Справа № 183/259/16
№ 1-в/183/190/19
13 листопада 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду заяву ОСОБА_3 про зняття арешту з його майна,-
07 листопада 2019 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява від ОСОБА_3 про зняття арешту з його майна, накладеного в 2016 році.
В судове засідання прокурор та ОСОБА_3 не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Однак, відповідно до ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Суд, дослідивши заяву та матеріали кримінальної справи, дійшов до наступного:
Вироком Новомосковського міськрайонного суду від 22.09.2016 року ОСОБА_3 було засуджено за ч. 2 ст. 185, ч.2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.05.2015 року і остаточно ОСОБА_3 призначено покарання у вигляді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з конфіскацією майна, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчий установі.
01.11.2016 року постановою державного виконавця Новомосковського МВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №183/259/16 від 28.10.2016 року, на виконання якого постановою від 15.11.2016 року державним виконавцем накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_3 .
Відповідно до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна станом на 16.11.2016 року на все рухоме майно є обтяження на підставі постанови державного виконавця Новомосковського МВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про накладення арешту та оголошення заборони на його відчуження від 15.11.2016 року в межах ВП 52886313, звернення стягнення на яке не зареєстровано.
Однак, державним виконавцем Новомосковського МВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області постановою від 04.04.2017 року було повернено виконавчий лист №183/259/16 від 28.10.2016 року без виконання, оскільки майно яке належить боржнику ОСОБА_3 і підлягає конфіскації не виявлено.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.
Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ні слідчим суддею ні судом арешт на будь-яке майно ОСОБА_3 не накладався.
Аналізуючи викладене, суд, вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_3 про зняття арешту з його майна повинно бути відмовлено, оскільки арешт накладено постановою державного виконавця Новомосковського МВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 15.11.2016 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170 ,174, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_3 про зняття арешту з його майна - відмовити.
На ухвалу суду протягом семи днів з моменту її проголошення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя ОСОБА_1