Справа № 344/19362/19
Провадження № 1-кс/344/10055/19
21 листопада 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , захисників ОСОБА_3 , Будін- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , законних представників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , слідчого ОСОБА_9 , прокурора ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, -
захисником ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_11 подано до суду клопотання про закриття кримінального провадження №1201809001001790 за ч. 2 ст. 296 КК України у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру. В клопотанні вказано, що 06.05.2018 року близько 19 години, біля магазину «Югос» по вул. Бельведерська 39 в м. Івано-Франківську, між ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та іншими особами, відбулась бійка, яка виникла на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин між учнями однієї школи. 07.05.2018 року слідчим відділу Івано-Франківського ВП ГУ НП в Івано-Франківській області відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України внесено до ЄРДР за номером №1201809001001790 (за заявою ОСОБА_13 ). 27.06.2019 року з вказаного кримінального провадження виділено інше кримінальне провадження (за тим ж фактом), яке внесено до ЄРДР №1209090010002182 за ч. 2 ст. 296 КК України. В даному кримінальному провадженні ОСОБА_11 23.10.2019 року повідомлено про підозру.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 надав перед судом пояснення про те, що кримінальне провадження за заявою матері ОСОБА_13 №1201809001001790 розпочато 07.05.2018 року, 27.06.2019 року з даного кримінального провадження виділено кримінальне провадження №1209090010002182, в якому ОСОБА_13 23.10.2019 року повідомлено про підозру; на підставі абз. 2 п.10 ч.1 ст. 284 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані були закрити кримінальне провадження, оскільки визначений п.2 ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування в 12 місяців завершився, так як жодній особі не було повідомлено про підозру. Також зазначив, що 18.08.2019 року постановою слідчого СВ Івано-Франківського ВП ОСОБА_9 було закрито кримінальне провадження №120181900100001816 за заявою ОСОБА_12 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з тим, що «…тілесних ушкоджень не виявлено, встановлено, що конфлікт був короткотривалим, не спричинив припинення діяльності підприємств, установ чи організацій, та грубо не порушив існуючі у суспільстві правила та норми поведінки, не завдав охоронюваним законом правам та свободам громадян, в даній події ознак хуліганства не вбачається…». На думку адвоката зазначені кримінальні провадження стосуються однієї події, оскільки було закрито кримінальне провадження №120181900100001816, тому закриттю підлягає і кримінальне провадження №1201809001001790.
Адвокат ОСОБА_14 в судовому засіданні підтримала клопотання, кримінальне провадження підлягає закриттю в зв'язку з тим, що строк досудового розслідування в кримінальному провадженні необхідно обчислювати з 07.05.2018 року, повідомлення особі про підозру 25.10.2019 адвокат вважає незаконним, оскільки процесуальну дію вчинено поза межами строку досудового розслідування.
Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала клопотання надала пояснення про те, що слідчим та прокурором порушено імперативну норму ст. 284 КПК України, повідомлення про підозру здійснено поза межами строку досудового розслідування, який сплив 07.05.2019 року.
Законні представники підтримали виступи адвокатів.
Потерпілий та його захисник в судове засідання не з'явились про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, адвокат ОСОБА_15 подав суду заяву про розгляд справи без їх участі, в задоволенні клопотання просив відмовити.
В судовому засіданні слідчий заперечив клопотання з тих підстав, що строк досудового розслідування не сплив та надав перед судом пояснення про те, що 25/11/2018 складено повідомлено про підозру в кримінальному провадженні, до завершення строку досудового розслідування; 19/06/2019 керівником місцевої прокуратури продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження №1201809001001790; 26/06/2016 змінено повідомлення про підозру; 27/06/2019 виділено досудове розслідування №1201809001001790, зареєстровано окреме кримінальне провадження №12019090010002182; 22/07/2019 ухвалою суду продовжено строк досудового розслідування до 25/01/2020. Отже строк досудового розслідування жодних з кримінальних проваджень не сплив.
