12 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № 5004/1459/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Кондратюк Л.М.;
представники сторін до суду не з'явились про дату, час та місце судового засідання всі учасники справи повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 24.07.2019
та на ухвалу Господарського суду Волинської області
від 09.04.2019
у справі № 5004/1459/11
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія"
до Сільськогосподарського приватного підприємства "Злата"
про визнання банкрутом,-
1. Ухвалою Господарського суду Волинської від 01.08.2011 порушено провадження у справі про банкрутство сільськогосподарського приватного підприємства "Злата".
2. Постановою Господарського суду Волинської від 10.12.2012 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Михайловського С.В.
3. 25.02.2019 від АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" надійшла заява вх. №01-57/2324/19 про визнання недійсними результатів аукціону від 08.09.2017 з реалізації майна банкрута у справі № 5004/1459/11 про банкрутство СГПП "Злата".
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
4. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.04.2019 відмовлено в задоволенні заяви АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" про визнання недійсними результатів аукціону від 08.09.2017 з реалізації майна банкрута та Договору купівлі-продажу майна у справі № 5004/1459/11 про банкрутство СГПП "Злата".
5. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у даній справі ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.04.2019 у даній справі залишено без змін, апеляційну скаргу АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" залишено без задоволення.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
7. 20.08.2019 Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" звернулось через Північно-західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду із касаційною скаргою № 16207/318 від 20.08.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.04.2019 у справі № 5004/1459/11 (з урахуванням уточнень вимог касаційної скарги), підтвердженням чого є відтиск календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. 29.08.2019 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" разом зі справою № 5004/1459/11 надіслано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги у справі № 5004/1459/11 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.09.2019.
10. Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2019 касаційну скаргу Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" № 16207/318 від 20.08.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі № 5004/1459/11 залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 18 жовтня 2019 року шляхом надання суду оригіналу документу, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 5 122,68 грн за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі № 5004/1459/11, та уточнення вимог його касаційної скарги № 16207/318 від 20.08.2019.
11. 18.10.2019 Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк" направило до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву Вих. № 16207/368 від 18.10.2019 про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучило оригінал документу (платіжного доручення № 867984 від 16.10.2019), що підтверджує доплату судового збору у розмірі 5 122,68 грн за подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі № 5004/1459/11, та уточнення вимог касаційної скарги Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" № 16207/318 від 20.08.2019.
12. Ухвалою Верховного Суду від 28.10.2019, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 5004/1459/11 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" № 16207/318 від 20.08.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.04.2019. Призначено розгляд касаційної скарги на 12.11.2019 о 10:30 год..
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу.
13. Не погоджуючись з прийнятою постановою, АТ "Креді Агріколь Банк" подано касаційну скаргу від 20.08.2019 № 16207/318 та уточнення до касаційної скарги від 18.10.2019 № 16207/367, згідно з якими останнє просить оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним результати другого повторного аукціону з продажу майна банкрута, що відбувся 08.09.2017 з реалізації майна банкрута; визнати недійсним договір купівлі-продажу майна, що укладений між СГПП «Злата», в особі ліквідатора Михайловського С.В. та покупцем; застосувати наслідки недійсності правочину шляхом повернення продавця та покупця до первісного стану.
14. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
14.1 Згідно з експертною оцінкою, проведеною комерційно-експертною фірмою «Експертиза-Тоутал», загальна вартість заставного майна банкрута становить 515 197,00 грн. Зазначена вартість майна була погоджена кредитором АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» для його подальшої реалізації. Разом з тим, вартість реалізованого майна становить 2,54% його початкової вартості.
14.2 Ліквідатор СГПП «Злата» порушив правила проведення продажу майна банкрута та здійснив його продаж за значно заниженою ціною.
