19 листопада 2019 року Справа №160/8637/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головучого судді Луніної О.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу та рішення, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу та рішення задоволено у повному обсязі; визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 15 травня 2019 року № Ф-249027-53/64 на загальну суму 8447,43 грн.; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0123755354 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) єдиного внеску на суму 3319,07грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, КОД ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
31 жовтня 2019 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі, в якій він просить вирішити питання щодо розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, КОД ЄДРПОУ 39394856) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4000,00грн. (чотири тисячі гривень) 00 коп.
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 ст.252 КАС України передбачено, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи, що рішення по даній справі судом було ухвалено в порядку письмового провадження, тому заява позивача про ухвалення додаткового рішення може бути розглянута у письмовому провадженні.
Розглянувши подану заяву, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно із ч.1, ч.3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, в адміністративному позові містилася заява позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у попередньо визначеному розмірі 4000,00грн. (чотири тисячі гривень 00 коп.).
Так, позивач ставить питання щодо розподілу судових витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00грн.
На підтвердження даних витрат, позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі, надано копію договору про надання правової допомоги від 02.09.2019 року та копію акту приймання-передачі наданих послуг від 16.10.2019 року.
Однак, вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 4000,00грн., суд зауважує, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження проведеної оплати за договором про надання правової допомоги від 02.09.2019 року, крім того, в мотивувальній частині рішення судом вже вирішено вищевказане питання, зокрема зазначено: "...Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, оскільки згідно з частиною 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, однак позивачем будь-яких документальних доказів щодо підтвердження розміру витрат на правничу допомогу не надано...".
Під час розгляду справи, позивач не клопотав про розгляд питання щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4000,00грн. та надання відповідних доказів після прийняття рішення по справі.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав про задоволення заяви позивача щодо розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4000,00грн. (чотири тисячі гривень) 00 коп.
Керуючись ст.ст. 132, 134, 139, 252, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі щодо розподілу судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України та стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4000,00грн. (чотири тисячі гривень) 00 коп. - відмовити.
Копію ухвали надіслати позивачу за адресою: вул АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна