12 листопада 2019 року Справа № 160/6658/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Турової О.М.,
за участі секретаря судового засідання: Молоданова М.Ю.,
представника позивача: ОСОБА_6,
представника відповідача: Дмитрієва В.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови щодо розгляду заяви про набуття громадянства України та зобов'язання вичинити певні дії,-
16 липня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Центрального районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - Центральний РВ у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить визнати протиправною відмову відповідача щодо розгляду заяви позивача про набуття громадянства України від 17.04.2019 року та зобов'язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2019 року по суті та видати довідку про реєстрацію особи громадянином України на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство».
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 17.04.2019 р. ОСОБА_1 звернувся за місцем реєстрації до Центрального РВ у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області із заявою про видачу довідки про набуття громадянства України на підставі рішення Московського районного суду міста Харкова від 22.05.2013р. у справі №1643/15/13, яким встановлено факт проживання позивача на території України до 24 серпня 1991 року, та яке набрало законної сили і відповідачем не оскаржувалось. Однак, листом від 18.04.2019р. відповідач безпідставно відмовив позивачеві у видачі довідки про набуття громадянства України, з посиланням на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру України ОСОБА_1 є громадянином України та має діючий паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 31.08.2018р. органом 1216, та діючий паспорт для виїзду за кордон, тобто два дійсних документа, що підтверджують особу та належність до громадянства України, при цьому, оскільки у Центральному РВ у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області відсутня інформація про факт визнання паспорта заявника недійсним або ж прийняття у відношенні нього рішення про скасування рішення про громадянство України, видача довідки про реєстрацію особи громадянином України не видається можливим, бо ОСОБА_1 вже зареєстровано громадянином України раніше. Проте, такі доводи відповідача позивач вважає неспроможними, з огляду на те, що рішенням ГУМВС України в Харківській області від 27.09.2010р. скасовано рішення ГУМВС України в Харківській області від 04.12.2009р. про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство» та видачу довідки про реєстрацію особи громадянином №3081, а постановою Верховного суду від 07.12.2018р. у справі №820/3650/16 залишено в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2016р., якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДМС України в Харківській області про визнання протиправними дій, які полягають у бездіяльності ГУ ДМС України в Харківській області щодо неприйняття рішення про скасування свого ж рішення від 27.09.2010р. та дій щодо незаконного позбавлення ОСОБА_1 громадянства України та зобов'язання прийняти рішення про відновлення громадянства України ОСОБА_1 з 04.12.2009р. відмовлено, оскільки суд дійшов висновку, що на час винесення рішення від 27.09.2010р. про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 04.12.2009р. ГУМВС України в Харківській області діяло у межах та в спосіб, що передбачені чинним на той момент законодавством. Отже, станом на 27.09.2010р. рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням є скасованим. Водночас, вищевказане рішення Московського районного суду міста Харкова від 22.05.2013р. у справі №1643/15/13, яким встановлено факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України до 24 серпня 1991 року, станом на теперішній час залишається чинним та відповідачем не оспорюється. При цьому факт відсутності у позивача громадянства Грузії посвідчується належними документами, а саме: довідкою Посольства Грузії у місті Києві вих. №60/3915 від 31.01.2013р., з якої слідує, що за наказом Президента Грузії №853 від 23.12.2011р. припинено громадянство Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; листом Міністерства Юстиції Грузії вих. №01/133915 від 01.05.2019р., яким на підставі електронної бази даних Агентства розвитку державних сервісів повідомлено, що записи щодо виданих відносно ОСОБА_1 посвідчення особи громадянина і паспорта, які знаходяться в базі даних, на підставі Указу Президента Грузії №853 від 23.12.2011р. анульовані через припинення громадянства Грузії; довідкою вих. № 01/135950 від 02.05.2019р. Міністерство Юстиції Грузії, відповідно до якої згідно з відомостями електронної бази даних Агентства розвитку державних сервісів реєстрація за адресою ОСОБА_1 станом на сьогодні анульована по причині зняття з реєстрації у зв'язку з втратою громадянства; повідомленням вих. №01/133883 від 01.05.2019р. Міністерства Юстиції Грузії, яким останнє надало відповідь, що заява-анкета (Форма №1), яка була заповнена при видачі посвідчення особи громадянина на ім'я ОСОБА_1 , в картотеці інформаційно-адресного бюро Агентства розвитку державних сервісів не знайдена. Разом з цим, згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 15.01.2019 р. місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, на думку позивача, на даний час не існує підстав для відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про реєстрацію особи громадянином України на підставі ч.1 ст. 8 Закону України «Про громадянство».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 13 серпня 2019 року о 14:30.
