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейських подій, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, підтверджуються обставини відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про порушення Безусом п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, і зазначені на відеозаписі обставини спростовують доводи апелянта про те, що працівники поліції порушили вимоги закону щодо направлення водія до закладу охорони здоров'я.
Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 ПДР України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Посилання апелянта в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції п. 12 Інструкції, а саме не надання йому відповідного направлення для проходження огляду на стан сп'яніння до найближчого закладу охорони здоров'я, в результаті чого він був позбавлений можливості у встановленому законом порядку пройти огляд на стан сп'яніння, є безпідставним, оскільки доказами по справі доведено, що ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а тому у поліцейського не було підстав для оформлення письмового направлення водія на огляд.
Доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу та події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - необґрунтовані та спростовуються дослідженими у суді документами, яким суд дав оцінку як кожному окремо так і у їх сукупності.
Так, суд першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону, належним чином умотивував своє рішення.
Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Клименка Едуарда Наумовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 10 січня 2019 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Рудніченко