Справа № 396/1852/19
Провадження № 2/396/632/19
21.11.2019 року Суддя Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області Русіна А.А., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Гольфіндер Сергій Костянтинович до Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, Центру надання адміністративних послуг Новоукраїнської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, державну реєстрацію на земельну ділянку та зобов'язання прийняти рішення,-
18.11.2019 року представник позивача від імені та в інтересах Федосенко Б.С. звернувся до суду з позовом до Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, Центру надання адміністративних послуг Новоукраїнської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, державну реєстрацію на земельну ділянку та зобов'язання прийняти рішення.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивач просить:
1.Визнати дії Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області щодо прийняття рішення № 439 від 24 травня 2019 року та рішення № 327 від 30 жовтня 2018 року протиправними та зобов'язати утриматися від вчинення таких дій.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення сімнадцятої сесії восьмого скликання Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 439 від 24 травня 2019 року в частині «з метою збереження та недопущення розорювання існуючих площ пасовищ та подальшого розвитку на території громади розведення ВХР та інших травоїдних тварин, так як заявлена земельна ділянка є пасовищем».
3.Визнати протиправним та скасувати рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 327 від 30 жовтня 2018 року в частині «у зв'язку з відсутністю вільних земельних ділянок по Григорівському старостинському округу», якими позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га згідно поданих графічних матеріалів, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність за рахунок земель комунальної власності на території Григорівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (за межами с. Григорівка), на території Ганнівської об'єднаної територіальної громади Кіровоградської області».
4.Визнати противоправним та скасувати рішення шостої сесії восьмого скликання Ганнівської сільської ради № 210 від 29 березня 2018 року в частині «затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (код класифікації видів цільового призначення земель А.01.03) на території Григорівської сільської ради (за межами с. Григорівка) Новоукраїнського району Кіровоградської області» та в частині «передати у власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку загальною площею 2,0000 га, (кадастровий номер 3524080700:02:000:0891) цільове призначення (код 01.03) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Григорівської сільської ради (за межами с. Григорівка) Новоукраїнського району Кіровоградської області».
5.Визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію Центру надання адміністративних послуг Новоукраїнської райдержадміністрації №26715143 від 14.06.2018 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 у Кіровоградській області, Новоукраїнського району. Григорівської сільської ради, права власності на земельну ділянку площею 2 га за місцем розташування Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Григорівська сільська рада (кадастровий номер 3524080700:02:000:0891).
6.Скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності на земельну ділянку (кадастровий номер 3524080700:02:000:0891) площею 2 га за місцем розташування Кіровоградська область, Новоукраїнський район, Григорівська сільська рада за ОСОБА_2 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
7.Зобов'язати Ганнівську сільську раду Новоукраїнського району Кіровоградської області прийняти рішення про надання ОСОБА_3 Б.С. дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га згідно поданих графічних матеріалів.
Однак, Положенням ч.1ст.19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень збоку суб'єктів владних повноважень.
Положенням статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Стаття 4КАС України надає визначення, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у звязку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Таким чином, до адміністративної відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один із його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень (правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі №6-2510цс15).
Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Земельний кодекс України (далі ЗК України) є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Так, згідно з ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 80 ЗК України установлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
З огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.
За правилами ч.1,2 ст.118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч.9 ст.118 ЗК України).
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень. Надання громадянину дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наступне затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі не означає позитивного рішення про надання її у власність, так само як і відмова передати земельну ділянку у власність не засвідчує порушення права на земельну ділянку, яке на цей час ще не виникло, а констатує лише порушення права на отримання дозволу органу розпорядження землею.
Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно п.б) ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Конституційний Суд України у рішенні від 01 квітня 2010 року N 10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, п. "а", "б", "в", "г" ст. 12 ЗК України, п. 1 ч. ст. 17 КАС України вирішив, що:
- положення п. "а", "б", "в", "г" ст. 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення п. 1 ч. 1ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Згідно з ст. 151 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Правові позиції в подібних правовідносинах викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 536/233/16-ц , від 03 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17, від 28.11.2018 року у справі № 536/158/16-ц.
Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної юрисдикції справ, необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Тобто, якщо особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких ці органи приймають відповідні рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Відтак, з огляду на те, що у спірних правовідносинах питання прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подальше затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянам, буде наслідком здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій в частині розпорядження землями територіальної громади, враховуючи, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подальше затвердження проекту землеустрою на момент винесення рішень не засвідчувало порушення права на земельну ділянку, та не могло свідчити про наявність спору про право цивільне.
В даній справі позивач звернувся до суду з позовом на захист свого інтересу в отриманні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області. Його право не було реалізовано внаслідок відмови відповідача в погодженні проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
З матеріалів позову вбачається, що позивач звертаючись до суду з позовом не порушує питання щодо визнання за ним права власності на земельну ділянку, а заявляє вимоги про скасування та визнання протиправною відмову суб'єкта владних повноважень, яке перешкоджає йому в оформленні документів на отримання земельної ділянки у власність.
Таким чином, позов ОСОБА_1 в частині визнання дій Ганнівської сільської ради протиправними та визнання недійсними і скасування рішень Ганнівської сільської ради №439 від 24 травня 2019 року, № 327 від 30 жовтня 2018 року про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою та визнання протиправними і скасування рішення Ганнівської сільської ради № 210 від 29 березня 2018 року про затвердження проекту землеустрою, перебуває за межами спору про право цивільне, вказує на публічно-правовий характер такого спору, що в свою чергу, свідчить про підвідомчість цього спору адміністративному суду.
Частиною 4 статті 188 ЦПК України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 2 частини 4 статті 185 ЦПК України передбачено, що заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог.
За таких обставин позов ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Гольфіндер Сергій Костянтинович до Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, Центру надання адміністративних послуг Новоукраїнської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, державну реєстрацію на земельну ділянку та зобов'язання прийняти рішення підлягає поверненню позивачу.
Керуючись ст.. 188, 185, ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діє адвокат Гольфіндер Сергій Костянтинович до Ганнівської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, Центру надання адміністративних послуг Новоукраїнської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування, державну реєстрацію на земельну ділянку та зобов'язання прийняти рішення - повернути позивачу.
Роз"яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається учасниками справи до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області області протягом 15 днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. А. Русіна