08.08.2019 року на офіційну електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із перебуванням представника позивача у щорічній відпустці до 01.09.2019 року.
13.08.2019 року на офіційну електронну пошту суду надійшла заява представника відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із отриманням повістки про виклик до суду 09.08.2019 року, що не дає змогу вивчити обставини справи та підготувати змістовний відзив на позовну заяву.
З огляду на наведене, 13.08.2019 року підготовче судове засідання відкладено до 18.09.2019 року на 16:30 год.
Відповідач, не погоджуючись із заявленим позовом, 23.08.2019 року надав до суду відзив проти позовних вимог, в якому просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що станом на 17.04.2019р., тобто на день звернення громадянина ОСОБА_1 до Центрального РВ у м. Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області, згідно з інформацією Єдиного Державного демографічного реєстру України за позивачем значилися діючі документи, які відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. №2235-111 підтверджують особу позивача та його належність до громадянства України, а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий органом 1216 від 31.08.2018 року, та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий органом 1216 від 13.09.2018 року. Таким чином, станом на момент надання позивачеві відмови у видачі довідки про набуття громадянства України були відсутні обставини вважати його іноземцем або ж особою без громадянства. Також розглянути заяву позивача про видачу довідки про реєстрацію особи громадянином України від 17.04.2019 року не видається можливим, оскільки видачі довідки передує процедура оформлення набуття громадянства України, яка позивачем дотримана не була. Так, Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженим Указом Президента України від 27.03.2001 №215 (в редакції Указу Президента України від 27.06.2006 №588/2006) (далі - Порядок провадження) визначено, зокрема, процедуру оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі положень частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. №2235-111. Пунктами 24, 25 та 44 Порядку провадження визначено перелік документів, необхідних для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням, серед яких: заява про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та декларація про відсутність іноземного громадянства, які мають встановлену указом МВС №715 від 16.08.2012р. форму. Є формами №8 та №9 відповідно. Жодна з зазначених вище форм не була долучена позивачем до його клопотання. Одночасно з цим, пунктами 92 та 117 Порядку провадження визначено, що рішення про оформлення набуття громадянства приймають та реалізують у вигляді видачі довідок про реєстрацію особи громадянином України територіальні органи ДМС України, тобто управління або ж головні управління в областях та м. Києві. Таким чином, відповідач не є територіальним органом ДМС, а є територіальним підрозділом, тобто не уповноважений приймати рішення про реєстрацію осіб громадянами України та видавати довідки про реєстрацію осіб громадянами України.
18.09.2019р. справу №160/6658/19 знято з розгляду у зв'язку із хворобою судді Турової О.М., що підтверджується довідками №272 від 18 вересня 2019 року, №289 від 30 вересня 2019 року та б/н від 18.09.2019р.
Наступне підготовче судове засідання призначене на 15.10.2019 р. об 11:00 год.
04.10.2019 р. на електронну адресу суду надійшла заява від представника відповідача про відкладення судового засідання, яка мотивована тим, що представник відповідача матиме 15.10.2019 року день відпочинку.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року було відмовлено у клопотанні представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання та закрито підготовче провадження і призначено справу №160/6658/19 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 06 листопада 2019 року об 11:00 год.
