Єдиний унікальний номер 205/4772/19
21 листопада 2019 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040000001021 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
захисника адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , посилаючись на те, що ризики, які послужили підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, ОСОБА_3 може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні.
У судовому засіданні захисник адвокат ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 не заперечували щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала клопотання прокурора та просила суд продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, потерпілої, дослідивши їх доводи і обґрунтування, приходить до наступного висновку.
Стаття 199 КПК України визначає порядок продовження строку тримання під вартою, крім підстав передбачених у статті 184 КПК України, суддя повинен дослідити обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
При вирішенні питання щодо можливості зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування підозрюваного від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість підозрюваного, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Приймаючи дане рішення, суд приходить до обґрунтованого висновку про те, що зазначені прокурором ризики для даного провадження, що передбачені ст.177 КПК України, на даний час залишаються актуальними. Зокрема, суд погоджується з тим, що обвинувачений, в разі зміни йому запобіжного заходу на більш м'який, потенційно зможе ухилитися від суду шляхом переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, розлучений, має трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, документи в підтвердження позитивної репутації обвинуваченого останнім не надано.
Крім того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, з 27 лютого 2019 року перебував у розшуку, що свідчить про намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що ступінь ризиків, передбачені статтею 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту, на даний час не зменшились. Зокрема, обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити новий злочин.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду.
Ризики, які враховувалися ОСОБА_3 при продовженні йому запобіжного заходу під час досудового розслідування на теперішній час не змінилися, перебуваючи на свободі, обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, які на теперішній час ще не допитані, вчинити інші злочини.
З урахуванням наведеного, суд вважає необхідним продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 діб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 18 січня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1