Справа № 204/5891/19
Провадження № 2/204/1584/19
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
15 листопада 2019 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Токар Н.В.,
при секретарі Сокол К.А.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
21 серпня 2019 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача і просила стягнути з нього аліменти на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно з індексацією відповідно до закону до досягнення їх сином повноліття.
В обґрунтування позовної заяви, позивач посилалась на те, що сторони перебувають у шлюбних відносинах з 03 жовтня 2009 року. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За погодженням між сторонами дитина проживає разом з матір'ю, однак порозуміння щодо утримання сина сторони не досягли. Наразі дитина перебуває повністю на утримані матері, батько матеріальної допомоги не надає, у зв'язку з чим, позивач вимушена звернутись до суду.
Позивач у судове засідання не з'явилась, надавши до канцелярії суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин; належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не подав відзив; позивач не заперечувала проти такого вирішення справи та ухвалення заочного рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, та у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено ст.51 Конституції України та ст.180 СК України. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Відповідно до ст. 180 СК України - батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
Встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб 03 жовтня 2009 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого виконавчим комітетом Перещепінської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_5 (арк.с.5).
ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін народився син - ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції (арк.с.6).
Відповідно до норм чинного законодавства за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходиться на утриманні позивачки, проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Позивачка, скориставшись своїм правом, просила стягнути аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі з індексацією відповідно до закону до досягнення дитиною повноліття.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).
За положеннями ч.1-2 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Відповідно до ст.7 Закону Украъни „ Про державний бюджет на 2019 рік ” прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2019 року - 1626 гривень, з 1 липня - 1699 гривень, з 1 грудня - 1779 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Отже, за правилами ст.182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років (дитина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ) не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто не менше ніж 2118 гривень.
Проте, згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Судом встановлено, що добровільно допомоги на утримання дитини відповідач не надає, офіційно не працює, інших осіб на утриманні не має, тому, з урахуванням його можливостей та матеріального стану, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу сину, та вважає, що аліменти слід встановити, з урахуванням положень ч.1 ст.13 ЦПК України, в розмірі 2000 грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 21.08.2019 року з індексацією відповідно до закону і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 141, 180-184 СК України, ст.ст.12,13,76-82,133,141,259,263-265,280-282 ЦПК України, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 - аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 21.08.2019 року з індексацією відповідно до закону і до досягнення дитиною повноліття, в особі матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки Полтавської області, м. Кременчук, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , допустивши по справі негайне виконання у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Перещепине Новомосковського району Дніпропетровської області, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 (сорок) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.В.Токар