Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"21" листопада 2019 р.Справа № 922/3502/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву (вх. № 27942 від 19 листопада 2019 року) представника Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відвід судді Жигалкіна І. П.
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" (61022, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 50/52, 1 поверх; код ЄДРПОУ: 39200462) 2) Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, б. 1; код ЄДРПОУ: 23697280)
про визнання недійсними правочинів та визнання недійсним договору
29 жовтня 2019 року Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" та Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", в якій просить суд:
- визнати недійсним правочин з передання нежитлових приміщень 1-го поверху № 29, 29б, 29в, 29г, 29д, 31, 31б, 31в, 31г, 32, 32а площею 124,3 м. кв., 2-го поверху 5-1, 5-3, 5-4, 5-5, 5-1а площею 216,5 м. кв., загальною площею 340,8 м. кв. в літ "А-6", які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків", що оформлений актом приймання-передачі майна для формування статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" від 17.05.2016;
- визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки № 34/2016-1 від 27.09.2016 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" та Приватним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2019 року позовну заяву Фізичної особи ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку, а також надання доказів направлення відповідачам копії позовної заяви з додатками.
04 листопада 2019 року на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2019 року позивач надав заяву (вх. № 26517 від 04 листопада 2019 року) про усунення недоліків позовної заяви з додатками, а саме: чек, поштову накладну та опис вкладення в цінний лист, які підтверджують надсилання позивачем копії позовної заяви з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" та чек, поштову накладну та опис вкладення в цінний лист, які підтверджують надсилання позивачем копії позовної заяви з додатками на адресу Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", видані поштовим відділенням, а також квитанцію про сплату судового збору на суму 1 921,00 грн.
Разом з тим, 06 листопада 2019 року на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2019 року позивач надав заяву (вх. № 26701 від 06 листопада 2019 року) про усунення недоліків позовної заяви з додатками, а саме: квитанцію про сплату судового збору на суму 1 921,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 листопада 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Зазначено, що справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 19 листопада 2019 року. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву, оформленого відповідно до ст. 165 ГПК України, - протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Роз'яснено відповідачам, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Позивачу встановлено строк на подання до суду відповіді на відзив, оформленої відповідно до ст. 166 ГПК України, - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву. Відповідачам встановлено строк для подання заперечень на відповідь позивача на відзив, оформлених відповідно до ст. 167 ГПК України, - протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Звернено увагу учасників справи, що подання доказів у справі здійснюється учасниками справи на стадії підготовчого провадження.
19 листопада 2019 року через канцелярію господарського суду Харківської області від представника Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" надійшла заява (вх. № 27942 від 19 листопада 2019 року) про відвід судді Жигалкіна І. П.
В обґрунтування заяви (вх. № 27942 від 19 листопада 2019 року) про відвід судді Жигалкіна І. П. представник Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" зазначає, що останній лише 18.11.2019, шляхом випадкового моніторингу даних Єдиного державного реєстру судових рішень та інформаційного порталу "Судова влада", дізнався про відкриття провадження суддею Жигалкіним І.П. у даній справі та призначення судового засідання на 19.11.2019. Станом на день написання даної заяви - копію позовної заяви разом із додатками до неї та ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначено дату проведення підготовчого засідання, Приватному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" ані судом, ані позивачем надіслано не було. Разом з тим, представник 2-го відповідача вважає одним із явних підтверджень упередженості судді Жигалкіна І.П. по відношенню до Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" той факт, що ним було відкрито провадження у справі № 922/3502/19 без наявності належних доказів того, що позивач надіслав копію позовної заяви разом із усіма додатками 2-му відповідачу, тим самими не позбавивши його права на надання відзиву на таку позовну заяву із викладенням власної позиції щодо обґрунтованості та законності заявлених позовних вимог. Також, представник 2-го відповідача зазначає, що самим судом не було надіслано Приватному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі від 06.11.2019, а також в жодний інший спосіб не повідомлено про призначення справи до розгляду у судовому засіданні 19.11.2019, що обмежує право 2-го відповідача на участь у судовому заcіданні як загалом, так і право на належну підготовку до такого засідання та формування і виклад обґрунтованої позиції по справі.
