Справа № 182/7393/18
Провадження № 1-кп/0182/263/2019
Іменем України
19.11.2019 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Нікополі в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12018040340002368, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2018 року стосовно ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч.3 ст. 185, ч.1 ст.187, ч.2 ст. 289 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2018 р. за №12018040340002368 за обвинуваченням ОСОБА_3 за правовою кваліфікацією ч.3 ст. 185, ч.1 ст.187, ч.2 ст. 289 КК України. Стосовно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 , який є особою з відкритою формою туберкульозу до зали суду не доставлений через неможливість забезпечити його належне етапування у зв'язку з відсутністю необхідної кількості співробітників конвою, які перебувають у відпустці та на лікарняному. Від участі в судовому засіданні в режимі відеконференції обвинувачений відмовився, висловлюючи намір бути безпосередньо присутнім в залі судового засідання.
Прокурор звернувся з клопотання, копія якого вручена захиснику та направлена до ДУВП (4) для вручення обвинуваченому, про продовження строку дії запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді тримання під вартою ще на строк не більше 60 днів. При цьому прокурор посилався на те, що раніше враховані судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, оскільки обвинувачений може продовжити вчиняти інші злочини, бо не має постійного законного джерела доходу, вчинив кілька корисливих злочинів. Він не має фактичного місця проживання, реєстрації, не має стійких родинних зв'язків і з урахуванням тієї обставини, що він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності і відбував покарання в місцях позбавлення волі, не став на шлях виправлення і тому, він може в подальшому переховуватися від суду. До того ж, на думку прокурора, на момент вчинення інкримінованих злочинів, ОСОБА_3 хворів рядом хронічних захворювань ще перебуваючи на волі, але ухилявся від проходження належного медичного обстеження та лікування. Крім того, прокурор не виключив можливість впливу обвинуваченого на потерпілу ОСОБА_6 .
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 в судове засідання не з'явились, але ними надано заяви про судовий розгляд кримінального провадження за їх відсутності.
Потерпілий ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином про час та місце проведення судового засідання. Заяв про відкладення судового розгляду суду не надав.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти клопотання прокурора, посилаючись на те, що обвинувачений страждає рядом хронічних захворювань і в місцях попереднього ув'язнення не отримує належної медичної допомоги. Просив обрати стосовно нього домашній арешт за місцем проживання його далекої родички - ОСОБА_12 , за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому надав суду договір купівлі продажу житлового будинку, який належить ОСОБА_13 , і який родичка обвинуваченого орендує, за адресою якого просять обрати обвинуваченому домашній арешт, згоду власника житла щодо спільного проживання з обвинуваченим.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 , виходячи з наступного.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Пунктом 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практикою Європейського суду з прав людини, визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданий очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі. В рішенні Європейського суду від 12.01.2012 року у справі “Тодоров проти України”, зазначено, що “для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачувань не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.
Суд приймає до уваги те, що обвинувачений тривалий час перебуває під вартою і доставка його до приміщення суду є неможливою. Захисником надано документи, які свідчать що обвинувачений буде проживати за певною адресою і за його поведінку можуть поручитися його далекі родичі, що свідчить про наявність соціальних зв'язків.
Прокурором не доведено можливість здійснення з боку обвинуваченого тиску на потерпілу ОСОБА_6 з якою він не знайомий і свідків, більшість з яких перебуває в місцях попереднього ув'язнення. Очевидна і відсутність суспільного інтересу до вказаного провадження та резонансу подій, викладених в обвинувальному акті. Таким чином, ризики, на які посилається прокурор є не обґрунтованими на даний час.
Суд бере до уваги ту обставину, що перебування обвинуваченого під вартою і неможливість його вчасної доставки до зали суду, унеможливлює розгляд зазначеного кримінального провадження у розумні строки. За таких обставин інший, більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту за місцем його постійного проживання зможе, на думку суду, забезпечити його належну процесуальну поведінку і зможе запобігти вчиненню ним нових злочинів. При цьому суд вважає також необхідним покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 315 КПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1. Не відлучатися в період часу з 18 години до 08 години наступної доби з постійного місця проживання, що знаходиться для обвинуваченого за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду.
2. З'являтися за першою вимогою на виклики до суду.
3. Повідомляти прокурора, суд про зміну місця фактичного проживання.
Визначені обов'язки, покладаються на обвинуваченого на строк судового розгляду, але не більше 60 днів, тобто до 17 січня 2020 року.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з під варти негайно.
Копію ухвали про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту надіслати для виконання до Нікопольського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області та прокурору для здійснення контролю.
Ухвала може бути оскаржена в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1