22.11.2019
Справа № 642/2946/17
Провадження №1-кс/642/4101/19
21 листопада 2019 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України, -
встановив:
До Ленінського районного суду м. Харкова надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про допит свідка - №12017220510000666 від 07.03.2017, обґрунтовуючи тим, що 05.11.2019 адвокат ОСОБА_5 - ОСОБА_3 звернувся до слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 з клопотанням про проведення допиту свідка ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12017220510000666 від 07.03.2017 року. Постановою слідчого від 08.11.2019 в задоволенні клопотання було відмовлено, підставою для відмови стало те, що слідчому не зрозуміло очевидцем якої події є ОСОБА_6 , від яких осіб стало відомо, що дана особа є очевидцем, місце реєстрації та мешкання громадянина ОСОБА_6 є невідомим.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній обставини.
Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні проти скарги заперечувала, вважає доводи заявника не обґрунтованими, постанову про відмову в задоволенні клопотання законною та обґрунтованою, а подібні клопотання подаються заявником з метою затягування досудового розслідування.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
В провадженні СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за №12017220510000666 від 07.03.2017 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України.
17.08.2019 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вищевказаному кримінальному правопорушенні.
05.11.2019 адвокат ОСОБА_5 - ОСОБА_3 звернувся до слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 з клопотанням про проведення допиту свідка ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12017220510000666 від 07.03.2017 року.
Статтею 220 КПК України визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин надсилається їй.
Постановою слідчого СВ Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 від 08.11.2019 року у задоволенні клопотання адвоката відмовлено, з тих підстав, що що не зрозуміло очевидцем якої події є ОСОБА_6 , від яких осіб стало відомо, що дана особа є очевидцем, місце реєстрації та мешкання громадянина ОСОБА_6 є невідомим, органом обвинувачення, на думку слідчого, зібрано достатньо доказів на підтвердження наявності складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, крім того, підозрюваним ОСОБА_5 отримано запит прокурора про надання доступу до матеріалів сторони захисту та останньому було повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження та закінчення досудового розслідування.
Стаття 303 КПК України передбачає вичерпний перелік рішень слідчого або прокурора, які можуть бути оскарженні до слідчого судді. Зокрема, відповідно до п.7 ч.1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені рішення прокурора, слідчого про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Так, порядок збирання доказів сторонами кримінального провадження врегульовано положеннями ст.93 КПК України, якими передбачено право сторони захисту збирати такі докази та визначено порядок такого збору, право ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Вказана норма передбачає право сторони захисту здійснювати збирання доказів, крім іншого, шляхом витребування та отримання висновків експертів.
Правова природа аналізованого виду проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед слідчим, зокрема це стосується доцільності проведення слідчого експерименту.
Відповідно до положень ст.223 КПК України слідчі дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, а підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
З аналізу положень норм ст.9, 223 КПК України вбачається, що необхідність проведення слідчих дій визначається саме прокурором або слідчим. Натомість, з огляду на принцип змагальності кримінального провадження (ст.22 КПК України), положення кримінально-процесуального закону надають стороні захисту право ініціювати певні слідчі дії з метою сприяння повному та всебічному встановленню обставин під час досудового розслідування по кримінальному провадженню. Проте, потреба у проведенні слідчих дій за ініціативою сторони захисту визначається в кожному конкретному випадку з огляду на можливість досягнення мети задля якої проводиться зазначена слідча дія (ч.2 ст.223 КПК України). Зазначене свідчить про право прокурора або слідчого з огляду на результативність слідчої дії визначати необхідність її проведення в той чи інший час досудового розслідування, щоб запобігти марному витрачанню часу на проведення дій, які не мають значення для кримінального провадження взагалі або матимуть значення, але за умови їх проведення після встановлення інших обставин кримінального провадження.
Системний аналіз норм КПК щодо проведення слідчого експерименту свідчить про те, що його проведення є правом, а не обов'язком слідчого, а метою здійснення такої процесуальної дії є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. відстоює об'єктивність такої оцінки перед судом.
Так, досудове розслідування триває з 07.03.2017, в ході досудового розслідування проведено низку судово-медичних експертиз, допитані свідки, проведено слідчий експеримент, крім того, згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №08-111/2018 від 05.04.2019, показання потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , на які вони посилались під час проведення слідчих експериментів, не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення встановлених у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Крім того, підозрюваним та адвокатом не надано жодних доказів на підтвердження якої саме події ОСОБА_6 є очевидцем, в клопотанні не зазначено адресу проживання вказаного свідка, з яких підстав чи джерел стало відомо, що ОСОБА_6 може бути свідком кримінального правопорушення.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що постанова слідчого про відмову в проведенні допиту свідка є обґрунтованою, крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Таким чином, при розгляді скарг на відмову в задоволенні клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій необхідно співвідносити вимоги ст. 220 КПК з іншими процесуальними вимогами щодо здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження, зокрема встановленими ст. 40 КПК. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
На підставі викладеного, скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській обл. ОСОБА_4 про відмову в задоволенні клопотання про проведення допиту свідка у кримінальному провадженні №12017220510000666 від 07.03.2017 задоволенню не підлягає.
Згідно ч.3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, скарги на відмову слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, визначених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Керуючись ст.ст.220, 303-307, 376 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , в порядку ст. 303 КПК України, на постанову старшого слідчого Холодногірського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 від 08.11.2019 про відмову в задоволенні клопотання про проведення допиту свідка - залишити без задоволення
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 22.11.2019
Слідчий суддя ОСОБА_1