Справа № 202/7169/19
Провадження № 1-кс/202/12026/2019
18 листопада 2019 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000914 від 11.10.2018 року,
До суду надійшло зазначене клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000914 від 11.10.2018 року.
Згідно з клопотанням в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018040000000914 від 11.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.10.2018 року до СУ ГУНП від УБЗТПЛ ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали за заявами про скоєне кримінальне правопорушення від громадян «З» та ОСОБА_5 про те, що на території Дніпропетровської області група осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , «Т» шляхом обману та використання уразливого стану систематично здійснює вербування осіб (як правило безпритульних) з метою подальшої трудової експлуатації на території Одеської області.
11.10.2018 за вказаним фактом СУ ГУНП внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідувань за № 12018040000000914 за ч. 2 ст. 149 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з відведеної ролі є організатором скоєного злочину, надає виконавцям - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вказівки щодо вербування необхідної кількості осіб, які будуть зайняті трудовою діяльністю, видає грошову винагороду за кількість завербованих осіб, їх трудову експлуатацію, являється вигодоотримувачем, оскільки є засновником фірми на сільгоспугіддях, інших територіях, якої здійснюється трудова експлуатація потерпілих.
В свою чергу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 згідно з розподілених ролей за вказівкою ОСОБА_8 займається пошуком осіб без постійного місця мешкання та із складним соціальним становищем на території міст Нікополя, Покрова та Марганцю, в подальшому шляхом обману та/або використання їх уразливого становища здійснює їх вербування під приводом офіційного працевлаштування для їх подальшої експлуатації в с. Петродолинське Одеської області.
Завербованих та ведених в оману осіб вводять у стан алкогольного сп'яніння з метою доведення до безпорадного стану та неможливості реально оцінювати сформовані обставини, після чого переміщують до території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому потерпілих осіб поселяють в одній із сільгоспспоруд, розташованій на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , без належних умов для проживання, де вводять у стан алкогольного сп'яніння з метою неможливості реально оцінювати сформовані обставини та обстановку яка склалась. Коли стан алкогольного сп'яніння завербованих та введених в оману осіб досягне певної позначки, останніх транспортують мікроавтобусом (як правило використовуючи послуги по перевезенню на замовлення) до території колишньої колонії в с. Петродолинське Одеської області, при цьому особи, яких перевозять, обов'язково доводяться до стану алкогольного сп'яніння.
Процес транспортування, його організацію, супровід та охорону перевезення потерпілих осіб здійснює ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після прибуття до місця призначення утримання потерпілих здійснюється на території колишньої жіночої колонії-поселення, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 . Територія огороджена з 2-х боків парканом, а з інших боків будівлями бараків та перебуває під цілодобовою охороною. Трудова експлуатація потерпілих здійснюється на сільгосподарських землях, які перебувають в оренді - СТОВ «Агрофірма Петродолинське», ЄДРПОУ 05528958, засновником якої є: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Експлуатація потерпілих осіб забезпечується погрозами застосування та безпосереднім застосуванням насильства, втягненням останніх боргову кабалу. Безпосередній контроль за адміністративно господарською діяльністю, організацією роботи потерпілих, отримання грошових коштів за виконану роботу здійснює ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оплату за експлуатаційну працю та кількість завербованих осіб здійснює ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпосередньо вербувальникам. Крім того, останній є замовником трудових послуг потерпілих, оскільки результати виконаної трудової праці здійснюється в інтересах належної йому агрофірми. ОСОБА_8 достеменно відомі умови утримання, проживання, харчування, медичного та соціального забезпечення осіб, умови їх праці на землях сільгоспризначення. Вказана інформація підтверджується отриманими свідченнями потерпілих та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
10.10.2019 року в ході проведення слідчих дій на території СТОВ «Агрофірма Петродолинське», розташованого за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н, с. Петродолинське, вул. Сонячна, 1, було виявлено 82 особи, які утримувались за вище вказаною адресою та працювали на сільгоспугіддях СТОВ «Агрофірма Петродолинське».
10.10.2019 року до СУ ГУНП надійшла заява від громадянки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що в травні 2019 року громадяни ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , використовуючи її вразливий стан, завербували останню, після чого переправили до Одеської області для подальшої її трудової експлуатації.
