Справа № 638/1871/19
Провадження № 2/638/2617/19
20 листопада 2019 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Шишкіна О.В.,
за участю секретаря Кириллової К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" про стягнення грошових коштів,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду із названим позовом, яким просив стягнути із відповідача Харківської міської ради на користь 1339,80 грн., а також судові витрати у розмірі 768,40 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивачем вказано про те, що 17 червня 2015 р. рішенням Господарського суду Харківської обл. по справі №922/2910/15 стягнуто з комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь приватної фірми «Знак» суму інфляційних втрат в розмірі 165939,47 грн., суму 3% річних в розмірі 2646,33 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3371,72 грн.
Між приватною фірмою «Знак» та громадянином ОСОБА_1 27.01.2016 р. було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого приватна фірма «Знак», як первісний кредитор, передала свої права кредитора щодо заборгованості КП "Харківський вагоноремонтний завод" перед приватною фірмою «Знак» шляхом відступлення права вимоги на користь нового кредитора-Позивача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 р. у справі № 922/2910/15 задоволено заяву Позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні № 49961437 щодо виконання рішення Господарського суду Харківської обл. у справі № 922/2910/15 про стягнення на користь приватної фірми «Знак» з комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» грошових коштів.
Додатковою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 березня 2016 р. у справі № 922/2910/15 стягнуто з комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Позивача судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн.
Господарським судом Харківської обл. 04.04.2016 р. було видано наказ на примусове виконання додаткової постанови у справі № 922/2910/15.
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою головного державного виконавця Комінтернівського ВДВС ХМУЮ Іванової Л.І. від 25.04.2016 р. на підставі вищевказаного наказу відкрито виконавче провадження № 50952911.
Постановою державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бублій А.В. від 21.02.2018 р., винесену у виконавчому провадженні № 50952911 (додаток 8), повернено виконавчий документ Позивачу через те, що у КП "Харківський вагоноремонтний завод" відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, що було встановлено в цьому виконавчому провадженні.
Після чергового звернення Позивача до міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області 16.08.2018 р. державним виконавцем цієї служби Вірченко А.О. було відкрито виконавче провадження № 56914255 щодо стягнення з КП "Харківський вагоноремонтний завод" на користь Позивача 1339,80 грн.
Однак, до теперішнього часу ніяких коштів з КП "Харківський вагоноремонтний завод" на користь Позивача державним виконавцем при виконанні виконавчого провадження № 56914255 не стягнуто.
Згідно ст.619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
Рішенням Харківської міської ради від 26.02.2014 р. № 1505/14 припинено діяльність КП "Харківський вагоноремонтний завод" шляхом його приєднання до комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо». Згідно відомостей з ЄДРЮО, ФОП та ГФ станом на 11.02.2019 р., КП "Харківський вагоноремонтний завод" на теперішній час знаходиться в процесі припинення; строком, який визначений засновником юридичної особи для заявления кредиторами своїх вимог, є 05.07.2014 р.
Отже, на протязі п'яти років процедура припинення КП "Харківський вагоноремонтний завод" не завершена, майно та грошові кошти у КП "Харківський вагоноремонтний завод" відсутні.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань засновником КП "Харківський вагоноремонтний завод" є Харківська міська рада, яка визначила розмір статутного капіталу комунального підприємства в сумі 2571078.46 грн.
КП "Харківський вагоноремонтний завод" входить до сфери управління Харківської міської ради, який є представником власника-територіальної громади м. Харкова і виконує його функції у межах, визначених ГК України та іншими законодавчими актами України.
З урахуванням викладеного, посилаючись на статті 76-78 Господарського кодексу України, а також практику ЄСПЛ ( справи «Михайленки та інші проти України», «Лисянський проти України», «Кооперативу Агрікола Слобозія-Ханесей проти Молдови», «Григор'єв та Какаурова проти Російської Федерації», «Р. Качапор та інші проти Сербії»), вважає що Харківська міська рада повинна погасити зобов'язання КП "Харківський вагоноремонтний завод" перед ОСОБА_1 та сплатити 1339,80 грн. на його користь.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та наполягав на їх задоволенні. Відповідачі у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлялись завчасно та у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомлено. Відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Зі згоди позивача, судом постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.
Відповідною до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Тягар доказування обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог або заперечень, цивільним процесуальним законом покладено на таку сторону. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Вислухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 17 червня 2015 р. рішенням Господарського суду Харківської обл. по справі №922/2910/15 стягнуто з комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь приватної фірми «Знак» суму інфляційних втрат в розмірі 165939,47 грн., суму 3% річних в розмірі 2646,33 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 3371,72 грн.
Між приватною фірмою «Знак» та громадянином ОСОБА_1 27.01.2016 р. було укладено договір про відступлення права вимоги, згідно якого приватна фірма «Знак», як первісний кредитор, передала свої права кредитора щодо заборгованості КП "Харківський вагоноремонтний завод" перед приватною фірмою «Знак» шляхом відступлення права вимоги на користь нового кредитора-Позивача.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 березня 2016 р. у справі № 922/2910/15 задоволено заяву Позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні № 49961437 щодо виконання рішення Господарського суду Харківської обл. у справі № 922/2910/15 про стягнення на користь приватної фірми «Знак» з комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» грошових коштів.
