Справа №611/997/19
Провадження №2/611/306/19
20 листопада 2019 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря - Ведмідь І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до головного лікаря Комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико - санітарної допомоги Барвінківського району» Васильєва Володимира Івановича про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
22 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного лікаря КЗОЗ «Центр первинної медико - санітарної допомоги Барвінківського району» Васильєва В. І. про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» відповідачем належним чином не розглянуто його звернення від 29 вересня 2019 року про надання інформації у формі довідки чи іншій про звернення за амбулаторно - поліклінічною допомогою 27 вересня 2019 року, згідно записів відповідних лікарів у медичній карті амбулаторного хворого, а саме: лист №442 від 03 жовтня 2019 року не містить інформацію про звернення до невропатолога та інші дані, що передбачено п. 16 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №10.
Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 23 жовтня 2019 року справу прийнято до провадження та відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач не з'явився, в позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, надав заяву про розгляд справи без її участі, проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що він надав вичерпну інформацію, згідно запиту.
Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступного висновку.
Стаття 34 Конституції України передбачає, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В даній справі судом встановлені такі факти та визначені відповідні до них правовідносини.
Позивач посилається на те, що відповідачем не розглянуто належним чином його звернення від 29 вересня 2019 року, а саме - неповно надані відомості щодо запису у первинній обліковій документації №025/о «Медична картка амбулаторного хворого».
З фотокопії заяви від 29 вересня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 звертався до головного лікаря Комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико - санітарної допомоги Барвінківського району» ОСОБА_2 . І. з заявою про надання інформації у формі довідки чи іншій про його звернення за амбулаторно - поліклінічною допомогою 27 вересня 2019 року, згідно записів відповідних лікарів у медичній карті амбулаторного хворого на його ім'я (а.с.3).
В матеріалах справи міститься відповідь від 03 жовтня 2019 року №442 на вищезазначене звернення, надане головним лікарем Комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико - санітарної допомоги Барвінківського району» Васильєвим В.І. (а.с.5).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Приписами ст. 18 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
На підставі ч. 1 ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими,речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 5-7 даної статті встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.27 Постанови №2 від 12.06.2009 року Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Судом, на підставі наданих доказів встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про надання інформації, проте на вказане звернення відповідачем не в повному обсязі було надано відповідь, а саме: лист №442 від 03 жовтня 2019 року не містить інформацію про звернення до невропатолога та інші дані, що передбачено п. 16 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 025/о «Медична карта амбулаторного хворого», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 лютого 2012 року №10, чим порушено право позивача, гарантоване Законом України «Про звернення громадян», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, зазначені у відзиві до уваги судом не беруться, оскільки доказів на їх підтвердження останнім не надано, крім того ч. 3 ст. Закону України «Про звернення громадян» визначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), № 63566/00, § 23).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до головного лікаря Комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико - санітарної допомоги Барвінківського району» Васильєва Володимира Івановича про визнання бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати бездіяльність головного лікаря Комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико - санітарної допомоги Барвінківського району» Васильєва Володимира Івановича щодо ненадання інформації ОСОБА_1 , відповідно до заяви від 29 вересня 2019 року, у формі довідки чи іншій про його звернення за амбулаторно - поліклінічною допомогою 27 вересня 2019 року, згідно записів відповідних лікарів у медичній карті амбулаторного хворого на його ім'я.
Зобов'язати головного лікаря Комунального закладу охорони здоров'я «Центр первинної медико - санітарної допомоги Барвінківського району» Васильєва Володимира Івановича надати інформацію ОСОБА_1 у формі довідки чи іншій про його звернення за амбулаторно - поліклінічною допомогою 27 вересня 2019 року, згідно записів відповідних лікарів у медичній карті амбулаторного хворого на його ім'я.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Барвінківський районний суд Харківської області до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.А. Коптєв