22.11.2019
Ленінський районний суд м.Харкова
іменем України
22 листопада 2019р. Справа 642/3338/19 Провадження №4с/642/23/19
Суд у складі: Головуючого судді Секретаря Євтіфієв В.М.; Пшенична Т.М.;
За участю боржника ОСОБА_1 , представника стягувача ОСОБА_2 , Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Мельник Т.О., відсутності стягувача ОСОБА_3 , участі представника стягувача ОСОБА_4 ;
розглянув у відкритому судовому засідання скаргу ОСОБА_1 на дії Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області, щодо обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів, -
Звертаючись до суду заявник вимагає:
- визнати дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу Державі виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах Харкова, Головного територіального Управління юстиції у Харківсь області, ОСОБА_5 , щодо обчислення розміру заборговано зі сплати аліментів неправомірними;
- визнати Розрахунок заборгованості по аліментам від 02.05.2019 р. № 340 складений старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу Державі виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах Харкова, Головного територіального Управління юстиції у Харківсь області, ОСОБА_5 , незаконним;
- зобов'язати старшого державного виконавця Міжрайонного відд. Державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварськс районах м. Харкова, Головного територіального Управління юстиції Харківській області, ОСОБА_5 , здійснити обчислеї розміру заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 на кориї ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей (з 19.10.2017 року-дити за станом на час ухвалення рішення, на підставі документів про виплі ОСОБА_1 коштів та без з'ясування та урахування наступних сплатою дій ОСОБА_3 щодо отримання сплаченого.
В мотивуванні заявлених вимог заявник зазначив:
Міжрайонним відділом ДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області здійснюється виконавче провадження № 53820626, розпочате за виконавчим листом № 642/2387/16-ц, виданим 25.08.2016 року Ленінським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дітей, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця і до дня повноліття дитини, починаючи з 26.04.2016 року, та також стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина, ОСОБА_7 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини віку, щомісяця і до дня повноліття дитини, починаючи з 19.10.2017 року.
06.05.2019 року заявником було отримано Розрахунок заборгованості по аліментам від 02.05.2019р. № 34013, здійснений Старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова, ГТУЮ Харківській області, ОСОБА_5 . Зазначений розрахунок- вважаю невірним, незаконним та необґрунтованим з огляду на наступне:
Розрахунок містить інформацію про нараховані для сплати в якості аліментів і утримання дітей суми, розмір яких дорівнює 39201,02 грн. Також, наведено та враховано «сплачені боржником» 26371,37 грн.
Окремо від інших платежів, в Розрахунку наведені «грошові кошти, які були відправлені боржником поштовим переказом стягувачу, але були повернені закінченням терміну зберігання відправнику та виплачені ОСОБА_1 »:
12.06.2017 року - 1000 грн.; 26.10.2017 року - 3000 грн.; 30.10.3017 року - 3000 грн.; 08.11.2019 року - 3000 грн.; 18.12.2017року - 3000 грн.; усього на загальну суму 13000,00 грн.
При здійсненні підсумку, Старшим Державним виконавцем Грар Ю.В., вищевказа суму коштів, сплачених заявником на виконання судового рішення, не враховано в якої таких за підстав неотримання виконання з боку стягувана, ОСОБА_3 .
Тому він не погоджується з діями державного виконавця.
Заявник та представник в судовому засідання вказали, шо вони не погоджуються з діями державного виконавця, а саме, що державний виконавець не врахував кошти яки були боржником надіслані стягувану, але стягувач вказані кошти недотримав, а тому кошти були повернути йому. Таким чином, на думку заявника та представника заявника, боржник виконав свій обов'язок, щодо сплати аліментних зобов'язань, тому повернуті кошти говінні бути враховані як сплачені аліменти.
Старшого державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Мельник Т.О. в поясненнях наданих суду вказала: Вона погоджується з розрахунку суми заборгованості складеному державним виконавцем Грар Ю.В. від 02.05.2019. Т.я. державний виконавець в межах виконання рішення суду працює з боржником та стягувачем. Отже належним виконанням рішення суду в частині сплати аліментів є як сплата аліментів боржником так і отримання вказаних сум стягувачен, що є належне виконання рішення суду. Державний виконавець Грагар Ю.В. встановила, що станом на 01.05.2019р. стягував із суми 39201.02 яка повинна була сплачена на користь стягувача не сплатив 12829.65грн., про що вона склала розрахунок заборгованості.
Представник стягувача ОСОБА_8 В.А. в поясненні вказав, що якщо суми коштів яки були сплачені особою через Укрпошту, були повернуті платнику, вони є власністю платника. Таким чином, неможна вважати виконання обов'язку про сплату грошових коштів стягувану з боку боржника.
Дослідивши та оцінивши в сукупності докази мотивування скарги, суд встановив наступні факти та обставини:
Міжрайонним відділом ДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова Головного територіального Управління юстиції у Харківській області здійснюється виконавче провадження № 53820626, розпочате за виконавчим листом № 642/2387/16-ц, виданим 25.08.2016 року Ленінським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання дітей, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця і до дня повноліття дитини, починаючи з 26.04.2016 року, та також стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання сина, ОСОБА_7 , у розмірі 1/4 частини всіх доходів, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини віку, щомісяця і до дня повноліття дитини, починаючи з 19.10.2017 року.
02.05.2019р. № 34013, Старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Холодногірському та Новобаварському районах м. Харкова, ГТУЮ Харківській області, ОСОБА_5 було складено розрахунок - суми заборгованості боржника перед стягувачем.
Розрахунок містить інформацію про нараховані для сплати в якості аліментів і утримання дітей суми, розмір яких дорівнює 39201,02 грн. Також, наведено та враховано «сплачені боржником» 26371,37 грн. Розмір несплачених аліментів склав 12829.65грн.
На думку суду, правова позиція заявника та представника заявника, щодо повинно вважати, сплаченими коштами в межах виконання рішення суду, хоча і були повернуті боржнику з причин яки не залежали від його волі, є помилковою.
Згідно статті 1 закону України «Про виконавче провадження»: Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно статті 71 закону України «Про виконавче провадження»:. Порядок стягнення аліментів визначається законом.
Відповідно до ч. 3 гл. XVI «Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства Юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 змінами (далі - «Інструкція»), «У разі якщо боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу, квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати долучаються до матеріалів виконавчого провадження.»
Згідно до п. 4 розділу XVI Інструкції «Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувана і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавче провадження на підставі відомостей, отриманих із:
звіту про здійснені відрахування та виплати;
квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем, боржником;
заяв та (або) розписок стягувана;
інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості;
інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплачених ним аліментів.»
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець, зокрема, але не обмежуючись, зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
З аналізу вказаних норм закону, визначено, що сплаченими аліментами є суми яки безпосередньо надійшли до стягувача. Кошти яки небули отримані стягувачем неможе вважатись сплаченими аліментами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 447 ч.1, ст..451 ч.3 ЦПК України визначено:
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, державний виконавець діяв у спосіб та у межах повноважень встановлених законом, що відповідає ст.19 Конституції України, а тому підстав для задоволення заяву у суду відсутні.
Керуючись ст.123, 126, 447 ч.1, ст..451 ч.3 ЦПК України, -
В задоволені скарги ОСОБА_1 на дії Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Грагар Ю.В., щодо обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів, відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі Апеляційна скарга на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського Апеляційного суду, або через Ленінський районний суд м.Харкова.
Ухвала суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані апеляційна скарга, або якщо ухвала залишена в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.М.Євтіфієв