Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 листопада 2019 р. Справа№200/11276/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасуванні рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування Рішення від 26 липня 2019 року про відмову в призначені пенсії відповідно до п.2-1 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 3 липня 2003 року №1058 п. “в” статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788; зобов'язання повторно розглянути заяву від 17 липня 2019 року із зарахуванням до страхового стажу період роботи з 9 квітня 1990 року по 29 листопада 1996 року на підприємстві ТОВ “Авіакомпанія “Донбасаеро” та з 2 грудня 1996 року по 25 травня 2014 року на підприємстві ТОВ “Саві”, з 2 квітня 1987 року по 30 березня 1990 року на підприємстві Федеральне агентство повітряного транспорту “Росавіація”.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відсутність можливості здійснення перевірки довідок, не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист, проте відповідач протиправно відмовив у призначені пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу для призначення пенсії, з посиланням на неможливість проведення перевірки достовірності документів щодо підтвердження такого стажу.
Відповідач позов не визнав надав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що зайнятість працівників на роботах, які дають право на пенсію за вислугу років, підтверджується довідками, виданими відповідними підприємствами, об'єднаннями й організаціями, проте надані позивачем довідки видані більш ранньою датою підприємством, що у даний час знаходиться на тимчасово окупованій території, що унеможливлює проведення перевірки достовірності даних, які наведені у таких довідках, тому зазначені періоди не можуть бути зараховані до спеціального стажу. При цьому, надана довідка Федеративного агентства повітряного транспорту (Росавіація) теж підлягає перевірці, на запит до управління ПФ Російської Федерації м. Ульяновськ, надійшов акт документальної перевірки про підтвердження пільгового стажу, проте пільгова уточнююча довідка не надходила. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року відкладено судове засідання на 19 листопада 2019 року.
У судове засідання 19 листопада 2019 року представники сторін не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.
Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серія НОМЕР_1 .
17 липня 2019 року позивач звернувся до Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії (а.с.30).
Рішенням Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26 липня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку із відсутністю необхідного спеціального стажу.
Згідно протоколу призначення пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 складає 32 роки 11 місяців 9 днів.
До пільгового стажу не зараховано період роботи з 9 квітня 1990 року по 29 листопада 1996 року на підприємстві ТОВ «Авіакомпанія» «Донбассаеро»; з 2 грудня 1996 року по 25 травня 2014 року на підприємстві ТОВ «Саві» у зв'язку з тим, що надані довідки від 29 травня 2013 року №11.13-224 та від 12 листопада 2014 року №01-42д, підтверджуючі спеціальний трудовий стаж видані більш ранньою датою і підлягають перевірці (провести перевірку достовірності документів не має можливості в зв'язку із знаходженням підприємств на непідконтрольній українській владі території) та з 2 квітня 1987 року по 30 березня 1990 року на підприємстві Федеральне агентство повітряного транспорту (Росавиація), оскільки надана довідка підлягає перевірці.
Не погоджуючись із відмовою у призначенні пенсії на пільгових умовах позивач звернувся до суду з даним позовом.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. “в” ст. 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті, а саме: інженерно-технічний склад - за переліком посад і робіт, що затверджується в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, після досягнення 55 років і стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначених посадах.
У вислугу років працівникам інженерно-технічного складу зараховується також робота, зазначена у пунктах "а" і "б" цієї статті. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
Так на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 досяг 55 річного віку. При цьому не є спірним між сторонами те, що робота на посадах, які обіймав позивач, дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, із записів трудової книжки НОМЕР_2 , яка оформлена на ім'я ОСОБА_1 убачається, що він у спірні періоди працював: з 2 квітня 1987 року по 30 березня 1990 року інженером по технічному обслуговуванню авіаційної техніки у Ордена Леніна Центрі ГА СЕВ, з 9 квітня 1990 року 31 січня 1992 року авіаційним техніком 2 класу 5 розряду, з 1 лютого 1992 року по 29 листопада 1996 року інженером по технічному обслуговуванню авіаційної техніки у Донецькому об'єднаному авіатрейді; з 2 грудня 1996 року по 30 червня 1998 року інженером технічної експлуатації, з 1 липня 1998 року по 28 лютого 2000 року провідним інженером по технічному обслуговуванню двигунів, з 1 березня 2000 року по 31 жовтня 2014 року провідним інженером по технічному обслуговуванню двигунів по контракту в Спільному українсько-ліберійському підприємстві «КАБІ». При цьому зазначено, що СП ТОВ «Кабі» перереєстровано у ТОВ «САВІ».
Зазначені записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.