14.3 Судами попередніх інстанцій не було надано оцінки тому, що майно було реалізовано всього за 2,54 % його початкової вартості, що порушує інтереси кредитора та загальні принципи процедури банкрутства - забезпечення балансу рівності інтересів кредиторів та боржника.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
15. Арбітражним керуючим Михайловським С.В. подано відзив на касаційну скаргу, в якій останній просить відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
16. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
17. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
18. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
19. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
19.1 На виконання вимог Закону про банкрутство, ліквідатором із залученням спеціаліста на договірних засадах, з урахуванням укладеного договору АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про надання послуг з проведення оцінки заставного майна комерційно-експертною фірмою «Експертиза-Тоутал» проведено експертну оцінку заставного майна СГПП «Злата» з метою його подальшої реалізації (висновок про вартість майна інженерних комунікацій у кількості 2-х одиниць, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська,18, станом на 27.01.2016 року склала 174 177,00 грн.; висновок про вартість майна промислового холодильного обладнання у кількості 44-х одиниць, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська,18, станом на 27.01.2016 року склала 341 020,00 грн.).
19.2 Листом від 24.02.2016 № 13206/207, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» надано згоду на реалізацію заставного майна СГПП «Злата» за загальною початковою вартістю 515 197,00 грн.
19.3 Згідно з повідомленням Товарної біржі «Захід» № 35/16 від 19.04.2016, на офіційному веб - сайті Вищого господарського суду України та веб-сайті Міністерства юстиції України опубліковано оголошення про продаж майна СГПП «Злата», торги з продажу заставного майна СГПП «Злата» призначено на 20.05.2017.
19.4 20.05.2016 аукціон з продажу майна СГПП «Злата» без можливості зниження початкової вартості не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
19.5 Відповідно до повідомлення Товарної біржі «Захід» №54/16 від 02.06.2016 та публікації на сайті Міністерства юстиції України №32104 від 02.06.2016 повторний аукціон з можливістю зниження початкової вартості призначений на 05.07.2016.
19.6 Початкова вартість майна СГПП «Злата» на повторному аукціоні визначена згідно положень Закону та договору, а саме встановлена шляхом зменшення на 20% початкової вартості попереднього аукціону та складає 412 157,60 грн., зниження початкової вартості продажу на аукціоні передбачено.
19.7 05.07.2016 повторний аукціон з продажу майна СГПП «Злата» з можливістю зниження початкової вартості не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні.
19.8 Відповідно до повідомлення Товарної біржі «Захід» №86/17 від 09.08.2017 та публікації на сайті Міністерства юстиції України № 45130 від 09.08.2017 другий повторний аукціон з можливістю зниження початкової вартості призначений на 08.09.2017.
19.9 Початкова вартість майна СГПП «Злата» на другому повторному аукціоні визначена згідно положень Закону та договору, а саме встановлена шляхом зменшення на 20% початкової вартості попереднього аукціону та складає 329 726,08 грн., зниження початкової вартості продажу на аукціоні передбачено.
19.10 Відповідно до протоколу № 01-09/17/З про проведення другого повторного аукціону по реалізації майна банкрута від 08.09.2017, у ході проведення аукціону вартість майна зменшувалась на крок аукціону, що становить 2% від початкової вартості майна на самому аукціоні, та з можливістю подальшого зниження доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір купівлі-продажу, але не нижче ніж до граничної вартості, яка становить 2% початкової вартості.
19.11 Тобто, початкова вартість лоту № 2 на другому повторному аукціоні складала 329 726,08 грн., крок аукціону дорівнював 2% (6 594,52 грн.) початкової вартості лоту. За результатами проведення аукціону в ході зниження початкової вартості, учасником № 3 запропоновано 13 189,04 грн., учасники №1 та № 2 не запропоновано вищої ціни.
20. Відповідно до частини 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
21. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.11.2011 №4212-VІ, який набрав чинності 19.01.2013, внесено зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII (зі змінами і доповненнями) та викладено його у новій редакції.
22. Пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
23. Відповідно до викладеного, спори, що виникають з питань, повязаних із продажем майна банкрута в межах ліквідаційної процедури, розглядаються з урахуванням приписів Закону про банкрутство у редакції, що діяла на час продажу майна.
24. З урахуванням пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону до даних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції, що діяла з 19.01.2013, та який був чинним на момент ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішень (далі - Закон про банкрутство).
