Справа № 621/2028/19
Провадження № 2/621/918/19
іменем України
21 листопада 2019 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Вельможної І.В.,
за участю: секретаря Акулової А.М.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
19 липня 2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 24.10.1987 року відділом РАЦСу Орджонікідзевського райвиконкому м. Харкова, актовий запис № 845, посилаючись на те, що останні півтора роки подружнє життя не складується, відповідач регулярно влаштовує сварки, погрожує вбивством, знищенням майна та документів, шантажує його. Мали місце випадки спроби суїциду з її боку. Крім того, відповідач провокує на бійки. Всі свої дії дружина вчиняє в присутності дітей. Подружжя має спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вважаючи, що збереження шлюбу буде суперечити його інтересам та інтересам дітей, у яких може виникнути неправильне уявлення про нормальні сімейні стосунки, ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом.
У судовому засідання позивач ОСОБА_3 наполягав на задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у ньому.
Він пояснив, що шлюбні відносини припинено з 2018 року, спільне господарство не ведеться, втрачено почуття любові та поваги один до одного. Вважає, що сім'я розпалася, примирення не можливе.
Представник позивача ОСОБА_2 просив задовольнити позов, зазначив, що заходи щодо примирення подружжя позитивних результатів не надали, сумісне життя сторін не можливе.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала та пояснила, що причиною погіршення стосунків в сім'ї стала подружня зрада її чоловіка. Свою поведінку пояснює проявом ревнощів. Вважає, що є необхідність у збереженні шлюбу в інтересах дітей. Рішення про розірвання шлюбу буде передчасним.
Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 зазначила, що її чоловік ОСОБА_3 під час спільного життя не намагався створити належні умови проживання та належним чином матеріально забезпечувати дітей.
Представник відповідача ОСОБА_4 вказав, що об'єктивних причин для розірвання шлюбу не має. Заходи щодо примирення у визначений строк не могли бути реалізованими з огляду на стан здоров'я відповідача.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши та оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається зі Свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , 24.10.1987 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 відділом РАЦС Орджонікідзевського райвиконкому м. Харкова було зареєстровано шлюб, актовий запис №845. (а. с. 6).
Сторони мають спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , копія Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 , актовий запис №109, копія Свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , актовий запис №109. (а. с. 7, 8).
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Судом встановлено, що сторони фактично не проживають разом, сімейно-шлюбні відносини припинені, сім'я існує формально.
Наданий подружжю, ухвалою суду від 22.10.2019 року строк для примирення, позитивних результатів не дав.
Сторони у судовому засіданні підтвердили, що за час наданий судом для примирення стосунки подружжя не налагодились, а лише погіршились.
З пояснень позивача та відповідача встановлено, що відносини між подружжям вкрай напружені, мають місце постійні сварки, бійки, з приводу чого залучались працівники поліції, позивач категоричний у своєму рішенні припинити шлюб.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_3 , позов не визнала, однак, підтвердила наявність сварок, бійок, нанесення їй тілесних ушкоджень, відсутність з її боку дій щодо примирення з позивачем.
Суд дійшов висновку, що відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що потягне за собою неприпустиме порушення права одного з подружжя або обох на вільний вибір.
Посилання представника відповідача щодо відсутності об'єктивних причин для прийняття рішення про розірвання шлюбу, суд сприймає критично, як такі, що не узгоджуються з встановленими в ході судового розгляду справи обставинами.
Відповідно до ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, згідно чинного законодавства, незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу, тому, враховуючи вищевикладене, а також те, що спору між сторонами про спільне майно немає, задоволення позовних вимог про розірвання цього шлюбу не суперечить вимогам законодавства України.
Беручи до уваги фактичні взаємовідносини сторін, наполягання позивача на задоволенні позову, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б його інтересам.
Судом встановлено, що неповнолітні діти - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначились з місцем проживання та виявили бажання проживати з батьком, що узгоджується з положеннями частини 2 статті 29 ЦК України.
Питання щодо наявності спору про майно набуте подружжям у шлюбу, учасниками справи не порушувалось.
Крім того, відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Частиною 3 статті 115 СК України передбачено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
Керуючись ст. ст. 110, 111-115 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 12, 81, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , зареєстрований 24 жовтня 1987 року (актовий запис №845) відділом РАГСу Орджонікідзевського райвиконкому м. Харкова, свідоцтво НОМЕР_1 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 к.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач : ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_3 (адреса реєстрації:
АДРЕСА_2