22 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3314/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання відмови незаконною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії. Під час розгляду справи суд, -
02 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області про -визнання незаконною відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області;
- скасування рішення 13-ї сесії 7 скликання Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області від 16.04.2019 про відмову у погодженні проекту землеустрою вказаної ділянки;
- зобов'язання відповідача погодити проект землеустрою вказаної земельної ділянки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, відмовляючи у погодженні проекту землеустрою ОСОБА_1 на вказав жодних підстав та мотивів для такої відмови.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.09.19 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
10.10.2019 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому Коломацька сільська рада Полтавського району Полтавської області (далі - Коломацька сільська рада) заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на те, що рада прийняла оскаржуване рішення про відмову у погодженні проекту землеустрою в межах своєї компетенції більшістю голосів. Таке рішення обґрунтоване наданням дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки іншому учаснику АТО - ОСОБА_2 С.
05.11.2019 судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач посилався на те, що відповідач не спростував мотивів позовної заяви, зокрема, не зазначив законних підстав для відмови у погодженні проекту землеустрою.
Суд, з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.10.2018 № 3254-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га сіножатей земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Василівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів.
ТОВ "РЕГІОН ЕКСПЕРТПРОЕКТ" було розроблено відповідний проект землеустрою у 2018 році.
У березні 2019 року позивач звернувся до Коломацької сільської ради із клопотанням про погодження проекту землеустрою вищевказаної земельної ділянки.
Рішенням тринадцятої сесії сьомого скликання Коломацької сільської ради від 16.04.2019 ОСОБА_1 відмовлено у наданні погодження на передачу Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га сіножатей земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства.
Позивач не погодився із вказаним рішенням та оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 81 Земельного Кодекс України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 та п. «а» ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. «в» ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України).
У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектар.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 118 Земельного Кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб'єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. Разом з цим, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 року в справі № 815/5987/14 та постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року в справі № 545/808/17.
Зазначений висновок Верховного суду у подібних правовідносинах позбавляє орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування права відмовляти у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою чи його погодженні з посиланням на необхідність надання такого дозволу іншій особі.
Доказів існування інших законних підстав для відмови позивачу у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідачем всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суду не надано та судом не встановлено. Відтак, оскаржене рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Коломацької сільської ради від 16.04.2019 про відмову ОСОБА_1 у наданні погодження на передачу Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га сіножатей земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства є необґрунтованим, не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача погодити проект землеустрою земельної ділянки суд зазначає наступне.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 60 - р від 31.01.2018 унормовано деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об'єднаних територіальних громад, зокрема, передбачено, що до передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності під час передачі в користування (виключно шляхом проведення аукціонів) або у власність здійснюється за погодженням з об'єднаними територіальними громадами (шляхом прийняття відповідною радою рішення згідно із статтею 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).
Як встановлено судом, передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 814,2669га, що розташовані за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради у комунальну власність здійснено згідно із наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14.05.2019 на підставі акту приймання передачі від 14.05.2019.
Таким чином, після передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності площею 814,2669 га, що розташовані за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради у комунальну власність Коломацька сільська рада втратила повноваження щодо погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області, оскільки розпорядженням КМУ № 60 - р повноваження щодо погодження надавалися органам місцевого самоврядування лише під час перехідного періоду - до передачі земель у комунальну власність.
За приписами частини 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За викладених обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Коломацької сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул. Центральна, 54, с. Коломацька, Полтавський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 21046294)про визнання відмови незаконною, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Коломацької сільської ради від 16.04.2019 про відмову ОСОБА_1 у наданні погодження на передачу Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га сіножатей земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Коломацької сільської ради.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя К.І. Клочко