Крім того, представник 2-го відповідача вказує на те, що позивачем системно подавались ідентичні позовні заяви з однаковими недоліками, що в подальшому не усувались і за таких обставин позивачем здійснювався так званий "власний вибір" кандидатури судді, на розгляд якому мав бути переданий їхній позов. І лише після розподілу даної позовної заяви до провадження судді Жигалкіна І.П. такі недоліки нібито були усунені і провадження у справі було відкрито та призначено таку справу до розгляду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 листопада 2019 року заяву (вх. № 27942 від 19 листопада 2019 року) представника Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відвід судді Жигалкіна Івана Павловича від розгляду справи №922/3052/19 визнано необґрунтованою. Заяву (вх.№ 27942 від 19.11.2019) представника Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відвід судді Жигалкіна Івана Павловича від розгляду справи №922/3052/19 передано на розгляд іншому судді у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України. Провадження у справі 922/3502/19 зупинено до вирішення питання про відвід.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 39 ГПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 ГПК України. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 листопада 2019 року для розгляду заяви (вх. № 27942 від 19 листопада 2019 року) представника Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відвід судді Жигалкіна І. П., головуючим суддею визначено суддю Пономаренко Т.О.
Розглянувши заяву (вх. № 27942 від 19 листопада 2019 року) представника Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відвід судді Жигалкіна І. П., суд виходить з наступного.
Статтею 35 ГПК України встановлено що, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Разом з тим, вимогами статті 36 ГПК України визначено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Згідно ч. 3 ст. 38 ГПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, представник 2-го відповідача у своїй заяві зазначає, що станом на день написання даної заяви, а саме 19 листопада 2019 року - копію позовної заяви разом з додатками до неї та ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначено дату проведення підготовчого засідання, Приватному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" ані судом, ані позивачем надіслано не було.
Суд, всебічно та повно перевіривши матеріали справи, встановив, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 06 листопада 2019 року було направлено на адресу 2-го відповідача - Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" - 03087, м. Київ, вул. Єреванська, б. 1, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Саме на цю адресу судом надсилалась ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 06 листопада 2019 року, а позивачем позовну заяву з додатками. Так, відповідно до поштового повідомлення, повернутого на адресу суду 15 листопада 2019 року, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 06 листопада 2019 року представником 2-го відповідачем було отримано за довіреністю 11 листопада 2019 року. Зазначена інформація збігається з інформацією розміщеною на офіційному порталі Укрпошти (дану інформацію можливо перевірити за номером поштового відправлення 6102230265916).
Щодо надсилання копії позовної заяви з додатками 2-му відповідачу, суд зазначає, що за приписами п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Положеннями статті 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
Таким чином, нормами Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено, що обов'язок про направлення позовної заяви та доданих до неї документів покладається на позивача, а не на суд.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позовну заяву (вх. № 3502/19 від 29 жовтня 2019 року) разом з доданими до неї документами 04 листопада 2019 року було направлено на адресу 2-го відповідача - Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" а саме: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, б.1. На підтвердження направлення позовної заяви з додатками на адресу 2-го відповідача позивачем, у відповідності до ст.164 ГПК України, було надано до суду чек, поштову накладну та опис вкладення в цінний лист (а.с.32-33,35,т.1).
Згідно інформації, розміщеної на офіційному порталі Укрпошти, позовну заяву (вх. № 3502/19 від 29 жовтня 2019 року) разом з доданими до неї документами дійсно було направлено позивачем на адресу 2-го відповідача 04 листопада 2019 року та присвоєно номер поштового відправлення 6105809406618. 08 листопада 2019 року зазначену позовну заяву з додатками під час доставки не вручено з зазначенням "інші причини". А 19 листопада 2019 року о 08 годині 26 хвилин зазначену позовну заяву з додатками отримано особисто.
