Справа № 405/242/19
Провадження №3/405/80/19
09 квітня 2019 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Нігерії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , студента міжнародного медичного факультету Донецького національного медичного університету,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД 213093 від 12.01.2019 ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 12.01.2019 о 04:45 год. в м.Кропивницькому по вул.Гоголя керував транспортним засобом марки «OPEL VECTRA-C» н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків за допомогою спеціального пристрою «Драгер» та у лікаря-нарколога в КЗ «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради», висновок № 21, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), будучи присутнім в попередніх судових засіданнях 06.03.2019 року, 22.03.2019 року за допомогою перекладача у мобільному додатку у телефоні пояснив, що погано розуміє українську та російську мови, навчається на міжнародному медичному факультеті Донецького національного медичного університету, де всі предмети викладаються на англійській мові, працівники поліції перекладача та захисника йому не забезпечили, не роз'яснили його права, та вважає, що порушено його право на захист, просив закрити провадження, оскільки взагалі не розумів, що відбувається, та у чому його звинувачують.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши докази як кожний окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням пояснень особи, що притягується до адміністративної відповідальності, наданих в попередніх судових засіданнях, суд приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Згідно з п. 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, у разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід'ємна складова права на захист (параграф 3 ст.6 Конвенції).
Європейський Суд з прав людини має сталу практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист, у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст. 6-3, підпункт (е) означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа Шабельник проти України, рішення від 19 лютого 2009 року).
З матеріалів справи, у тому числі, і з переглянутого відео, що міститься на диску, доданого до протоколу, вбачається, що 12.01.2019 о 04:45 год. в м.Кропивницькому по вул.Гоголя працівниками поліції був зупинений транспортний засіб марки «OPEL VECTRA-C», н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у зв'язку з тим, що останній не включив показник повороту при зміні напрямку руху. Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», з результатом огляду 0, 45 проміле, після чого ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) доставлено до закладу охорони здоров'я - КЗ «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради», де лікарем-наркологом складено висновок за № 21 від 12.01.2019 про перебування Уклабі Ікечукву в стані алкогольного сп'яніння, при цьому, під час проведення огляду на стан сп'яніння лікарем-наркологом не встановлено належним чином особу, яка освідується, та складено висновок зовсім на іншу особу (а.п. 4). Окрім того та враховуючи, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) є громадянином Нігерії, перекладача та захисника останньому незабезпечено. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складений працівниками поліції на українській мові без участі перекладача та захисника (а.п. 1).
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) є громадянином іноземної держави - Нігерія, на території України знаходиться тимчасово у зв'язку з навчанням на міжнародному медичному факультеті Донецького національного медичного університету (мова навчання - англійська) - а.п. 19 (лист в.о. декана міжнародного медичного факультету Донецького національного медичного університету Гудими І.П. від 03.04.2019 за № 96), російською та українською мовами не володіє у тому об'ємі, який би надавав йому можливість розуміти, якими правами він володіє та розуміти усе, про що йому повідомляли працівники поліції та медичні працівники КЗ «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради», що підтверджується також і змістом його (ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) пояснень під час зупинки транспортного засобу, яким він керував, що зафіксовані доданим до протоколу відеозаписом.
Тим самим, судом відзначається, що працівниками поліції під час оформлення протоколу та інших матеріалів справи лише формально було забезпечено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП,обов'язковість забезпечення яких передбачено п.11 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції МВС України №1376 від 06.11.2015 року, зокрема, право на захист, виступати рідною мовою чи користуватись послугами перекладача, якщо така особа не володіє мовою, якою ведеться провадження.
В даному випадку після встановлення уповноваженою посадовою особою того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності вільно не володіє державною мовою в достатньому обсязі для свого належного та ефективного захисту, вона повинна була діяти відповідно до вимог п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції МВС України №1376 від 06.11.2015 року, якими встановлено, що у разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.
Поряд з цим, матеріали справи не містять жодних відомостей про залучення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно громадянина іноземної держави, який не володіє українською мовою на достатньому рівні, перекладача чи відмови від його послуг особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або письмового повідомлення про те, що він вільно володіє українською мовою.
З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що працівниками поліції, якими складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) та зібрані інші докази у справі, свідчать про те, що останній детально не був проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер та причини обвинувачення, висунутого проти нього, а відтак і не знав, - від чого йому захищатись, тим самим, порушено та обмежено його процесуальні права, в тому числі, - право на захист. Зокрема, не виконано вимог щодо залучення перекладача під час складення протоколу та не належним чином роз'яснено його права та обов'язки, в тому числі, гарантоване право користуватись юридичною допомогою захисника та інші істотні права, що передбачені ст.268 КУпАП.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) за відсутності перекладача та захисника, є грубим порушенням права на захист особи у розумінні ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У розумінні ст. 251 КУпАП України, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття законного й обґрунтованого судового рішення. Тому без усунення зазначених вище недоліків протоколів про адміністративні правопорушення розгляд справи є неможливим, адже питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Таким чином, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом по справі, який по суті є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті, а в даному випадку протокол був складений з істотним порушенням вимог ч.1 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, абз. 4 п.12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376, та норм міжнародного законодавства - п. «а» ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та Протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року, на підставі чого протокол про адміністративне правопорушення серія БД № 216093 від 12.01.2019 є недопустимим доказом, як і додані до нього матеріали, так як він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих законодавством України та міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Отже, сукупність вищенаведених обставин вказує на недоведеність поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.7, 247, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -
провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова