22 листопада 2019 року Справа № 160/11648/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Департаменту благоустрою та інфраструктуру Дніпровської міської ради до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису, -
19 листопада 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту благоустрою та інфраструктуру Дніпровської міської ради, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області щодо проведення перевірки дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську», за результатами якої було складено акт перевірки №111 від 31.10.2019р.;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 31.10.2019р., що винесений за результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті: «Капітальний ремонт аварійних балок прогонових будов автодорожнього мосту №2 через р. Дніпро в м. Дніпропетровську»;
- визнати протиправним та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 05.11.2019р. № 9/1487 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на суму 1 806 300, 00 грн.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2019 року зазначена вище справа розподілена та 21.11.2019 року передана судді Пруднику С.В.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Згідно з частиною 8 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 3 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, якщо позов підписує керівник або член виконавчого органу юридичної особи, його повноваження необхідно підтвердити належним чином (шляхом надання належним чином завіреної копії наказу про призначення на посаду).
Аналогічна правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 08 листопада 2018 року у справі №210/3433/17 (2-а/210/183/17).
З матеріалів позовної заяви встановлено, що позовна заява підписана в.о. директора департаменту О.М. Самілик. До позовної заяви додано копію розпорядження міського голови Дніпровської міської ради від 18.11.2019 року №3-18/11-рк "Про відрядження ОСОБА_1 до м. Києва», яка не засвідчена у визначеному законом порядку.
Так, за приписами ч. 2, ч. 4 ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно з частинами першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Документи, що підтверджують повноваження представників, визначенні статтею 59 КАС України. Згідно з частинами першою, третьою цієї статті повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частини восьмої цієї ж статті у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Частиною шостою статті 59 КАС України обумовлено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідченні суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003”, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 ороку № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки “Для копій”.
У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка “Копія”.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення “Згідно з оригіналом” чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
В порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви додана копія розпорядження міського голови Дніпровської міської ради від 18.11.2019 року №3-18/11-рк "Про відрядження ОСОБА_1 до м. Києва», яка не засвідчена позивачем належним чином, а саме, відсутня відмітка «Копія».
Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 6. Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 № 1000/5, право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.
Слід зазначити, що згідно з частиною першою ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до частин першої, третьої ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочин представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Довіреність може бути видана як на укладення правочину, так і на здійснення інших юридично значимих дій. Довіреність є правочином і, як будь-який правочин, повинна відповідати всім вимогам, встановленим діючим законодавством до правочинів. Так, довіреність може бути видана тільки на виконання правомірних юридичних дій. Воля довірителя повинна відповідати його волевиявленню.
Отже, суд виходить з потреби перевірки саме наявності волевиявлення особи, що її видала.
Так, як слідує із матеріалів справи, додані до позову копія розпорядження міського голови Дніпровської міської ради від 18.11.2019 року №3-18/11-рк "Про відрядження ОСОБА_1 до м. Києва» засвідчена начальником відділу персоналу управління по роботі з персоналом департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпровської міської радим О.І. Одинець.
Разом з цим, в матеріалах справи відсутня довіреність, яка підтверджує повноваження О.І. Одинець. на засвідчення копій документів.
Окрім цього, позовна заява подана від імені в.о. директора департаменту О.М. Самілик., а подані до суду письмові докази засвідчені О.І. Одинець.
Тобто, з наведеного слідує, що додані до адміністративного позову ксерокопії документів не є належними доказами, що підтверджують обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача у розумінні ст.ст.72-78 Кодексу адміністративного судочинства України, так як вони не завірені у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, що є порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
До того ж, інших документів або копій документів, засвідчених у порядку, встановленому законом, на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, до суду не надано.
Пунктом 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, в силу вимог пункту 3 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Департаменту благоустрою та інфраструктуру Дніпровської міської ради до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису- повернути позивачеві.
Копію даної ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
У відповідності до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.1 п. 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник