Справа №639/2760/19
Провадження №2-а/639/151/19
18 листопада 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Баркової Н.В.,
за участю секретарів - Кузнецової А.О., Волкової С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області Шевченка Ігоря Валентиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до відповідача інспектора роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Шевченка І.В., в якому просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії ЕАВ №1100002 від 25.04.2019 року та відповідача притягнути до дисциплінарної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він 25.04.2019 року стояв по проспекту Правди, 17 у м. Харкові та до нього, в цей момент, підійшов відповідач та сказав йому, що позивач порушує ПДР України, а саме що автомобіль стоїть з порушенням п. 15.9 ПДР України - порушення зупинок, ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Разом з тим, позивач зазначає, що відповідач документів не пред'явив, не повідомив позивача, що ним ведеться відеофіксація на боді камеру, не роз'яснив позивачу його права, не надав докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення та не вірно зазначив його адресу.
У зв'язку з вищевикладеним позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 07.05.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області Шевченка Ігоря Валентиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Призначено судове засідання.
Разом з тим, 07.06.2019 року на адресу суду за вх. №15928 від відповідача інспектора роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області Шевченка Ігоря Валентиновича надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що 25.04.2019 року за адресою: м. Харків, вул. Незалежності, 17 ним було виявлено автомобіль ГАЗ 31105-101, ДНЗ НОМЕР_2 , водій якого був відсутній у автомобілі. Автомобіль стояв ближче 10 м від виїзду з прилеглої території будинку 17 по пр. Незалежності та будинку 41 по вул. Сумська, чим порушував п.15.9 и ПДР України. Згідно п. 15.9 и ПДР України - зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Незабаром до автомобілю підійшов громадянин ОСОБА_1 та повідомив що це його автомобіль і саме він його так поставив - наголошуючи на те, що нібито інший інспектор йому дозволив так поставити автомобіль. Відповідач вказує, що ним було роз'яснено права та обов'язки громадянину ОСОБА_1 у відповідності до ст. 63, ст. 268 КУпАП та повідомлено про те, що розгляд справи буде відбуватися відносно нього за порушення п.15.9 и ПДР України що підпадає під ч.3 ст.122 КУпАП. Від гр. ОСОБА_1 ніяких клопотань, заяв, пояснень та доказів не надходило. ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження вимог своєї позовної заяви. За таких обставин, підстав для скасування постанови серії ЕАВ № 100002 від 25.04.2019 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , згідно доводів позивача, не вбачається, у зв'язку з чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, відповідачем додано до відзиву оптичний диск із відеозаписом фіксації розгляду ним вищевказаної справи.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.06.2019 року клопотання відповідача інспектора роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області Шевченка Ігоря Валентиновича про виклик свідка у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області Шевченка Ігоря Валентиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволено. Викликано в судове засідання свідка: інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області лейтенанта поліції Єрмоленка Анатолія Сергійовича. Разом з тим, у зв'язку з неодноразовою неявкою свідка, повідомленого належним чином про день і час розгляду справи, строки розгляду справи, судом ухвалено проводити розгляд справи без допиту вказаного свідка, проти чого не заперечував позивач в судовому засіданні 18.11.2019 року.
В судовому засідання 18.11.2019 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити . Також позивач після дослідження судом відеозапису, наданого відповідачем, в судовому засіданні пояснив, що дійсно все так і відбувалось, як зображено на відео, підтвердив, що автомобіль сірого кольору, припаркований на пішохідній доріжці, належить йому, при цьому позивач на запитання суду пояснив, що в місці парковки автомобілю він не має ані місця роботи ані місця проживання, вважає, що його автомобіль нікому не заважав, і пішоходам в тому числі, посвідчення водія не пред'являв, оскільки вважав такі вимоги безпідставними.
Відповідач інспектор роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Шевченко І.В. у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та заяву, в якій просив розглянути вищевказану справу у його відсутність.
Суд, дослідивши письмові докази, відеозаписи, надані відповідачем, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Як вбачається з ксерокопії постанови серії ЕАВ №1100002 від 25.04.2019 року, яка знаходиться в матеріалах справи, та оглянутої в судовому засіданні копії постанови, отриманої позивачем - інспектором роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області Шевченко Ігорем Валентиновичем притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. В тексті постанови зазначено обставини правопорушення, а саме, що 25.04.2019 року о 20 годині 35 хвилин в місті Харкові по проспекту Незалежності, 17 водій, керуючи транспортним засобом ГАЗ 31105-101, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зупинку ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, чим створив загрозу безпеці дорожнього руху та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п. 15.9.и. ПДР України - порушення зупинок, ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. В тексті постанови зазначено, що до постанови додається відео (а.с.3).
