22 листопада 2019 року Справа № 160/4916/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні в м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.05.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ: 21910427) протиправною;
- зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з 01.10.2018р. позивачу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збільшивши розмір пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу роботи позивача у відповідності - до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», забезпечивши при цьому виплату збільшеної пенсії не менш, ніж по день фактичного розрахунку та з урахуванням вже виплачених доплат за понаднормовий стаж позивача.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, перебуває на обліку як пенсіонер в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсійні виплати із зниженням пенсійного віку у відповідності до ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 28.03.2019 року він звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, у зв'язку з тим, що відповідно до ч.2 ст.56 згаданого Закону він має право на отримання пенсійних виплат у більшому розмірі за рахунок більшої доплати за понаднормовий стаж. Рішенням відповідача від 03.04.2019 року йому було відмовлено у здійсненні перерахунку згідно до ч. 2 ст.56 Закону № 796-ХІІ. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням та вказує, що відповідно до ч. 2 ст. 56 вказаного Закону право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. На підставі зазначених норм права позивач вважає, що має право на збільшення розміру пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу його роботи, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2019 року (суддя ОСОБА_2 ) було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до розпорядження керівника апарату суду «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи» № 1063-д від 25.09.2019 року у зв'язку з відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату суду було призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019 року справа № 160/4916/19 була передана в провадження судді Серьогіної О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року вказану справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 30.10.2019 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.
24.07.2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що з 30.07.2010 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». 28.03.2019 року він звернувся до управління з заявою довільної форми без надання оригіналів та копій паспортних даних, що не відповідає встановленій формі для перерахунку (призначення) пенсії, тому відповідачем було розглянуто дану заяву згідно Закону України «Про звернення громадян». У вказаній заяві позивач просив про здійснення доплати за понаднормативний стаж понад 20 років, а саме за 19 років, а не за 14 роки (по даним пенсійної справи) та здійснити даний перерахунок відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Відповідно до Закону України "Про звернення громадян" позивач належним чином був повідомлений про результати розгляду заяви листом від 03.04.2019 року № 2532/Ю-09, тому управління діяло у чітко визначений законом спосіб. Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 39 років 8 місяців 2 дні, пенсія йому призначена до 01.10.2011 року, а тому доплата за понаднормативний стаж здійснюється за 14 років у розмірі 150,36 грн. Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Частиною другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Таким чином норма закону ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосується тих пенсій, які призначені та розраховуються за Законом України "Про пенсійне забезпечення", який діяв до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Проте, позивач отримує пенсію на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв'язку з чим підстави для застосування положень ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при здійсненні перерахунку пенсії позивача відсутні. Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 30.07.2010 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з особливостями встановленими ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі зниженням пенсійного віку).
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується посвідченням Серія НОМЕР_1 (а.с.9).
28.03.2019 року він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії на підставі ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.04.2019 року № 2582/Ю-09 позивачу було роз'яснено, що відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам (для пенсій призначених до 01.10.2011 року - понад 25 років чоловікам, 20 років жінкам) пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений. Відповідно частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3,4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років зі збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку. У разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим законом, може бути визначена до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахування цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Позивач, вважаючи, що вказаним листом йому було фактично відмовлено в здійсненні перерахунку на підставі його заяви, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, умов проживання і трудової діяльності, соціального захисту потерпілого населення передбачено Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).
Згідно з ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-ХІІ) умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону №796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку.
Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах визначених частиною 2 ст. 27 Закону № 1058-IV.
За матеріалами пенсійної справи судом встановлено, що позивач отримує пенсію за віком на умовах ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-IV, а отже право на перерахунок пенсії із застосуванням положень частини 2 статті 56 Закону №796-XII - відсутнє.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2019 року у справі № 809/627/18.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, а також того, що позивач станом на час звернення до суду звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Серьогіна