06.11.2019 року у судовому засіданні оголошено перерву до 12.11.2019 року для надання представником відповідача інформації з Єдиного державного демографічного реєстру України про недійсність паспорту ОСОБА_1 та відповідних актів вилучення паспорта громадянина України.
У судовому засіданні 12.11.2019 року, представником відповідача, на виконання усної ухвали суду, постановленої у судовому засіданні від 06.11.2019 року, були надані витребувані документи.
У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримував у повному обсязі і просив їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 19 жовтня 2009 року рішенням Московського районного суду м. Харкова у справі № 2-0-418/09 задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт його постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року.
На підставі зазначеного рішення суду позивач звернувся до ГУ УМВС України в Харківській області за отриманням громадянства України. В заяві про оформлення набуття громадянства позивач зазначив про проживання на території України до 24.08.1991р.
04 грудня 2009 року ГУ УМВС України в Харківській області прийнято рішення про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» та видано довідку про реєстрацію особи громадянином за № 3081.
24 березня 2010 року Дніпровським РВ ГУМВС України в м. Києві видано ОСОБА_1 паспорт громадянина України.
22 вересня 2010 року Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області подано заяву про відміну рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.10.2009р. у справі № 2-0-418/09 за нововиявленими обставинами у зв'язку з повідомленням ОСОБА_1 завідомо неправдивих відомостей.
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2010 року заяву Московського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області задоволено, рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.10.2009р. за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території України до 24.08.1991р. скасовано за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2010 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту залишено без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України.
На підставі зазначеного рішення суду ГУМВС України в Харківській області 27.09.2010р. прийнято рішення про скасування рішення ГУМВС України в Харківській області від 04.12.2009р. про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 08.08.2012р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2010 року про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту - скасовано та справу повернуто для продовження розгляду.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2013р. задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт його постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.08.2015р. заяву ГУ ДМС України у Харківській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2013р. (справа №2027/13028/12) повернуто заявнику.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 09.09.2015р. заяву ГУ ДМС України у Харківській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2013р. (справа №2027/13028/12) залишено без задоволення.
Однак, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20.10.2015р. апеляційну скаргу прокуратури Московського району м. Харкова задоволено, ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 09.09.2015р. скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 25.11.2015р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04.02.2016р., заяву ГУ ДМС України у Харківській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2013р. (справа №2027/13028/12) залишено без задоволення.
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, за участю прокурора Харківської області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії, які полягають у бездіяльності Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо не прийняття рішення про скасування свого ж рішення від 27.09.2010р.;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області щодо незаконного позбавлення ОСОБА_1 громадянства України;
- скасувати рішення ГУ УМВС України в Харківській області від 27.09.2010р.;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийняти рішення про відновлення громадянства України ОСОБА_1 з 04.12.2009р.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначав, що фактично ГУ ДМС України в Харківській області проігнорувало той факт, що підстава, яка слугувала для позбавлення ОСОБА_1 громадянства України відпала після винесення рішення Московського районного суду м. Харкова від 22.05.2013р., і вони були зобов'язані, скасувати своє рішення від 27.09.2010 року, оскільки безпідставно позбавили ОСОБА_1 громадянства.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року у справі №820/3650/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, за участю прокурора Харківської області, про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Проте, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2016р. у справі № 820/3650/16 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: скасовано рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 27.09.2010 року про скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 04.12.2009 року про набуття громадянства України ОСОБА_1 .
Водночас, постановою Верховного суду від 07.12.2018р. у справі №820/3650/16 касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області задоволено, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року в цій справі скасовано, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2016 року в цій справі залишено в силі.
Таким чином, рішення ГУМВС України в Харківській області від 04.12.2009р. про оформлення набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство» та видачу довідки про реєстрацію особи громадянином № 3081 є скасованим.
