Справа № 352/2466/15-ц
Провадження № 6/352/67/19
22 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої-судді Хоминець М.М.
з участю секретаря Гундич Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача, -
Заявник 29.10.2019 р. звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у порядку ст.442 ЦПК України.
Подану заяву обґрунтовував тим, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 07.11.2016 р. стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість за кредитним договором № 23009-033/06Р від 18.10.2006 р. 31.05.2017 р. між ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір відступлення права вимоги № 2, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 23009-033/06Р від 18.10.2006 р. Згідно ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою сторони (заінтересованої особи), державного або приватного виконавця суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником; ч.5 даної норми передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Заявник просив замінити стягувача у виконавчих листах № 352/2466/15-ц, а саме ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» його правонаступником, яким є ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
Представник ааявника у судове засідання не з'явився, у поданій суду заяві просив розглянути справу в його відсутності та задовольнити заяву про заміну стягувача.
Боржник ОСОБА_1 у поданій заяві просив суд відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони, мотивуючи, що на його адресу ні банком, ні ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не було надіслано жодного повідомлення про заміну кредитора; з моменту початку невиконання ним договірних відносин банк неодноразово здійснював переуступку боргу колекторським компаніям, тому у нього є сумніви, що заявник є належним правонаступником кредитора. Крім того, заявником долучено до даної заяви копію рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області, роздрукованої з веб-сайту ЄДРСР, замість копії рішення з печаткою та підписом суду, тому є підстави вважати, що банк не передав усі документи. Також у доданому додатку № 1 Перелік кредитних договорів та договорів забезпечення зазначено загальний розмір його заборгованості у розмірі 74376,67 грн., однак вказана сума не відповідає дійсності, що свідчить про надання банком недостовірної інформації. Таким чином, при заміні кредитора існує ймовірність стягнення з нього неіснуючого боргу, чим буде порушено його законні права та інтереси. Просив розглянути заяву про заміну стягувача в його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну стягувача, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ч. 1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником; заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно вимог ч.5 ст.442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Встановлено, що рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 07.11.2016 р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» заборгованість за кредитним договором № 23009-033/06Р від 18.10.2006 р. станом на 14.07.2015 р. у сумі 2102,60 доларів США, що еквівалентно 24516,31 грн., та судові витрати.
31.05.2017 р. між ПАТ «ПРАВЕКС-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами № 2, відповідно до умов якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором № 23009-033/06Р від 18.10.2006 р. (т.2, а.с.2-13).
Відповідно до умов вказаного договору , зокрема розділу 3 «Ціна купівлі та платежі» передбачена винагорода за продаж (відступлення) продавцем покупцеві прав вимоги за кредитами відповідно до цього договору. Однак, заявником на підтвердження оплати такої винагороди не надано жодного належного і допустимого доказу.
Суд також зазначає, що заявник не надав жодних доказів на підтвердження виконання обов'язку, передбаченого п.4.5 вказаного договору, відповідно до якого покупець зобов'язується протягом 30 робочих днів з дати закриття (дати укладення договору) надіслати кожному позичальнику повідомлення про передачу, оформлене покупцем, в вкості нового кредитора такого позичальника, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, рекомендованим листом з повідомленням про отримання.
Відповідно до ч.1 ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
На виконання даної норми закону заявником до матеріалів справи не долучено ні належним чином завіреної копії судового рішення, на підставі якого видаються виконавчі листи, ні підтвердження наявності виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення.
Крім того, як вбачається з долученого додатку 1 Переліку кредитних договорів та договорів забезпечення (т.2, а.с.14) загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитом у гривневому еквіваленті станом на 31.01.2017 р. складає 74376,67 грн., що не відповідає дійсності та суперечить судовому рішенню.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про заміну стягувача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 442, 260-261 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну стягувача.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.М.Хоминець
Повна ухвала складена 22.11.2019 р.