25. Відповідно до частини 1 статті 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.
26. Разом із тим, майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство.
27. Згідно частини 4 статті 42 Закону про банкрутство, майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
28. Відповідно до частини 1 статті 49 Закону про банкрутство, продаж майна боржника у провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.
29. Згідно частини 3 статті 55 Закону про банкрутство, результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсним тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі - продажу.
30. Відповідно до частини 8 статті 44 Закону про банкрутство, спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціону з продажу майна банкрута, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.
31. До предмету доказування недійсності результатів аукціону входять встановлення обставин недотримання ліквідатором та організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення, зокрема, щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (стаття 42 Закону про банкрутство); щодо особливостей укладання договору на аукціоні (стаття 50 Закону про банкрутство); щодо порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником (статті 58, 59 Закону про банкрутство); допуску до участі в аукціоні (стаття 61 Закону про банкрутство); допуску до місця проведення аукціону (стаття 63 Закону про банкрутство); порядок проведення аукціону (статті 64-68 Закону про банкрутство).
32. Згідно частини 2 статті 44 Закону про банкрутство, ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.
33. Положеннями статті 42 Закону про банкрутство визначено порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно з яким така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора - заставодержателя), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута. При цьому надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом.
34. Відповідно до частин 1, 2 статті 43 Закону про банкрутство, майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
35. За приписам статті 65 Закону про банкрутство, яка визначає особливості проведення повторного аукціону, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення повторного аукціону без визначення переможця протягом місяця організатор аукціону зобов'язаний провести другий повторний аукціон. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону.
36. Статтею 66 Закону про банкрутство встановлено, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Якщо після зниження початкової вартості виявиться бажаючий (бажаючі) укласти договір, аукціон проводиться у загальному порядку.
37. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що заставне майно банкрута на аукціоні, що відбувся 08.09.2017 року, реалізовано за найвищою ціною серед запропонованих пропозицій, вартість продажу лоту № 2 - інженерних комунікацій та промислового холодильного обладнання, що знаходяться за адресою: м. Луцьк, вул. Дубнівська,18, відповідає вимогам зниження початкової вартості, а саме пунктам 3, 4 статті 66 Закону про банкрутство, із дотримання положень Договору про проведення аукціону від 09.10.2013 року № 1/09-10-13/З.
38. З аналізу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вбачається, що згода (дозвіл) надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника.
39. При цьому Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить положень, які б надавали забезпеченому кредитору право обирати умови та порядок реалізації заставного майна, в тому числі погоджувати початкову вартість чи склад лотів.
40. При цьому судами попередніх інстанцій встановлено, що умови продажу заставного майна АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» були доведені скаржнику завчасно та останнім не оспорювались, а відтак зниження організатором аукціону вартості лоту на крок аукціону на другому повторному аукціоні фактично було узгоджено заставодержателем.
41. З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що під час призначення та проведення аукціону з продажу майна СГПП «Злата», який відбувся 08.09.2017, ліквідатором та організатором аукціону не було допущено порушень Закону про банкрутство, а відтак, суд першої інстанції (з яким погодився і апеляційний господарський суд) правомірно відмовив у задоволенні заяви АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про визнання недійсними результатів аукціону.
42. З огляду на викладене, доводи скаржника (пункти 14.1 - 14.3 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими.
43. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
44. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Росії") щодо реалізації права на справедливий суд (пункту 1 статті 6 Конвенції): "одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру".
45. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
46. У справі, що розглядається, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків судів попередніх інстанцій.
47. Відповідно статті 309 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
48. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
49. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції таким вимогам закону відповідають.
50. Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
51. Вказані вимоги судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні оскаржуваних ухвали та постанови були дотримані.
52. Оскільки підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції немає, то судовий збір за подачу касаційної скарги покладається на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" № 16207/318 від 20.08.2019 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 та на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.04.2019 у справі № 5004/1459/11 залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.04.2019 у справі № 5004/1459/11 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. В. Білоус
Судді В. Г. Пєсков
Н. Г. Ткаченко