В судовому засіданні прокурор заперечив клопотання з тих підстав, що строк досудового розслідування не сплив, надав перед судом пояснення про те, що на даний час провадження щодо обвинувачення одного з підозрюваних перебуває на розгляді суду, стосовно інших підозрюваних завершено досудове розслідування, відкрито матеріали кримінального провадження, ознайомлення з якими підозрюваними та адвокатами затягується, а тому дана заява спрямована на затягування досудового розслідування з метою перешкоджання органу досудового розслідування у переданні матеріалів на розгляд суду; зміст постанови про закриття кримінального провадження №120181900100001816 адвокатами перекручений, оскільки кримінальне провадження здійснювалось щодо юридичної оцінки дій однією особи по відношенню щодо іншої особи, а кримінальне провадження №1201809001001790 розслідується щодо дій кількох осіб щодо інших кількох осіб; кримінальне провадження №12019090010002182 розпочато щодо невідомих осіб та щодо інших обставин, ніж кримінальне провадження №1201809001001790 та, щодо іншої бійки; закриття кримінального провадження №120181900100001816 здійснювалось за ініціативою потерпілого, оскільки не було встановлено тілесних ушкоджень саме у зв'язку з діями потерпілого, який не з'явився для складення акту судово-медичної експертизи, а тому постанова містить юридичну оцінку тільки щодо дій однієї особи, спрямованих безпосередньо щодо іншої особи, а не щодо загальних обставин усіх протиправних дій; закриття кримінального провадження №120181900100001816 здійснено на підставі змісту відповідної постанови пленуму Верховного Суду України, оскільки в діях відповідної особи щодо її конфлікту з іншою особою не було встановлено необхідних для кваліфікації ознак «зухвалості» та «цинізму», але таку оцінку здійснено виключно щодо дій «Мамчура щодо ОСОБА_16 », безпосередньо в їх конфлікті, а не щодо групи осіб в наступному конфлікті. Крім цього в кримінальному провадженні було вручено повідомлення про підозру, надалі його було змінено і кожна з цих юридичних обставин вплинула на обчислення строків досудового розслідування, що не враховано змістом клопотання та виступами адвокатів; заінтересовані особи не оскаржили постанову слідчого, а в судовому засіданні висловлюють своє незгоду з нею, при цьому відповідне кримінальне провадження було закрито саме у зв'язку з і за наслідком поведінки потерпілого.
Також в судовому засіданні прокурором до матеріалів справи подано ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22.07.2019 року, згідно з якою строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №12019090010002182 від 27.06.2019 року продовжено до шести місяців, до 25.01.2020 року, а відповідна інформація прихована суб'єктом звернення до суду та адвокатами, які підтримали відповідне клопотання.
В ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Невиконання чи неналежне виконання обов'язків щодо доказування обставин та доведення їх переконливості процесуальним законом покладено на відповідну заінтересовану сторону.
Так в клопотанні адвоката та в усних виступах адвокатів не містить будь-якого розрахунку строку досудового розслідування з юридичним аналізом початку його перебігу, зупинення та поновлення. При цьому в судовому засіданні слідчий та прокурор однозначно довели перед судом, що дії з вручення повідомлення про підозру, зміни підозри, продовження строку досудового розслідування прокурором місцевої прокуратури та суду вплинули на порядок обчислення строку досудового розслідування.
Замість спростування доводів прокурора та слідчого, спростування фактичних обставин, які вплинули на обчислення строку адвокатами висловлено лише непогодження з відповідними доводами, фактами та їх обґрунтуваннями. Суб'єктом звернення до суду не надано суду належним чином засвідчених копій офіційних документів на встановлення обставин щодо яких надано пояснення. Замість надання суду власного розрахунку строків досудового розслідування в кримінальних провадженнях №12019090010002182, №1201809001001790 суб'єкт звернення до суду просив суд зобов'язати слідчого та прокурора надати витяги з ЄРДР за бажаною цим суб'том формою, змістом і розрахунком. Однак в судовому засіданні прокурор надав перед судом пояснення про те, що форма і зміст витягу з ЄРДР, затверджена змістом нормативно-правового акту, який регулює обставини ведення зазначеного реєстру та не включає інформації та розрахунків, про включення яких просив адвокат, складається в автоматизованому порядку, без участі суб'єкта роботи з ним, а наявна у адвоката копія документу не відповідає формі витягу з ЄРДР та є фототаблицею узагальнення, здійсненого іншим слідчим за власним розсудом.
Крім цього в судовому засіданні адвокати надали пояснення про те, що кримінальне провадження підлягає закриттю у зв'язку із складенням та врученням повідомлення про підозру поза межами визначеного адвокатами терміну. Однак зазначений аргумент є запереченням щодо законності дій щодо складення повідомлення про підозру та не визначено законом в ст. 284 КПК України в якості правової підстави відповідного клопотання.
Також важливо зазначити, що в постанові від 18/08/2018 вказано, що кримінальне провадження розслідувалось за заявою ОСОБА_7 щодо заподіяння тілесного ушкодження його неповнолітньому сину ОСОБА_12 біля магазину «Югос», за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України і закрито його було з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, через не встановлення ступеню тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_12 .
