Справа № 350/1352/19
Провадження № 1-кп/350/143/2019
22 листопада 2019 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Рожнятів кримінальне провадження № 12019090220000223 від 18 липня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не військовозобов'язаного, не працюючого, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 14 липня 2019 року, близько 01 год. 30 хв. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , скориставшись тим, що власник будинку ОСОБА_5 заснув після спільного вживання алкогольних напоїв та не спостерігає за його діями, побачив на ліжку вживаний мобільний телефон марки «NOKIA», модель «RM -1187», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , вартістю 513 гривень, в якому знаходились дві SIM- карти мобільного оператора «Київстар» та «Djuice», вартістю 25 гривень кожна, на рахунку яких не було коштів та карта пам'яті micro SD 2 Gb, вартістю 50 гривень, діючи умисно, з корисливих спонукань, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав даний мобільний телефон, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 613 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування, 31 липня 2019 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , була укладена угода про примирення, за умовами якої обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочині за обставин, викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані потерпілому ОСОБА_3 збитки. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинений злочин, а саме: за ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав угоду, повністю визнав свою вину у вчиненому злочині, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, щиро розкаявся та пояснив, що він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом, укладення угоди є добровільним, а тому просить затвердити угоду, так як реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Потерпілий ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні підтримавши угоду, пояснив, що з обвинуваченим примирився, обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, шкода завдана злочином відшкодована повністю шляхом повернення йому мобільного телефона. Він повністю розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, а тому просить таку затвердити.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду, оскільки вона відповідає вимогам закону та інтересам суспільства.
Розглядаючи в порядку ч. 2 ст. 474, ч. 5 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до положень ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Так, злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина у вчиненому злочині, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.
Враховуючи наведене, суд вважає, що угоду про примирення слід затвердити з тих підстав, що така відповідає вимогам ст. 471 КПК України, обвинувачений в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим за ч. 1 ст. 185 КК України та просив затвердити вказану угоду. Крім того, ОСОБА_3 роз'яснено вимоги статей 473, 394, 424, ч. 4, ч. 5, ч .6, ч. 7 ст. 474, ст. 476 КПК України, ст. 389-1 КК України. Суд прийшов до переконання, що обвинувачений реально може виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Разом з тим, суд встановив, що укладення угоди є добровільним, визначений в угоді вид покарання передбачений санкцією статті, за якою кваліфіковано злочин, вчинений ОСОБА_3 .
Угода про примирення відповідає вимогам ч. 3 ст. 469, ст. 471 КПК України. Підстав для відмови у затвердженні угоди про примирення суд не вбачає.
Оскільки в кримінальному провадженні проведена товарознавча експертиза СЕ-19/109/28-504ТВ/19, вартість якої становить 628 грн. 04 коп., зазначену суму слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369, 373, 374, 469, 471, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про примирення від 31 липня 2019 року укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019090220000223 від 18 липня 2019 року.
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «NOKIA», модель «RM - 1187», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , в якому знаходяться дві сім карти мобільного оператора «Київстар» та «Djuice» та карта пам'яті micro SD 2 Gb, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_5 - повернути за належністю останньому.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в користь Івано-Франківського НДЕКЦ МВС України 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійки витрат на проведення товарознавчої експертизи.
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Івано-Франківського апеляційного суду через Рожнятівський районний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.
Суддя ОСОБА_1