10.10.2019 року СУ ГУНП за вказаним фактом зареєстровано кримінальне провадження № 12019040000000809 за ч. 2 ст. 149 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою власного збагачення ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запропонував ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою грошової винагороди здійснювати вербування малозабезпечених громадян з уразливим психологічним та фізичним станом для подальшої їх примусової трудової експлуатації на сільськогосподарських угіддях СТОВ Агрофірма «Петродолинське» та здійснювати їх постійний нагляд за даними особами, контроль якісного виконання ними робіт, для власного спільного незаконного збагачення, тим самим незаконно здійснити торгівлю людиною, а так само вербування, переміщення, передачу людини, вчинено з метою експлуатації, з використанням обману, уразливого стану за попередньою групою осіб, на що ОСОБА_9 дала свою добровільну згоду.
Далі ОСОБА_10 та ОСОБА_9 заздалегідь розподілили між собою ролі кожного, які останні будуть здійснювати в ході своєї незаконно діяльності.
Так, ОСОБА_9 взяла на себе обов'язок одержати людину для її подальшої трудової експлуатації на сільгоспугіддях СТОВ Агрофірма «Петродолинське» з метою отримання дешевої людської праці в своїх інтересах та інтересах третьої особи. ОСОБА_10 повинен був здійснювати підшукування малозабезпечених громадян з уразливим психологічним та фізичним станом здебільшого у м. Нікополі та м. Покров Дніпропетровської області у місцях скупчення таких громадян, вербувати та переміщувати останніх на автомобілях під керуванням ОСОБА_10 до території, розташованої за адресою: Одеська обл., Овідіопільскій р-н, с. Петродолинське, вул. Сонячна, 1, для подальшої трудової експлуатації на сільськогосподарських угіддях СТОВ Агрофірма «Петродолинське», де ОСОБА_9 з використанням обману, шантажу, уразливого стану, примушувала потерпілих до безоплатної праці, контролювала роботу цих осіб, обмежувала їх у вільному пересуванні, а саме поза волею останніх утримувала силоміць у господарських спорудах - бараках, які знаходились у стані не придатному для проживання людей.
Так, ОСОБА_10 у невстановлений в ході досудового розслідування день, час та місці, узгодивши з третьою особою потребу в найманих працівниках для виконання сільськогосподарських робіт, не бажаючи діяти у встановлений трудовим законодавством спосіб, діючи умисно, стали підшукувати малозабезпечених громадян з уразливим станом, який виражався у тяжких особистих обставинах та скрутному матеріальному становищі, їх вербування та переміщення до території сільськогосподарських угідь СТОВ Агрофірма «Петродолинське», що в с. Петродолиньске Овідіопільского району Одеської області, з метою їх трудової експлуатації, а саме безоплатної примусової праці, з використанням обману, шантажу, уразливого стану і отримання прибутку для власного незаконного збагачення.
Після того 09-10 травня 2019 року, точна дата досудовим слідством не встановлена, ОСОБА_10 згідно з розподіленої ролі, діючи відповідно до спільного плану із ОСОБА_9 , перебуваючи у м. Покров, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на вербування та переміщення громадян до території сільськогосподарських угідь СТОВ Агрофірма «Петродолинське», що в с. Петродолиньске Овідіопольского району Одеської області, підшукав ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка перебувала за місцем мешкання, за адресою: АДРЕСА_4 , шляхом обману, який полягав у завідомо неправдивій пропозиції високооплачуваної роботи з належними умовами праці, тобто безкоштовним проживанням у комфортних санітарно-гігієнічних та побутових умовах і безкоштовним здоровим харчуванням, користуючись уразливим станом потерпілої, який полягав у безвихідності ситуації, а саме відсутності в неї місця роботи, тобто тяжкі особисті обставини і скрутне матеріальне становище, схилив потерпілу до прийняття їхньої пропозиції, не повідомляючи дійсні умови праці.
Далі ОСОБА_10 на невстановленому слідством автомобілі перемістив потерпілу ОСОБА_11 до території сільськогосподарських угідь СТОВ Агрофірма «Петродолинське», що в с. Петродолиньске Овідіопільского району Одеської області, де передав її ОСОБА_9 , яка в подальшому обмежила її свободу вільного пересування, виходу із території приміщень - бараків, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .
У подальшому ОСОБА_9 розподілила потерпілу ОСОБА_11 до однієї з робочих бригад, де здійснювали її примусову трудову експлуатацію, тобто шляхом обману, шантажу, уразливого стану, змусили безоплатно у важких умовах, понаднормово, за будь-яких погодних умов, без нормованих вихідних днів, незважаючи на постійну виснажливу втому, внаслідок ненадання достатнього часу для необхідного відпочинку та інколи хворобливий стан останньої, проти її волі, виконувати сільськогосподарські роботи на території СТОВ Агрофірма «Петродолинське», що в с. Петродолиньске Овідіопільского району Одеської області.
10.10.2019 року за підозрою у вчиненні вказаного злочину в порядку ст. 208 КПК України було затримано ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, маючого середню освіту, одруженого, ФОП Завірюха, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 .
10.10.2019 року ОСОБА_10 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, за матеріалами кримінального провадження № 12019040000000809.
11.10.2019 року кримінальне провадження № 12018040000000914 та кримінальне провадження № 12019040000000809 прокурором прокуратури Дніпропетровської області об'єднано в одне кримінальне провадження з єдиним номером № 12018040000000914.
У ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_10 є ФОП ОСОБА_10 , податковий номер НОМЕР_1 , який знаходиться на обліку в ДПІ у м. Покров Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
06.11.2019 року здійснено отримання тимчасового доступу до інформації, яка перебуває у володінні ДПІ у м. Покров Нікопольського управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, та встановлено, що ФОП ОСОБА_10 має відкриті рахунки у Південному ГРУ АТ КБ «Приват Банк» м. Одеса, а саме: № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , валюта рахунків - українська гривня.
Враховуючи те, що ОСОБА_10 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, санкція якої передбачає конфіскацію майна, досудове розслідування дійшло до висновку, що з метою виконань завдань кримінального провадження, накладення арешту на рахунки ФОП ОСОБА_10 , що відкриті рахунки у Південному ГРУ АТ КБ «ПриватБанк» м. Одеса, а саме: № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , валюта рахунків - українська гривня, власником якого є ОСОБА_10 , є розумним і співрозмірним.
В разі якщо арешт накладено не буде, ОСОБА_10 , розуміючи можливу відповідальність за вчинений злочин, будучи обізнаним про санкцію статті, може відчужити грошові кошти, які перебувають на вказаних рахунках.
Тому слідчий просив накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках ФОП ОСОБА_10 , а саме: № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , у валюті рахунків - українська гривня, що відкриті у ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованому за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, власником яких є підозрюваний ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання із доданими до нього матеріалами, приходжу до висновку, що клопотання підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин, виходячи з наступного.
Встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018040000000914 від 11.10.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
За ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Цей перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, за правилами вказаної норми кримінального процесуального закону, а саме частин 3, 5 та 6, арешт на майно може бути накладено в разі відповідності такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у разі наявності підстав вважати, що суд може застосувати до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної особи, юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, в разі, якщо фізична чи юридична особа в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову або неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Метою накладення арешту є забезпечення збереження речових доказів згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів, а також умов, за яких жодна особа не була б підданою необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя, відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, що отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідні дані повинні міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Вищевказане клопотання не містить посилання на підставу, передбачену ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а також в ньому відсутнє належне обґрунтування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст. 170 КПК України, щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених у ч. 2 ст. 170 КПК України.
З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та численних посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
В даному випадку слідчим не доведено жодного із цих пунктів та не зазначено, які саме потреби досудового розслідування задовольнятимуться завдяки цьому арешту, в чому полягає неможливість вчинення будь-яких інших дій по відношенню до майна, на яке просить накласти арешт, і яким чином незастосування цього заходу забезпечення кримінального провадження може вплинути на обмеження можливостей органу досудового розслідування.
Таким чином, у зв'язку з викладеним, клопотання про арешт майна не відповідає встановленим чинним законодавством вимогам щодо його змісту.
З огляду на зазначене, приходжу до висновку про необхідність повернення клопотання прокуророві для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12018040000000914 від 11.10.2018 року повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1