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , наданої суду, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 31105-101, державний номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору (а.с.14).
Судом в порядку ст. 220 КАС України, у судовому засіданні досліджено відеозапис, наданий суду на оптичному диску в додаток до відзиву відповідача з персонального мобільного відео реєстратора інспектора роти №1 батальйону №4 УПП у Харківській області Шевченка І.В. (а.с.21), з якого вбачається, що позивача за результатами розгляду вказаної адміністративної справи притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Також з відеозапису вбачається, що процедура розгляду справи відповідачем порушена не була, позивачу були роз'яснені його права у відповідності до ст. 268 КУпАП та положень ст. 63 Конституції України, позивач ОСОБА_1 надавав особисті пояснення, в яких не заперечував щодо зупинки ним автомобілю у місці, зображеному на відео, будь-яких клопотань про надання можливості скористатись правовою допомогою або про розгляд справи в іншому місці не заявляв до винесення постанови відповідачем, особисто отримав копію постанови, про що є відповідна відмітка (особистий підпис ОСОБА_1 ) у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Разом з ти з відеозапису вбачається, що за адресою: м. Харків, вул. Незалежності, 17 відповідачем було виявлено автомобіль ГАЗ 31105-101, ДНЗ НОМЕР_2 , сірого кольору, водій якого був відсутній у автомобілі. З відеозапису вбачається, що автомобіль ГАЗ 31105-101, ДНЗ НОМЕР_2 , сірого кольору стояв ближче 10 м від виїзду з прилеглої території, що є очевидним для будь-якої особи, яка переглядає відео, без здійснення відповідних вимірів. В подальшому, до автомобіля підійшов позивач ОСОБА_1 та повідомив що це його автомобіль і саме він його так поставив - наголошуючи на тому, що інший інспектор йому дозволив так поставити автомобіль Під час розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 так і не пред'явив на вимогу інспектора посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 121, 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов'язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР).
Відповідно до п.1.1.ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з п.1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ч.2 п.п. «З» ст. 265-4 КУпАП розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме: ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Разом з тим, відповідно до п. 15.9. и ПДР України зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду
Не дотримання вказаних вимог тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до ч.3 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Факт того, що позивач, керуючи транспортним засобом ГАЗ 31105-101, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зупинку ближче 10 м від виїзду з прилеглої території чим створив загрозу безпеці дорожнього руху та не пред'явив посвідчення відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу визнана самим позивачем у позові, а також підтверджується наданими суду відповідачем доказами - відеозаписом, про наявність якого зазначено в оскаржуваній постанові..
Встановлення зазначених вище фактів і обставин є достатньою підставою для встановлення наявності об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП. При цьому посилання позивача на те, що не було проведено заміру відстані, порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення та щодо неповноти такого розгляду є безпідставними, спрямовані на уникнення відповідальності та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з положеннями ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку відповідач використав всі наявні у нього процесуальні права та довів належними доказами в судовому засіданні заперечення проти позову, викладені у відзиві.
Отже, враховуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що інспектор, приймаючи оскаржувану постанову, діяв в межах своїх повноважень, крім того суд не вбачає в діях інспектора порушень закону, на які посилається позивач в позові, а також таких порушень, що мають тягнути скасування оскаржуваної постанови. Таким чином, інспектор, як посадова особа Управління патрульної поліції у Харківській області, дійшов обґрунтованого висновку про вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, подія якого, склад і вина правопорушника повною мірою доведені під час розгляду адміністративної справи, доводи та докази позивача, викладені в позові висновків інспектора, викладених у постанові не спростовують, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 72, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.122, 185, 222, 247, 251, 256, 258, 268, 283 КУпАП України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про дорожній рух», Конституцією України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області Шевченка Ігоря Валентиновича про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: інспектор роти №1 батальйону №4 Управління патрульної поліції у Харківській області Шевченко Ігор Валентинович, місцезнаходження: 61033, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А.
Повне рішення складено 22.11.2019 року.
Суддя Н.В.Баркова