Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 листопада 2019 р. Справа№200/11322/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Представник ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35) про визнання протиправним та скасування рішення від 13.06.2019 №190, зобов'язання вчинити певні дії. Позов вмотивовано тим, що відповідачем безпідставно не врахована довідка, яка містить інформацію про заробітну плату, що призвело до отримання пенсії у меншому розмірі.
25 вересня 2019 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що первинні документи, які підтверджують розмір заробітної плати за відповідний період, зберігаються в місті Донецьк, що унеможливлює проведення перевірки обґрунтованості та достовірності інформації у довідках. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
24 жовтня 2019 року ухвалою суду призначено розгляд справи у судовому засіданні на 20 листопада 2019 року.
У судове засідання призначене на 20 листопада 2019 року представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) звернулась до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою від 06.05.2019 про призначення пенсії. Відповідачем прийнято рішення №056350002819, яким призначена пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, 13 червня 2019 року Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області за результатом розгляду заяви від 06.05.2019 №2408 прийнято рішення №190, в якому зазначено про неможливість прийняття до розгляду архівну довідку про заробітну плату №0608/01-0806 від 16.07.2015 за період з січня 1994 по грудень 1998 року для призначення пенсії ОСОБА_1 , до надання документу з зазначенням зберігання архівів на території, підконтрольній українській владі, та можливості проведення перевірки обґрунтованості видачі довідок про стаж та заробітну плату.
Архівна довідка від 16.07.2015 №0608/01-0806 видана ФЛП ОСОБА_3 та містить відомості про розмір заробітної плати ОСОБА_1 на ТОВ «НМУ Електропівденмонтаж» за період з січня 1994 року по грудень 1998 року.
Спірним питанням є неприйняття управлінням довідки про заробітну плату, яка видана на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.
Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI (далі за текстом Закон № 1058).
Відповідно статті 5 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Згідно з абз.4 п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1), заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 передбачено, що 4.3. не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Згідно пункту 4.10 Порядку 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2. цього розділу) орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивач 06 травня 2019 року звернувся до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії та додав архівну довідку про заробітну плату від 16.07.2015 №0608/01-0806, яка видана ФЛП ОСОБА_3 . Вказана довідка містить посилання на первинні документи, на підставі яких вказані суми заробітної плати за відповідний період. Місцем реєстрації ФЛП ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) є Донецьк, а одним з основних видів діяльності - функціювання бібліотек і архівів (основний). Вказана фізична особа зареєстрована 22.08.2013, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис 2 266 000 0000 075823.
Місто Донецьк на території якого розташований архівний відділ, що видав довідку, входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.
У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначено, що держави члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконним і недійсним, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад реєстрації народжень, смертей і шлюбів". Так, у справі "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey 18.12.1986 &45) ЄСПЛ обмежився коротким пунктом посилання на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то, у правах Кіпр проти Туреччини" ( Cyprus v. Nurkey 10.05/2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та в подальшої міжнародної практики. При цьому, ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de fackto та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше, означало б зовсім позбавити людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать" ( Cyprus v. Turkey 10.05.2001&92).
Спираючись на сформульований у вищезазначеній справі підхід, Європейський суд з прав людини у справі "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) зауважив, що "першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]".
Верховний Суд у постанові від 18.04.2019 року по справі №344/16404/16-а зазначив про можливість застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення.
Тобто, в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права на призначення пенсії з урахуванням заробітної плати, через видання документу про заробітну плату на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що свідчить про безпідставну відмову пенсійного органу у прийнятті до уваги відомостей, що містяться в архівній довідці.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що подана позивачем архівна довідка від 16.07.2015 №0608/01-0806 містить необхідні відомості щодо розміру заробітної плати позивача, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави її не враховувати, а отже спірне рішення від 13.06.2019 №190 не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, суд зазначає, що, з урахуванням повідомлених і підтверджених відповідними доказами обставин, суд позбавлений в межах цієї справи дослідити питання виконання всіх умов, визначених законодавством, для прийняття рішення про перерахунок позивачу пенсії.
Тому, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі згаданої довідки.
Належним способом захисту в цій частині буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії, з урахуванням архівної довідки ФЛП ОСОБА_3 від 16.07.2015 №0608/01-0806, що містить інформацію про щомісячні суми заробітної плати за період з січня 1994 року по грудень 1998 року.
Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.
Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (квитанція від 02.09.2019 №0.0.1452914299.1).
Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки позов задоволено частково, стягненню на користь позивача підлягає 384,20 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.06.2019 №190.
Зобов'язати Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) від 06.05.2019 №2408 з врахуванням архівної довідки ФЛП ОСОБА_3 від 16.07.2015 №0608/01-0806, що містить інформацію про щомісячні суми заробітної плати за період з січня 1994 року по грудень 1998 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42172734, 84500, Донецька область, м.Бахмут, вул.Миру, 35) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош