Справа № 420/6937/19
21 листопада 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши заяву представника фермерського господарства «Данило і К» (адвоката Юцикова Є.С.) за вхід. №43631/19 від 20.11.2019 року про забезпечення позову,
До Одеського окружного адміністративного суду 20.11.2019 року надійшов адміністративний позов фермерського господарства «Данило і К» до Головного управління Держпраці в Одеській області про визнання протиправною і скасування постанови №ОД1050/1590/НП/СП/-ФС від 31.10.2019 року про накладення штрафу на Фермерське господарство «Данило і К» у розмірі 417300 грн.
Також, до Одеського окружного адміністративного суду 20.11.2019 року надійшла заява вхід. №43631/19 про забезпечення позову, в якій Фермерське господарство «Данило і К» просить:
зупинити стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД1050/1590/НП/СП/-ФС від 31.10.2019 року про накладення штрафу на Фермерське господарство «Данило і К» у розмірі 417300 грн.
Заява обґрунтована наступним:
Постанова Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД1050/1590/НП/СП/-ФС від 31.10.2019 року прийнята з очевидними ознаками протиправності.
При прийнятті Постанови не враховано, що для проведення інспекційного відвідування були відсутні підстави, передбачені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
На Фермерське господарство «Данило і К» накладено штраф відповідно до санкції, передбаченої абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, яка не могла бути застосована за недопущення до інспекційного відвідування, проведеного з метою перевірки належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.
Доводи, викладені в Постанові не відповідають фактичним обставинам справи.
В процесі проведення позапланового заходу було порушено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 823 від 21.08.2019 року.
Згідно Постанови сума штрафу підлягає сплаті позивачем протягом одного місяця з дня її прийняття, тобто до 30.11.2019 року. Постанова є виконавчим документом і після спливу зазначеного строку може бути передана на виконання до органів державної виконавчої служби.
Відтак, у випадку стягнення коштів за Постановою, для відновлення своїх прав позивачу, необхідно буде докласти значних зусиль і витрат.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи зазначену норму КАС України, суддя дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У ч. 2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому, тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Разом з тим, із поданої заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а заявником, у поданій заяві лише вказано на протиправність дій відповідача та його рішення, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності дії суб'єкта владних повноважень, та порушення у зв'язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Частиною 1, 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суддя повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суддя з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Позивач заявляє про необхідність забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області №ОД1050/1590/НП/СП/-ФС від 31.10.2019 року про накладення штрафу на Фермерське господарство «Данило і К» у розмірі 417300 грн.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб'єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.
Отже, першою умовою є припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення.
Другою умовою забезпечення позову є, що невжиття таких заходів може в майбутньому привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.
Заявником у поданій заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 31.10.2019 року №ОД1050/1590/НП/СП/-ФС про накладення штрафу на Фермерське господарство «Данило і К» у розмірі 4417300 грн., до набрання законної сили рішення суду у адміністративній справі за позовом про скасування постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 31.10.2019 року №ОД1050/1590/НП/СП/-ФС.
Крім цьому, суддя звертає увагу, що у даному випадку така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як «наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача» у спірних правовідносинах може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Отже, суддя відзначає, що забезпечуючи такий позов шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 31.10.2019 року №ОД1050/1590/НП/СП/-ФС про накладення штрафу на Фермерське господарство «Данило і К» у розмірі 4417300 грн. до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Разом з цим, доводи заявника щодо порушення Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 823 від 21.08.2019 року, не можуть досліджуватись під час розгляду заяви поза межами розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суддя,
Відмовити у задоволенні заяву представника фермерського господарства «Данило і К» (адвоката Юцикова Є.С.) за вхід. №43631/19 від 20.11.2019 року про забезпечення позову.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена.
Приписами ч. 2 ст. 256 КАС України встановлено, що ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.