Рішення від 21.11.2019 по справі 420/6703/19

Справа № 420/6703/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши, в порядку ст. 287 КАС України, (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи: Управління міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови від 29.10.2019 р. про закінчення виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи: Управління міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області в якому позивач просить:

визнати неправомірною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 29.10.2019 про закінчення виконавчого провадження №58559553 з виконання виконавчого листа від 30.01.2019 №815/1112/18.

Позов вмотивовано наступним.

02.11.2019 на адресу позивача поштовим зв'язком надійшла постанова від 29.10.2019 про закінчення виконавчого провадження №58559553 відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

На думку позивача постанова є незаконною та необґрунтованою.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частою третьою статті 63 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 63 вказаного Закону, у разі невиконання боржником рішення яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 75 зазначеного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи викладені норми державний виконавець зобов'язаний накласти штраф на боржника юридичну особу та на посадову, але на жодну посадову особу УМВС України на Одеській залізниці штраф накладений не був, тобто державний виконавець не вжив всіх заходів примусу для виконання судового рішення та закінчив виконавче провадження.

Тоді як, приписами чинного законодавства встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання судового рішення, але свій обов'язок державний виконавець не виконав та безпідставно закінчив виконавче провадження.

Ухвалою суду від 15.11.2019 року відкрито провадження по справі з урахуванням особливостей, передбачених ст. 287 КАСУ.

20.11.2019 р. за вхід. № ЕП/9060/19 надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтований наступним.

Ознайомившись з позовними вимогами ОСОБА_1 , Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають правилам правозастосування та не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Відділ) з 07.03.2019 перебувало виконавче провадження №58559553, з виконання виконавчого листа №815/112/18, виданого 30.01.2019 про зобов'язання УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі вимоги позивача, викладені у заяві від 12.03.2018, адресованій УМВС України на Одеській залізниці, а саме: «Звільнити ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 або будь-якої дати, яка не минула».

29.10.2019 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження», визначено загальний порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно відповіді отриманої ДВС за вхід. №89121091-34/183 від 19.11.2019 р. повідомлено про внесення відомостей до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019150000000870 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Із наведеної норми Конституції вбачається, що умовою вчинення будь-яких дій органами влади є:

наявність відповідних, встановлених законом повноважень;

наявність встановленої законом підстави;

визначений законом спосіб (порядок) вчинення відповідних дій.

Лише наявність усіх трьох вищезазначених, встановлених Законом, умов у сукупності дає можливість органу влади вчиняти певну дію.

Таким чином, з викладеного не вбачається протиправності дій управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження, адже цього вимагає Закон України «Про виконавче провадження».

Позивач повідомлений про розгляд справи засобами телефонного зв'язку, що підтверджується телефонограмою наявною в матеріалах справи(а/с. 24).

Відповідач (info_prim@od.dvs.gov.ua; іnfo@od.minjust.gov.ua) по справі повідомлений засобами електронної пошти (а/с. 27-28) на адреси, що міститься на офіційному сайті Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області і Головного територіального управління юстиції в Одеській області (третя особа) шляхом опублікування ухвали від 15.11.2019 року на сайті Одеського окружного адміністративного суду 15.11.2019 року (а/с. 25-26).

Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.12.2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до УМВС України на Одеській залізниці про зобов'язання задовольнити у повному обсязі вимоги позивача про звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) з 16.03.2018.

На виконання вказаної постанови видано виконавчий лист від 30.01.2019 №815/1112/18.

Виконавчий лист був наданий для примусового виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ в Одеській області, за яким було відкрито виконавче провадження №58559553.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 07.03.2019 перебувало виконавче провадження №58559553, з виконання виконавчого листа № 815/112/18, виданого 30.01.2019 про зобов'язання УМВС України на Одеській залізниці задовольнити у повному обсязі вимоги позивача, викладені у заяві від 12.03.2018, адресованій УМВС України на Одеській залізниці, а саме: «Звільнити ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ з 16.03.2018 або будь-якої дати, яка не минула».

07.03.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору з боржника.

27.05.2019р. надійшла заява стягувача щодо невиконання боржником рішення суду.

24.06.2019р. державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника штрафу у сумі 5100,00 грн.

18.07.2019р. державним виконавцем здійснено виїзд за адресою місцезнаходження боржника, де встановлено, що фактично УМВС України в Одеській області на Одеській залізниці за адресою: вул АДРЕСА_1 , 14, м. Одеса, більше не знаходиться.

07.08.2019р. до відділу надійшла заява стягувача щодо приєднання відповідних заяв до матеріалів виконавчого провадження.

20.08.2019р. до Управління внутрішніх справ в Одеській області України на Одеській залізниці (вул. Єврейська, 12, м. Одеса), направлено вимогу щодо стану виконання вимог виконавчого листа № 815/1112/18.

09.09.2019р. до відділу надійшла заява стягувача щодо невиконання рішення суду.

12.09.2019р. до відділу надійшов лист від ГУНП в Одеській області, щодо того, що УМВС України в Одеській області знаходиться за адресою: вул. Середньофонтанська, 14, м. Одеса.

30.09.2019р. винесено постанову про стягнення з боржника штрафу у подвійному розмірі.

07.10.2019р. до правоохоронних органів направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за невиконання боржником рішення суду.

29.10.2019р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

19.11.2019 р. за вхід. №89121091-34/183 ТУ ДБР, розташоване у м. Миколаєві повідомило про внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №62019150000000870 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 63. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

ВИСНОВКИ СУДУ

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Як свідчать матеріали справи, юридичний спір між ОСОБА_1 та Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області виник з приводу прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження №58559553 з виконання виконавчого листа від 30.01.2019 року № 815/1112/18.

Як визначено ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Як встановлено судом, постанова про накладення штрафу винесена 24.06.2018 року, в якій за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк на боржника Управління Міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, накладено штраф та встановлена вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів.

20.08.2019 року за №09.1-5995 Відділом примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області направлено Вимогу державного виконавця на адресу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області.

30.09.2019 року винесено постанову про стягнення з боржника штрафу у подвійному розмірі.

07.10.2019р. до правоохоронних органів направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення за невиконання боржником рішення суду.

Отже, як свідчать матеріали справи, постанова про закінчення виконавчого провадження винесенна з дотриманням приписів чинного Закону України «Про виконавче провадження» та порядку визначеного приписами ст. 63 Закону.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки рішення відповідача прийнято в межах його дискреційних повноважень з повним дотриманням приписів національного законодавства та з урахуванням усіх обставин.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст.2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 287, 295 ,297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, треті особи: Управління міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування Постанови від 29.10.2019 р. про закінчення виконавчого провадження відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_1 42

Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - адреса: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, тел.:(048) 705-17-85, код ЄДРПОУ 34929741, E-mail: info@od.minjust.gov.ua

Управління міністерства внутрішніх справ України на Одеській залізниці - адреса: 65007, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 14, код 08603376

Головне територіальне управління юстиції в Одеській області - адреса: 65091, м. Одеса, вул. Розумовська, 37, тел.:(048) 705-17-85, код ЄДРПОУ 34929741, E-mail: info_prim@od.dvs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.

Попередній документ
85815876
Наступний документ
85815878
Інформація про рішення:
№ рішення: 85815877
№ справи: 420/6703/19
Дата рішення: 21.11.2019
Дата публікації: 25.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів