про залишення позовної заяви без розгляду
22 листопада 2019 рокум. Ужгород№ 260/1164/19
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Дору Ю.Ю.
при секретарі судового засідання - Гулай М.В.,
позивач - не з'явився,
представник відповідача - Веждел В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом депутата Берегівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_1 до Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Депутат Берегівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Берегівської міської ради Закарпатської області (далі - відповідач, Берегівська м.р.), в якій просить: визнати протиправною бездіяльність Берегівської міської ради Закарпатської області щодо невнесення на розгляд Берегівської міської ради Закарпатської області поданого депутатом Берегівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_1 проекту рішення "Про висловлення недовіри Берегівському міському голові та дострокове припинення повноважень Берегівського міського голови", який зареєстровано в Берегівській міській раді Закарпатської області 05 липня 2019 року; зобов'язати Берегівську міську раду Закарпатської області розглянути шляхом прийняття відповідного рішення поданий депутатом Берегівської міської ради Закарпатської області Антіповим Віталієм Вікторовичем проект рішення "Про висловлення недовіри Берегівському міському голові та дострокове припинення повноважень Берегівського міського голови", який зареєстровано в Берегівській міській раді Закарпатської області 05 липня 2019 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.08.2019 року відкрито загальне позовне провадження за вказаною позовною заявою.
Розгляд вищевказаної справи призначено на 22.11.2019 року на 09:00 год. Про що повідомлено учасників справи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.а.с.63-67).
У судове засідання позивач повторно не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив та клопотань про відкладення судового засідання або розгляд справи без участі позивача на адресу суду не направив.
У судовому засіданні представник відповідача просив суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям без поважних причин у судове засідання належним чином повідомленого позивача.
Заслухавши думку представника відповідача, суд зазначає наступне.
Встановлено, що у судове засідання призначене на 21.10.2019 позивач не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с.58). Заяви про розгляд справи у відсутності позивача до суду не подано, а відтак вказене неприбуття позивача у судове засідання визнане судом як без поважних причин (а.с.59).
У судове засідання 22.11.2019 року позивач повторно не прибув та клопотань про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи до суду не подав, про причини неприбуття суд не повідомив. Вказана наявка без поважних причин позивача у судове засідання є повторною.
Вирішуючи питання про можливість залишення позовної заяви без розгляду, суд бере до уваги, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України. Це право є диспозитивним правом у адміністративному процесі.
Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правове регулювання наслідків неявки у судове засідання учасників справи.
Згідно із частиною 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому, частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статі 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, у разі якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд констатує, що у даному випадку, неявка позивача у судові засідання 21.10.2019 та 22.11.2019 визнається неповажною, оскільки позивачем не було подано відповідних клопотань та не надано жодних належних доказів в підтвердження обставин, які б вказувала на неможливість його участі у судовому засіданні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення адміністративного позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки має місце неодноразові неявки у судові засідання без поважних причин, без надання підтверджуючих доказів про причини неприбуття та без наявності заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, суд приймає до уваги, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки його присутність є необхідною умовою дотримання принципу рівності усіх учасників справи перед законом і судом. Суд зазначає, що розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів є неможливим.
Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його неявки у судові засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.
Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов'язки, які пов'язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов'язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов'язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин.
Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв'язку із виконанням тих обов'язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.
Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов'язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.
Виходячи з правових норм, які містить частина 5 статті 205 та пункт 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, повторна неявка позивача у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин та відсутність від нього заяв про розгляд справи за його відсутності слугують підставою для залишення даного позову без розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що відповідно до частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 205, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Берегівської міської ради Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано протягом 22.11.2019 року.
СуддяЮ.Ю.Дору