Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 листопада 2019 р. Справа№200/12568/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до публічного акціонерного товариства "КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД "ВТОРМЕТ" про стягнення коштів з рахунків, -
Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду із позовом, в якому просило суд стягнути з рахунків у банківських установах, що обслуговують публічне акціонерне товариство "КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД "ВТОРМЕТ" податковий борг в сумі 284 522,11 грн.
За змістом викладеного в позові заявлена до стягнення заборгованість виникла через несплату товариством у встановлені законодавством строки узгоджених податкових зобов'язань. Посилаючись на вимоги підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з рахунків відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу.
У встановлені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України строки відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2019 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.
Поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача: 85103, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Леніна, будинок 1, повернулося на адресу суду із позначкою про закінчення терміну зберігання.
Згідно частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судове повідомлення вручено їм належним чином.
Враховуючи наведене, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Відповідач - публічне акціонерне товариство "КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД "ВТОРМЕТ" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є юридичною особою, обліковується за ідентифікаційним кодом 00191477. Місцезнаходженням відповідача є: 85103, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Леніна, будинок 1.
Відповідно до відомостей інтегрованих карток за позивачем станом на 31.12.2018 обліковується заборгованість:
з адміністративних штрафів та інших санкцій (21081103) в сумі 4080,00 грн.
з податку на прибуток приватних підприємств (11021000) в сумі 2376,46 грн.
з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (14010100) в сумі 13 596,68 грн.
з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (180104400) в сумі 49 062,24 грн.
з земельного податку з юридичних осіб (18010500) в сумі 215 406,73 грн.
Податкове повідомлення-рішення № 0029704303 від 31.05.2018 про застосування штрафних санкцій в сумі 4080 грн. 04.07.2018 повернулось за зворотною адресою позивачу за закінченням терміну зберігання.
Податкові повідомлення-рішення № 0032324308 від 23.06.2018 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1020 грн. штрафних санкцій (не сплачено за даними облікової картки 889,36 грн.) та № 0039204308 від 10.08.2018 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на 986,00 грн. та 254,60 грн. штрафних санкцій повернулися на адресу позивача із відміткою про «закінчення терміну зберігання» 19.07.2018 та 10.09.2018. 23.09.2018 в обліковій картці відповідача з податку на прибуток відображено нарахування пені у сумі 254,60 грн.
29.09.2017 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0049001211 про застосування до відповідача штрафу в сумі 340 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (не сплачено за даними облікової картки 336,68 грн.). Зазначене рішення позивачем направлялося відповідачу, втім повернулось за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 04.11.2017. Також позивачем застосовано до відповідача штраф з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 12 240 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0042224303 від 29.08.2018, яке повернулось за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 03.10.2018, а також штраф у сумі 1020 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0044494303 від 11.09.2018, що теж повернулось за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 24.10.2018.
Докази оскарження цих податкових повідомлень-рішень або сплати визначених ними суми зобов'язань в матеріалах справи відсутні.
За звітною податковою декларацією з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 10.01.2017 відповідач має борг через несплату самостійно задекларованих зобов'язань за 2017 рік у сумі 49 062,24 грн. (по 12 265,56 грн. за квартал).
У поданій до податкового органу 24.01.2017 звітній податковій декларації з земельного податку відповідач визначив до сплати за 2017 рік зобов'язання на суму 259 128,33 грн. (по 21 594,03 грн. на місяць з січня по листопад та 21 594,00 грн. у грудні), з яких не сплачено загалом 215 406,73 грн., що на день судового розгляду справи відповідачем не сплачені.
11.06.2017 за зворотною адресою позивачу повернулась направлена відповідачу податкова вимога форми «Ю» № 738-17 від 11.05.2017, якою вимагався від неї до сплати борг у сумі 33 326,05 грн., що на день судового розгляду справи відповідачем не сплачені.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.
За змістом пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1. статті 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пп. 266.1.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп.пп. 266.6.1, 266.7.5, 266.10.1 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
Наявними в матеріалах справи обліковими картками підтверджено несплату відповідачем самостійно визначених в наданих до контролюючого органу деклараціях зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 49 062,24 грн. та з земельного податку за 2017 рік у сумі 215 406,73 грн., строки сплати яких спливли.
Відповідно до абзацу 1 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як встановлено судом, податкове повідомлення рішення № 0029704303 від 31.05.2018 повернуто позивачу за зворотною адресою за закінченням терміну зберігання 04.07.2018, № 0032324308 від 23.06.2018 - 19.07.2018, № 0039204308 від 10.08.2018 - 10.09.2018, № 0049001211 від 29.09.2017 - 01.11.2017, № 0042224303 від 29.08.2018 - 03.10.2018, № 0044494303 від 11.09.2018 - 24.10.2018, отже, вважаються врученими платнику 04.07.2018, 19.07.2018, 10.09.2018, 01.11.2017, 03.10.2018, 24.10.2018 відповідно.
Згідно пункту 129.1.3 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
Нарахування пені відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Кодексу припиняється в день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Наявними в матеріалах справи документам підтверджено нарахування в обліковій картці з податку на прибуток приватних підприємств 23.09.2018 пені у сумі 254,60 грн., що на день судового розгляду відповідачем не сплачена.
Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.
Згідно з пунктів 41.2, 41.3 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
11.06.2017 за зворотною адресою позивачу повернулась направлена відповідачу податкова вимога форми «Ю» № 738-17 від 11.05.2017.
Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною або втрату нею юридичної сили.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідача на користь суб'єкта владних повноважень.
З огляду на зазначене, на підставі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1. статті 14, підпункту 20.1.34 статті 20, статей 41, 57, 59, 95, 202, 203 Податкового кодексу України та керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59, код ЄДРПОУ 43142826) до публічного акціонерного товариства "КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД "ВТОРМЕТ" (85103, Донецька обл., місто Костянтинівка, вулиця Леніна, будинок 1, код ЄДРПОУ 00191477) про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу, - задовольнити.
Стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують публічне акціонерне товариство "КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ ЗАВОД "ВТОРМЕТ", кошти у розмірі 284 522 (двісті вісімдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять дві) гривні 11 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.С. Михайлик