В судовому засіданні прокурор надав пояснення про те, що закриття кримінального провадження щодо обставин заподіяння тілесного ушкодження неповнолітньому ОСОБА_12 біля магазину «Югос» здійснено за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України, а провадження розслідувалось виключно щодо цих наслідків, за заявою ОСОБА_7 . Заінтересовані особи постанову слідчого не оскаржили, а тому позбавлені процесуальним законом права заперечувати її зміст.
Так в ч. 7 ст. 110 КПК України вказано, що постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Таким чином прокурором доведено порушення відповідними особами їх обов?язку за змістом ч. 7 ст. 110 КПК України.
Також важливо зазначити, що в клопотанні адвоката розміщено прохання про закриття кримінального провадження №1201809001001790, а в дужках зазначено кримінальне провадження №12019090010002182.
При цьому слідчий та прокурор надала перед судом пояснення про те, що це окремі, самостійні кримінальні провадження.
В судовому засіданні судом було вказано заінтересованим особам на необхідність надання пояснень щодо розміщеної в клопотанні дихотомії.
Натомість 11/11/2019 суб'єкт звернення до суду з клопотанням подав суду доповнення до клопотання в якому також просив суд про закриття кримінального провадження №1201809001001790, а в дужках зазначено кримінальне провадження №12019090010002182.
Крім цього зміст клопотання адвоката від 29/10/2019, від 11/11/2019, усні пояснення адвокатів в судовому засіданні, як вказано в поясненнях прокурора засновані на перекручуванні дійсного змісту постанови від 18/08/2018, оскільки кримінальне провадження розслідувалось за заявою ОСОБА_7 щодо заподіяння тілесного ушкодження його неповнолітньому сину ОСОБА_12 біля магазину «Югос», за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України і закрито його було з підстав відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, через не встановлення ступеню тяжкості тілесного ушкодження ОСОБА_12 .
Так само відповідно до ст. 307 КПК України передбачено окремий процесуальний порядок оскарження повідомлення про підозру. Отже пояснення адвокатів щодо невизнання змісту повідомлення про підозру, незаконності дій щодо його складення не визначено процесуальним законом в якості правової підстави клопотання адвоката від 29/10/2019. Отже надання зазначених пояснень здійснено адвокатами з метою виходу за межі предмету судового розгляду.
Однак, згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Доводи адвокатів зведено до оскарження дій органу досудового розслідування щодо складення повідомлення про підозру, в той час як матеріально-правовою вимогою за змістом клопотання є закриття кримінального провадження саме з підстави спливу строку досудового розслідування в кримінальному провадженні, в якому не вручено повідомлення про підозру.
Так в п. 9 ч. 2 ст. 284 КПК України вказано, що, якщо закінчилися строки досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру, встановлені частиною першою статті 219 цього Кодексу, слідчий суддя може винести ухвалу про закриття кримінального провадження за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника.
Отже закриття кримінального провадження за правовою підставою, що вказана в п. 9 ч. 2 ст. 284 КПК України здійснюється за клопотанням іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника, а не за клопотанням підозрюваного чи його захисника.
В судовому засіданні прокурор надав пояснення про те, що підозрюваним вручено повідомлення про підозру, кримінальне провадження перебуває на стадії ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
Таким чином суб'єтом звернення до суду з відповідним клопотанням не доведено його належності до суб'єктів, зазначених в п. 9 ч. 2 ст. 284 КПК України.
При цьому прокурором доведено обставину неналежності суб'єкту звернення до суду до суб'єктів, зазначених в п. 9 ч. 2 ст. 284 КПК України.
При цьому в ст. 303 КПК України визначений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Усі інші заперечення подаються заінтересованими сторонами суду, на розгляді якого кримінальне провадження перебуває суті обвинувачення.
Отже клопотання суперечить вимогам, що ставляться до даного виду клопотань, його спрямовано на порушення встановленого законом порядку реалізації прав і обов'язків учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Трегубенко проти України» Європейський суд з прав людини зробив категоричний висновок про те, що суспільна потреба передбачає і правильне застосування закону, що для даного виду клопотань передбачає необхідність виконання суб'єктом звернення до суду його обов'язку щодо змісту клопотання.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Miroпubovs і інші проти Латвії, §§ 62 та 65; S.A.S. проти Франції [ВП], § 66, поняття «зловживання» представлене в статті 17 та статті 35§ 3 (a) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (зловживання правом на індивідуальне звернення). Вона посилається на своє звичайне значення відповідно до загальної теорії права, а саме - шкідливе здійснення права її власником в такий спосіб, який явно не відповідає або суперечить цілям, для яких таке право надане/створене.
Однак національним законодавством та міжнародно-правовими зобов'язаннями України суб'єкту звернення до суду з клопотанням не гарантовано право на використання звернення до суду з метою зловживання процесуальними правами.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
в задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1