15 листопада 2019 року Справа 160/11271/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., перевіривши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, в якому просить визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 15.01.2019 року, який видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 щодо проведення позапланової перевірки об'єкта містобудування, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивач ставить питання про відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим І.В. від 15.04.2019 року у зведеному виконавчому провадженні №58887476 накладено арешт на майно боржника, в тому числі і на розрахункові рахунки позивача, та доходи, отримані від діяльності ФОП є єдиним заробітком позивача. Відтак, позивач зазначає, що не має можливості сплатити судовій збір у повному обсязі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У статті 8 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вирішуючи подане клопотання суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами.
Жодних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору на день звернення з позовною заявою (відсутність місця роботи, матеріальне становище, розмір річного доходуза попередній календарний рік, тощо) позивачем не було надано суду.
Позивачем надано лише постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцова І.В. від 15.04.2019 року у виконавчому провадженні №58887476, якою накладено арешт на майно боржника, в тому числі і на розрахункові рахунки позивача, проте доказів відсутності інших коштів у позивача, які, у відповідності до статті 8 Закону України "Про судовий збір", дозволили суду відстрочити сплату судового збору позивачем, не надано.
Отже, позивачем не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання даного позову, у зв'язку з чим клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч.1ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" № 2629-VIII від 23 листопада 2018 року визначено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Згідно із приписами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" - ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою-підпримцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру.
Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити на реквізити суду (отримувач коштів - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37989253, Рахунок отримувача 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. за вимогу немайнового характеру.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом надання документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі (1921,00 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування припису - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Врона