Судом встановлено, що згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 15.01.2019р. місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
17.04.2019р. ОСОБА_1 звернувся за місцем реєстрації до Центрального РВ у місті Дніпрі ГУДМС України у Дніпропетровській області із заявою про видачу довідки про набуття громадянства України на підставі рішення Московського районного суду міста Харкова від 22.05.2013р. у справі №1643/15/13.
Листом від 18.04.2019р. за №1214-963/1214-19 Центральний РВ у місті Дніпрі ГУДМС України у Дніпропетровській області відмовив ОСОБА_1 у видачі довідки про набуття громадянства України, з посиланням на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру України ОСОБА_1 є громадянином України та має діючий паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 31.08.2018р. органом 1216, та діючий паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 13.09.2018р. органом 1216, тобто два дійсних документа, що відповідно до ст.5 Закону України «Про громадянство України» підтверджують особу позивача та його належність до громадянства України, при цьому, оскільки у Центральному РВ у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області відсутня інформація про факт визнання паспорта заявника недійсним або ж прийняття у відношенні нього рішення про скасування рішення про громадянство України, видача довідки про реєстрацію особи громадянином України не видається можливим, бо ОСОБА_1 вже зареєстровано громадянином України раніше.
Вважаючи дану відмову безпідставною та необґрунтованою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України».
Відповідно до абз. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства. Іноземці із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Враховуючи законодавчі приписи ст.8 Закону України «Про громадянство України» з заявою про оформлення набуття громадянства України може бути подана особою без громадянства або іноземцем.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пункти 7-10 статті 1 якого визначає, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні; іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на постійне проживання, якщо інше не встановлено законом; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, - іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території Україні протягом дії візи або на період, установлений законодавством чи міжнародним договором України, або якщо строк їх перебування на території України продовжено в установленому порядку; іноземці та особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, - іноземці та особи без громадянства, які отримали посвідку на тимчасове проживання, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року №588/2006) (далі - Порядок) визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що заяви з питань громадянства оформлюються про оформлення набуття громадянства України особою, яка проживає на території України, - на ім'я керівника територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи.
Пунктом 4 Порядку зазначено, що заяви та інші документи з питань громадянства подаються особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні.
Судом встановлено, що 17.04.2019р. ОСОБА_1 звернувся за місцем реєстрації до Центрального РВ у місті Дніпрі ГУДМС України із заявою про видачу довідки про набуття громадянства України на підставі рішення Московського районного суду міста Харкова від 22.05.2013р. у справі №1643/15/13, яка була написана в довільній формі.
До вказаної заяви позивачем долучено додатки: копію рішення Московського районного суду міста Харкова від 22.05.2013р. у справі №1643/15/13 та копію довідки від 31.01.2013 року.
Враховуючи приписи пункту 4 Порядку та відповідно до Довідки про реєстрацію місця проживання особи №507 від 15.01.2019р, якою встановлено, що ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , заява подана позивачем до належного суб'єкта владних повноважень.
Водночас, як слідує з приписів Порядку, видачі довідки про реєстрацію особи громадянином України передує певна процедура.
Так, відповідно до пункту 24 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає: заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням; дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм); один із таких документів:декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства;зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності; заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Згідно з пунктом 25 Порядку для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.
Відповідно до п. 44 Порядку, у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку» від 16.08.2012 № 715 затвержено зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України та зразки журналів обліку, згідно з формами, що додаються.
Таким чином, заява про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та Декларація про відсутність іноземного громадянства, які передбачаються пунктом 24 Порядку мають затверджену форму-форма 8 та 9, відповідно.
Судом встановлено та позивачем не заперечується, що при зверненні до відповідача з заявою від 17.04.2019р. ОСОБА_1 була подана заява про оформлення набуття громадянства України у довільній формі, складена без додержання вимог пунктів 24,25 Постанови та форм, установлених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2012 № 715, а також не було додано до неї декларації про відсутність іноземного громадянства, що свідчить про недотримання позивачем вимог п.п.24,25, 44 Порядку.
Крім того, як зазначалося вище, судом встановлено, що відмова відповідача у видачі довідки про набуття позивачем громадянства України була обумовлена тим, що відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру України станом на момент звернення позивача - 17.04.2019 року, ОСОБА_1 є громадянином України та має діючий паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 31.08.2018р. органом 1216 та діючий паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_3 , виданий 13.09.2018р. органом 1216, тобто два дійсних документа, що відповідно до ст.5 Закону України «Про громадянство України» підтверджують особу позивача та його належність до громадянства України, при цьому, оскільки у Центральному РВ у місті Дніпрі ГУДМС України в Дніпропетровській області відсутня інформація про факт визнання паспорта заявника недійсним або ж прийняття у відношенні нього рішення про скасування рішення про громадянство України, видача довідки про реєстрацію особи громадянином України не видається можливим, бо ОСОБА_1 вже зареєстровано громадянином України раніше.
Відповідно до п. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. №5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно з п. 1 ст. 22 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Тобто станом на 17.04.2019 року ОСОБА_1 мав два дійсних документа, що підтверджують його особу та його належність до громадянства України, які не були вилучені або визнаними нечинними.
Даний факт підтверджується Довідкою про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру №189024-2019 від 28.05.2019 року 13:39. (а.с.79), яка долучена представником відповідача до відзиву на позов та міститься в матеріалах справи.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, матеріалами справи повністю підтверджується обґрунтованість висновку відповідача, який викладено в його листі №1214-963/1214-19 від 18.04.2019р., про те, що станом на момент надання позивачеві відмови у видачі довідки про набуття громадянства України були відсутні обставини вважати його іноземцем або ж особою без громадянства, а, отже, не існувало жодних правових підстав для звернення ОСОБА_1 з заявою про оформлення набуття громадянства України відповідно до абз. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
Відповідно до пункту 102 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302(в редакції постанови Кабінету Міністрів Українивід 26 жовтня 2016 р. № 745) особа, громадянство України якої припинено відповідно до Закону України "Про громадянство України", зобов'язана у порядку та строки, встановлені законодавством про громадянство України, повернути паспорт територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, що здійснив його оформлення, а в разі, коли така особа постійно проживає за кордоном, - закордонній дипломатичній установі.
Згідно з пунктом 107 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 745) під час вилучення (у тому числі тимчасово) складається акт вилучення, а особі видається довідка про вилучення паспорта. Форма акта і довідки встановлюється МВС. Вилучений (у тому числі тимчасово) працівником уповноваженого суб'єкта паспорт разом з актом про вилучення передається не пізніше наступного робочого дня після вилучення згідно з актом приймання-передачі до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який знищує його згідно з пунктами 110-113 цього Порядку. Вилучений (у тому числі тимчасово) паспорт зберігається у територіальному органі/територіальному підрозділі ДМС, закордонній дипломатичній установі до прийняття рішення про визнання його недійсним і подальшого анулювання і знищення згідно з пунктами 110-113 цього Порядку або повернення заявнику.Вилучений закордонною дипломатичною установою, визнаний недійсним відповідно до абзацу дев'ятого пункту 108 цього Порядку паспорт разом з актом про вилучення надсилається до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що здійснив його оформлення, для знищення його згідно з пунктами 110-113 цього Порядку.
Представником відповідача до суду були надані копії наступних документів: акту про вилучення паспорту громадянина України від 10 серпня 2019 року № 2, довідки про вилучення паспорту громадянина України від 10 серпня 2019 року № 2, акту про вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон від 10 серпня 2019 року №3, довідки про вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон від 10 серпня 2019 року №3, які свідчать про факти вилучення у ОСОБА_1 паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданий органом 1216 від 31.08.2018 року та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий органом 1216 від 13.09.2018 року.
Також представником відповідача до суду надано копію витягу сформованого з Єдиного державного демографічного реєстру з ІП «Недійсні документи», де зазначається, що паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий органом 1216 від 31.08.2018 року, який належить ОСОБА_1 оголошено недійсним 30.05.2019р., дата зміна статусу -06.09.2019р.. Даний документ знищено 04.09.2019 року на підставі Постанови Верховного суду від 07.12.2018 р. (Акт № 1214/1819-19).
За наведених обставин, станом на момент звернення ОСОБА_1 до Центрального районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області з заявою від 17.04.2019 року, паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий органом 1216 від 31.08.2018 року та паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий органом 1216 від 13.09.2018 року, які належали ОСОБА_1 були чинними та перебували у його володінні.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що, не зважаючи на набрання законної сили постановою Верховного суду від 07.12.2018р. у справі 820/3650/196, якою підтверджено правомірність рішення ГУМВС в Харківській області від 27.09.2010р. про скасування рішення ГУ МВС в Харківський області від 04.12.2009р. про набуття ОСОБА_1 громадянства України з 27.09.2010 року, на момент звернення позивача з заявою про набуття громадянства України та видачу довідки про реєстрацію особи громадянином України до Центрального районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (17.04.2019р.) у останнього були відсутні законні підстави видавати позивачеві довідку про набуття громадянства України через наявність станом на той час у останнього чинних документів, які підтверджували його особу та його належність до громадянства України, тобто вищезазначена заява була подана позивачем передчасно, без відповідних на це правових підстав.
За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови відповідача щодо розгляду заяви позивача про набуття громадянства України від 17.04.2019 року та зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.04.2019 року по суті та видати довідку про реєстрацію особи громадянином України на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство» є необґрунтованими та безпідставними, а, отже, задоволенню не підлягають.
Крім того, щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача видати довідку про реєстрацію особи громадянином України на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство» суд вважає за необхідне додатково зазначити таке.
Відповідно до пункту 92 Порядку територіальні органи Державної міграційної служби України приймають рішення про оформлення набуття громадянства України: за народженням; за територіальним походженням; внаслідок поновлення у громадянстві; внаслідок усиновлення; внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в дитячий заклад чи заклад охорони здоров'я, в дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю або передачі на виховання в сім'ю патронатного вихователя; внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства;за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. До повноважень територіальних органів Державної міграційної служби України також належить скасування прийнятих ними рішень про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону.
Згідно з пунктом 117 Порядку у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України. У разі народження за кордоном дитини, батьки або один із батьків якої є громадянином України і постійно проживає на території України, прийняття рішення про оформлення набуття громадянства такою дитиною та її реєстрація громадянином України на підставі пункту 1 статті 6 Закону здійснюються територіальними органами Державної міграційної служби України за місцем проживання батьків або одного з них в Україні чи закордонними дипломатичними установами України в державі народження дитини. У разі народження за кордоном дитини, батьки або один із батьків якої є громадянином України і постійно проживає за кордоном, прийняття рішення про оформлення набуття громадянства такою дитиною та її реєстрація громадянином України на підставі пункту 1 статті 6 Закону здійснюються закордонною дипломатичною установою України в державі постійного проживання батьків або в державі народження дитини. Такій особі видається довідка про реєстрацію особи громадянином України, яка подається нею для одержання документів, що підтверджують громадянство України.
Центральний районний відділ у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не є територіальним органом ДМС, а є територіальним підрозділом, тобто не уповноважений приймати рішення про реєстрацію осіб громадянами України та видавати довідки про реєстрацію осіб громадянами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позовної заяви.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу у задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Центрального районного відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243, місцезнаходження: вул. Князя Володимира Великого, 34, м. Дніпро, 49000) про визнання протиправною відмови щодо розгляду заяви про набуття громадянства України та зобов'язання вичинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 22.11.2019р.
Суддя О.М. Турова