копія
22 листопада 2019 року Справа № 160/11655/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник Віктор Миколайович, перевіривши матеріали заяви Офісу великих платників податків Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, -
20 листопада 2019 року о 16 годині 08 хвилин Офіс великих платників податків Державної податкової служби звернувся до суду із заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро", в якій просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ "Щедро".
У зв'язку з недоліками заяви ухвалою суду від 20 листопада 2019 року останню залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви до 16 години 00 хвилин 21 листопада 2019 року.
22 листопада 2019 року на електронну адресу суду від заявника надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків заяви.
В обґрунтування заяви про продовження строку зазначено, що сплатити судовий збір тимчасово неможливо через надходження один за одним листів про безспірне списання від Головного управління Державної казначейської служби України у Печерському районі, де зазначено, що необхідно стягнути судовий збір з контролюючого органу, а тому відповідно до п.30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845, на період встановлення даних, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених бюджетним кодексом.
Тому, враховуючи ситуацію з безспірним списанням та процедуру проведення безспірного списання коштів, яка потребує деякий час на її здійснення, заявник не може по причині тимчасового блокування проведення платежів сплатити судових збір.
Також заявник посилається на рішення Європейського суду з прав людини та зазначає, що згідно цих рішень суди повинні забезпечити безперешкодний доступ особи до правосуддя незважаючи на її майновий стан, а також гарантувати право на судовий захист усіх осіб, які такого потребують, але через певні фінансові (матеріальні) фактори, складнощі постійного або тимчасового характеру не можуть сплатити судові виграти повністю або частково у строк та в обсязі, встановлених законодавством.
Вирішуючи вищевказану заяву, суд виходить з того, що згідно статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, імперативних приписів норми названих статей не містять.
Крім того, у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року зазначено, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за звернення із даною заявою.
Суд також не вбачає законних підстав для продовження строку на усунення недоліків заяви, так як відповідно до вимог ч. 3 ст. 283 КАС України вказаний строк не може бути більше 24 годин.
Таким чином заявник не виконав вимогу суду та не сплатив судовий збір за подання заяви від 20.11.2019 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.
Згідно ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про повернення заяви Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби заявнику.
Керуючись ст. ст. 169, 241, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні заяви Офісу великих платників податків Державної податкової служби про відстрочення сплати судового збору відмовити.
У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної податкової служби про продовження строку на усунення недоліків заяви відмовити.
Заяву Офісу великих платників податків Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Щедро" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати заявнику разом із заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Ухвала не набрала законної сили 22 листопада 2019 року. Суддя Згідно з оригіналом. Суддя В.М. Олійник В.М. Олійник