Справа № 570/3093/19
Номер провадження 2/570/1133/2019
22 листопада 2019 року
Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.О.
з участю:
секретаря судових засідань Беднарчук Г.П.
позивача ОСОБА_1
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_3 . ОСОБА_4 . Після смерті батька відкрилася спадщина на належне спадкодавцеві майно - на земельну частку (пай), що знаходиться на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, який ОСОБА_5 набув згідно проекту організації території земельних часток (паїв) ВАТ «Бурштин», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Бурштин» від 20.08.2005 року та розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської області від 21.11.2005 №522 «Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області». Сертифікат на земельну частку (пай) батько не отримав. Покликаючись на положення ст.ст. 1216, 1218, 1225, 1261, 1266, 1268 ЦК України позивач просить суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на земельну частку (пай), що знаходиться на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, в порядку спадкування після смерті свого батька ОСОБА_5 .
В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив суду про обставини, що описані вище. Додав, що вважає, що спадкодавець набув право власності на земельну частку (пай), а тому позивач має право її успадкувати. Не зміг пояснити суду, чому позивач не оформив спадкові права у нотаріуса, а звернувся безпосередньо до суду.
Відповідачка ОСОБА_2 пояснила суду, що вона не претендує на спадщину у виді земельної частки (паю), а тому не заперечує проти задоволення позову.
Представник Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області не з'явився в судове засідання. Згідно до положень ЦПК України про порядок повідомлення особи про час та місце судового засідання відповідач є належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду даної цивільної справи. Крім того, на веб-сайті суду розміщується список справ, що призначені судом до розгляду, і така інформація є відкритою, загальнодоступною та зрозумілою; і при бажанні відповідач мав можливість отримати інформацію про дату і час розгляду справи. Від сторони не надходили заяви про відкладення розгляду справи чи про слухання справи без його участі. Відзив на позов до суду не подав.
Відповідач також не з'явився в підготовче судове засідання. Суд вважає, що така поведінка відповідача свідчить про те, що він не має інтересу до справи.
Суд вважає, що справу можливо розглянути без участі представника Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, оскільки немає потреби заслуховувати особисті пояснення представника відповідача; та й інші учасники надали свої пояснення; позивач та відповідачка не заперечують проти продовження слухання справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Верхівською сільською радою Рівненського району Рівненської області.
Позивач зазначає, що право власності на земельну частку (пай), що знаходиться на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області, його батько ОСОБА_5 набув згідно проекту організації території земельних часток (паїв) ВАТ «Бурштин», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Бурштин» від 20.08.2005 року та розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської області від 21.11.2005 №522 «Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області».
Проте в судовому засіданні були встановлені протилежні обставини.
При прийнятті рішення суд зважає на наступні положення законодавства.
Згідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
Як вже зазначалося, згідно проекту організації території земельних часток (паїв) ВАТ «Бурштин», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Бурштин» від 20.08.2005 року та розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської області від 21.11.2005 №522 «Про видачу державних актів на право власності на земельні ділянки на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області» саме у 2005 році відбулося розпаювання земель, що раніше перебували у державній власності.
Отже, в процесі роздержавлення і приватизації земель ВАТ «Бурштин» згідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», та на підставі розпорядження голови Рівненської районної державної адміністрації Рівненського району Рівненської області від 21.11.2005 №522, що мало місце у 2005 році, право власності на земельні ділянки на території Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області отримали члени колективного сільськогосподарського підприємства та пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) зазначено, що згідно зі статтею 25 Земельного кодексу України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, а також пенсіонерам з числа визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі(на місцевості).
Відповідно до п. 24 зазначеної постанови визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
Оскільки фізичні особи володіють певними правами та обов'язками та реалізують їх, вони наділяються цивільною правосуб'єктністю, що складається з цивільної правоздатності та цивільної дієздатності.
Згідно положень статті 25 ЦК України, здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Цивільна правоздатність - це визнана за фізичною особою можливість мати цивільні права і нести цивільні обов'язки. Зміст правоздатності складає сукупність тих цивільних прав та обов'язків, які можуть мати фізичні особи.
ЦК України у своїх нормах про правоздатність (ст. ст. 24 - 29 ЦК України) не дає ні вичерпного, ні хоча б приблизного переліку цивільних прав та обов'язків.
Але враховуючи зміст ЦК України, серед основних прав можна відзначити наступні: набувати та володіти майном на праві власності; спадкувати і заповідати майно; займатися підприємницькою діяльністю; створювати юридичні особи; укладати будь-які правочини, що не суперечать закону; обирати місце проживання; мати права щодо творів науки, літератури та інших результатів інтелектуальної діяльності; мати інші майнові та особисті немайнові права.
Припинення правоздатності пов'язується лише з біологічною смертю.
Розпаювання земель ВАТ «Бурштин» відбулося у 2005 році.
Отже, у 2005 році батькові позивача не могла бути передана у власність земельна частка (пай), і батько позивача не міг отримати у власність земельну частку (пай), оскільки він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто за життя ОСОБА_5 не набув у власність земельну частку (пай) в процесі роздержавлення і приватизації земель ВАТ «Бурштин», оскільки його правоздатність припинилася у зв'язку з біологічною смертю 14.05.2003 року.
За положеннями ЦК України, спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Позивач зазначає, що він є спадкоємцем першої черги.
Але для оформлення спадкових прав необхідне також дотримання ряду умов.
Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частина 1 ст. 1297 ЦК України встановлює, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Позивач не довів суду, що він прийняв спадщину після смерті свого батька в розумінні ЦК України.
Позивач не повідомив суд, до якого нотаріуса він звертався з заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька; чи яким нотаріусом була заведена спадкова справа щодо майна спадкодавця.
Позивач не заявляв клопотання про витребування спадкової справи з метою перевірки кола спадкоємців.
За наведеного позивач не довів суду, що його права є порушеними; що саме відповідачі порушили чи не визнали його права, і які саме права вони порушили чи не визнали.
Отже, заявлений позов є як безпідставним, так і недоведеним, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України, і вони покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Верхівської сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_1 ).
Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканка АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Верхівська сільська рада Рівненського району Рівненської області (вул. Шевченка, 59, с. Верхівськ Рівненського району Рівненської області).
Суддя Красовський О.О.
Повне рішення суду складено 23.11.2019 р.