Робота позивача, на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії, у зазначені періоди підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою ТОВ “САВІ” № 01-42У від 12 листопада 2014 року при цьому додатково вказано, що у період роботи з 26 травня 2014 року по 31 жовтня 2014 року знаходився у простої, у зв'язку із проведенням на території аеропорту антитерористичної операції та цей період не зарахований до стажу, який дає право на пільгову пенсію; та довідкою Федерального агентства повітряного транспорту від 3 квітня 2019 року № 1452.02, якою підтверджено роботу позивача та право на пенсію на пільгових умовах. При цьому довідкою від 4 вересня 2013 року №14-13/1999 підтверджено реорганізацію Українського управління ГА в Українське об'єднання «Авіалінії України», яке є правонаступником Донецького об'єднаного авіазагону; 11 лютого 1998 року було здійснено перейменування авіапідприємства у Донецьку Державну авіакомпанію «Донбас - Східні авіалінії України»; з 1 жовтня 2003 року у зв'язку із ліквідацією Донецької Державної авіакомпанії «Донбас - Східні авіалінії України» правонаступником є Комунальне підприємство «Авіакомпанія «Донбассаеро»; Комунальне підприємство «Авіакомпанія «Донбассаеро» реорганізовано у ТОВ «Авіакомпанія «Донбассаеро».
Тобто наявність пільгового стажу роботи позивача з 9 квітня 1990 року по 29 листопада 1996 року на підприємстві ТОВ “Авіакомпанія “Донбасаеро” та з 2 грудня 1996 року по 25 травня 2014 року на підприємстві ТОВ “Саві”, з 2 квітня 1987 року по 30 березня 1990 року на підприємстві Федеральне агентство повітряного транспорту “Росавіація” підтверджено відповідними довідками.
Суд зазначає, що за вимогами чинного законодавства, відсутність можливості здійснення перевірки обґрунтованості видачі наданих документів не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу роботи при його підтвердженні записами у трудовій книжці.
Також, підстав вважати надані документи недостовірними, відповідачем не наведено.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Таким чином, суд вважає, що неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано довідки, не є підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу при призначенні пенсії.
Стосовно не зарахування періоду роботи з 2 квітня 1987 року по 30 березня 1990 року інженером по технічному обслуговуванню авіаційної техніки в Ордена Леніна Центрі ГА СЕВ (перейменоване у Федеральне державне бюджетне освітній заклад вищої освіти «Ульяновський інститут цивільної авіації імені Головного маршала авіації Б.П. Бугаєва») з посланням на необхідність здійснення перевірки суд зазначає наступне.
Згідно ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, з наведених норм чинного законодавства убачається великий обсяг прав та обов'язків органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки стажу роботи для її призначення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, при цьому перевірка довідки, яка підтверджує спеціальний трудовий стаж, не є обґрунтованою відмовою у зарахуванні такого стажу до пільгового стажу роботи.
Суд зазначає, що період пільгової роботи позивача з 2 квітня 1987 року по 30 березня 1990 року інженером по технічному обслуговуванню авіаційної техніки в Ордена Леніна Центрі ГА СЕВ підтверджений пільгово - уточнюючою довідкою від 3 квітня 2019 року №1452.02 (а.с.15-16), крім того в матеріалах справи міститься Акт Пенсійного фонду Російської Федерації перевірки факту пільгової роботи ОСОБА_1 у зазначений період, яким підтверджено факт пільгової роботи у спірний період.
Суд не приймає до уваги твердження відповідача щодо ненадання пільгової довідки за період роботи з 2 квітня 1987 року по 30 березня 1990 року оскільки така довідка надавалася позивачем разом із заявою про призначення пенсії та копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 15-16).
Оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, “Loizidouv. Turkey”, “Cyprusv. Turkey”), проти Молдови та Росії (зокрема, “Mozerv/the Republic of Moldova and Russia”, “Ilascu and Othersv. Moldova and Russia”), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Разом з цим, позивач має належним чином оформлену трудову книжку, в якій містяться записи про відповідний трудовий стаж із відомостями, які відповідають вимогам законодавства на підтвердження права на пенсію на пільгових умовах.
Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказані періоди до відповідного стажу, посилаючись на зазначені ним обставини, чим порушив пенсійні права позивача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Разом з тим, оскільки спірні періоди роботи, не зараховані до пільгового стажу позивача, суд, з метою ефективного способу відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення, ураховуючи положення частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу спірні періоди роботи.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.
Відповідно до частини 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. Таким чином, судові витрати зі сплати судового збору у зазначеному розмірі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 26 липня 2019 року про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Селидовське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, б. 6; код ЄДРПОУ 41247274 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) про призначення пенсії від 17 липня 2019 року із зарахуванням до пільгового стажу період роботи: з 9 квітня 1990 року по 29 листопада 1996 року на підприємстві ТОВ “Авіакомпанія “Донбасаеро”; з 2 грудня 1996 року по 25 травня 2014 року на підприємстві ТОВ “Саві”; з 2 квітня 1987 року по 30 березня 1990 року на підприємстві Федеральне агентство повітряного транспорту «Росавіація».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, б. 6; код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С. Дмитрієв