Справа № 629/5493/19
Номер провадження 1-кп/629/510/19
22 листопада 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області угоду про визнання винуватості укладену 28.10.2019 року між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12019220380001411 від 18.09.2019 року, -
встановив:
До Лозівського міськрайонного суду Харківської області 30.10.2019 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, затверджений 28.10.2019 року прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 . Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода про визнання винуватості від 28.10.2019 року укладена між прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 .
Згідно угоди про визнання винуватості, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направленим на носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, в червні 2019 року (точної дати не встановлено), придбав в мережі інтернет кастет, достовірно знаючи, що він є холодною зброєю та відноситься до категорії неклинкової ударно-дробильної холодної зброї, який переносив при собі з метою самооборони, без передбаченого законом дозволу.
17.09.2019 року, в період часу з 05-20 год. по 06-17 год., слідчим при огляді місця події було вилучено у ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, кастет, який згідно висновку судово-криміналістичної експертизи холодної зброї №11/354СЕ-19 від 15.10.2019 року є кастетом, який відноситься до категорії неклинкової ударно-дробильної холодної зброї, виготовлений промисловим способом за типом неклинкової ударно-дробильної холодної зброї.
Зазначено в угоді та співпадає з обвинувальним висновком, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, направленими на носіння, виготовлення, ремонт або збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.263 КК України, тобто в угоді та відповідно і обвинувальному акті допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_4 - виготовленні, ремонті або збуті кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не заперечуючи проти затвердження угоди повідомив, що окрім носіння кастету нічого більше не вчиняв, а саме не виготовляв, не ремонтував та не збував кинджали, фінські ножі, кастети чи іншу холодну зброю без передбаченого законом дозволу, які йому інкримінують.
Захисник ОСОБА_5 відмовився від затвердження угоди, з метою недопущення порушень в частині оголошених його підзахисному підозри та обвинувачення, спростував обставини, викладені у обвинувальному акті та пунктом першим даної угоди, заперечивши факти незаконного носіння, виготовлення, ремонт або збуту кинджалів, фінських ножів, кастетів, чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, оскільки його підзахисний придбав в мережі інтернет тільки кастет який носив з собою без передбаченого законом дозволу.
Прокурор ОСОБА_3 просив затвердити угоду, вважаючи вірною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 викладену в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості від 28.10.2019 року.
Заслухавши думку сторін, дослідивши обвинувальний акт, угоду про визнання винуватості, перевіривши зміст угоди, суд дійшов наступних висновків.
Положеннями ч.2,4 ст.469 КПК України визначено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468,475 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.372 КПК України, в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди.
Згідно вимог п.1,3 ч.7 ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди та умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
На підставі викладеного суд вважає, що ухвалення вироку на підставі вказаної угоди призведе до фактичного встановлення судом неправомірності дій обвинуваченого та встановить факт доведення обвинувачення, що не відповідає фактичним обставинам справи та порушить право обвинуваченого на справедливий судовий розгляд.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам процесу, що в силу п.8 ст.474 КПК повторне звернення з угодою в одному кримінальному провадженні не допускається.
Пунктом 18 постанови Пленуму ВССУ від 11.12.2015 року №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» передбачено, що за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні (під час підготовчого судового провадження або під час судового розгляду) суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону і закону про кримінальну відповідальність, врахувавши доводи сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження, має прийняти одне із таких рішень: затвердити угоду про визнання винуватості чи про примирення, або відмовити у затвердженні угоди в разі встановлення підстав, передбачених ч.7 ст.474 КПК, та повернути кримінальне провадження прокурору, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, для його продовження у порядку, передбаченому розділом III КПК; або продовжити судовий розгляд у загальному порядку, якщо угоду було укладено під час його здійснення; або призначити судовий розгляд для проведення судового провадження в загальному порядку, якщо до суду надійшов обвинувальний акт, а угоду було укладено під час підготовчого провадження, а також у випадку подання прокурором відповідного клопотання, пов'язаного з відсутністю необхідності продовження досудового розслідування внаслідок його фактичного закінчення. При цьому, зокрема в останньому випадку, слід неухильно дотримуватися вимог закону щодо відкриття сторонами кримінального провадження одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду.
Зважаючи на викладене, зазначені обставини в сукупності та кожна окремо є підставою для відмови у затвердженні угоди, але враховуючи, що повернення кримінального провадження прокурору у разі відмови у затвердженні угоди має на меті закінчення досудового розслідування, при цьому суд звертає увагу, що у даному кримінальному провадженні досудове слідство закінчено, що підтверджено прокурором у суді, суд не вбачає підстав для повернення кримінального провадження прокурору з підстав відмови в укладанні угоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.263 КК України, ст.291,314,369,370,372,470,472, 474,475 КПК України, суд, -
ухвалив:
В затвердженні угоди про визнання винуватості укладеної 28.10.2019 року між ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 та прокурором Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №12019220380001411 від 18.09.2019 року, відмовити.
Ухвала суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1