Додатковою постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 березня 2016 р. у справі № 922/2910/15 стягнуто з комунального підприємства «Харківський вагоноремонтний завод» на користь Позивача судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 1339,80 грн.
Господарським судом Харківської обл. 04.04.2016 р. було видано наказ на примусове виконання додаткової постанови у справі № 922/2910/15.
Постановою головного державного виконавця Комінтернівського ВДВС ХМУЮ Іванової Л.І. від 25.04.2016 р. на підставі вищевказаного наказу відкрито виконавче провадження № 50952911.
Постановою державного виконавця міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бублій А.В. від 21.02.2018 р., винесену у виконавчому провадженні № 50952911 (додаток 8), повернено виконавчий документ Позивачу через те, що у КП "Харківський вагоноремонтний завод" відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, що було встановлено в цьому виконавчому провадженні.
Однак, до теперішнього часу ніяких коштів з КП "Харківський вагоноремонтний завод" на користь Позивача державним виконавцем при виконанні виконавчого провадження № 56914255 не стягнуто.
Рішенням Харківської міської ради від 26.02.2014 р. № 1505/14 припинено діяльність КП "Харківський вагоноремонтний завод" шляхом його приєднання до комунального підприємства «Салтівське трамвайне депо». Згідно відомостей з ЄДРЮО, ФОП та ГФ станом на 11.02.2019 р., КП "Харківський вагоноремонтний завод" на теперішній час знаходиться в процесі припинення; строком, який визначений засновником юридичної особи для заявления кредиторами своїх вимог, є 05.07.2014 р.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань засновником КП "Харківський вагоноремонтний завод" є Харківська міська рада, яка визначила розмір статутного капіталу комунального підприємства в сумі 2571078.46 грн.
Згідно класифікації організаційно-правових форм господарювання, а також ч.1 ст.63 Господарського кодексу України, комунальним підприємством є підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Стаття 23 Цивільного кодексу України містить поняття - юридичні особи, якими визнаються організації, що мають відокремлене майно, можуть від свого іменні набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки бути позивачами і відповідачами в суді.
Статтею 32 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями належним їй на праві власності (закріпленим за нею) майном, якщо інше не встановлено законодавчими актами.
Засновники юридичної особи або власник її майна не відповідають за її зобов'язаннями, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями власника або засновника, крім випадків, передбачених законодавчими актами чи установчими документами юридичної особи.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про власність” створена власником юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями всім закріпленим за нею майном, на яке відповідно до закону лише бути звернено стягнення на вимогу кредиторів.
Власник не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб, а вони не відповідають за зобов'язаннями власника, крім випадків, передбачених законодавчими актами.
За загальним правилом, встановленим ст. 96 Цивільного кодексу України, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Відповідно до п. 6 ст. 24 Закону України “Про підприємства в Україні” підприємство несе повну відповідальність за додержанням кредитних договорів і розрахункової дисципліни. Підприємство, яке не виконує своїх зобов'язань по розрахунках може бути оголошено господарським (арбітражним) судом банкрутом у порядку, встановленому Законами України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Згідно до статті цього Закону за порушення договірних зобов'язань, кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил здійснення господарських діяльності підприємство несе відповідальність, передбачену законодавством України.
У разі визнання підприємства банкрутом його ліквідація проводиться згідно з ліквідаційною процедурою, передбаченою Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відповідно до ч. 1 ст. 176 ЦК держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов'язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.
Тобто, виходячи зі змісту вказаної норми, підставою для застосування субсидіарної відповідальності для засновників таких юридичних осіб має бути виключно пряма вказівка закону.
Статтями 77, 78 Господарського кодексу, на які посилається позивач, не містять прямої вказівки на повну субсидіарну відповідальність територіальної громади за зобов'язаннями створеного нею комунального підприємства, оскільки нею врегульовані питання особливостей здійснення господарської діяльності, а не питання підстав та меж відповідальності комунального підприємства.
Із урахуванням відсутності в ГК прямої норми, яка б передбачала повну субсидіарну відповідальність власника за зобов'язаннями комунального підприємства, такий випадок субсидіарної відповідальності можливий лише з підстав, встановлених іншими законами. Норми закону як підстава субсидіарної відповідальності мають бути нормами прямої дії і не можуть застосовуватися за аналогією закону чи аналогією права.
За таких обставин, суд дійшов висновку про недоведеність заявлених позивачем вимог та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 265, 280-282, 352-355 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, Комунального підприємства "Харківський вагоноремонтний завод" про стягнення грошових коштів - залишити без задоволення.
Повний текст рішення скласти у строк до 03 грудня 2019 року.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: О.В. Шишкін