Суд звертає увагу 2-го відповідача на те, що ним було отримано позовну заяву (вх. № 3502/19 від 29 жовтня 2019 року) разом з доданими до неї документами до подання заяви (вх. № 27942 від 19 листопада 2019 року) про відвід судді Жигалкіна І.П.
В матеріалах справи також міститься клопотання представника Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" Ганночки С. Є. про ознайомлення з матеріалами справи, датоване 13 листопада 2019 року (а.с.56-60,т.1), в якій останньою зазначено, що в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 922/3502/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" та Приватного акціонерного товариства Акціонерного банк "Укргазбанк" про визнання недійсним правочинів, що в котре підтверджує завчасну обізнаність 2-го відповідача про відкриття провадження по справі № 922/3502/19.
Щодо системного подання позивачем ідентичної позовної заяви з однаковими недоліками суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Згідно з нормами пункту 11 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (ч. 5 ст. 13 ГПК України).
Пунктом 2 частини 2 статті 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Суд, здійснивши моніторинг за допомогою КП "Діловодство спеціалізованого суду", встановив, що Фізична особа ОСОБА_1 дійсно подавала позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" та Приватного акціонерного товариства Акціонерного банк "Укргазбанк", яку ухвалою господарського суду Харківської області було повернуто позивачеві і тільки після повернення позовної заяви позивач повторно подавала позовну заяву до суду.
Пунктом 8 статті 174 ГПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Суд зазначає, що представником 2-го відповідача не надано жодних доказів, які б підтверджували те, що позовні заяви Фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" та Приватного акціонерного товариства Акціонерного банк "Укргазбанк", які подавалися раніше, ідентичні позовній заяві, яка знаходиться в провадженні судді Жигалкіна І. П., а заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами не можуть бути підставами для відводу судді.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що позивачем, згідно інформації з КП "Діловодство спеціалізованого суду", жодного разу не було одночасно подано декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом, а повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, що в будь-якому випадку, у відповідності до положень ГПК України, не може бути підставою для відводу судді.
Пунктом 3 частини 1 статті 175 ГПК України також передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судом також встановлено, що станом на день постановлення ухвали про відкриття провадження по справі, а саме 06 листопада 2019 року, і до сьогодні в провадженні господарського суду Харківської області знаходиться лише одна справа за позовом Фізичної особи ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Плюс Харків" та Приватного акціонерного товариства Акціонерного банк "Укргазбанк" про визнання недійсними правочинів та визнання недійсним договору, а саме справа № 922/3502/19.
У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява N33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Вирішення питань про застосування чинного законодавства є виключним правом судді, в провадженні якого знаходиться справа. При цьому результат вирішення вказаних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, оскільки наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться в залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.
Так, частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
В статті 114 ГПК України зазначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Згідно з частиною 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
Суд звертає увагу представника 2-го відповідача, що статтею 119 ГПК України передбачено поновлення та продовження процесуальних строків у разі поважності причин пропуску таких строків.
Розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.
Крім того, законом встановлено право учасників судового процесу на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення у випадку незгоди з прийнятим судовим рішенням з мотивів саме невірного застосування матеріального чи (або) процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, всебічно та повно перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що представник Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" зазначаючи, що останній лише 18.11.2019, шляхом випадкового моніторингу даних Єдиного державного реєстру судових рішень та інформаційного порталу "Судова влада", дізнався про відкриття провадження суддею Жигалкіним І.П. у даній справі та призначення судового засідання на 19.11.2019, а станом на день написання даної заяви, тобто 19.11.2019 - копію позовної заяви разом із додатками до неї та ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначено дату проведення підготовчого засідання, Приватному акціонерному товариству Акціонерний банк "Укргазбанк" ані судом, ані позивачем надіслано не було, а також беручи до уваги безпідставне посилання представника 2-го відповідача на те, що суддею Жигалкіним І. П. було відкрито провадження у справі № 922/3502/19 без наявності належних доказів того, що позивач надіслав копію позовної заяви разом із усіма додатками 2-му відповідачу, - навмисно намагається ввести суд в оману чим перешкоджає справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду даної справи.
Частиною 1 статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Також суд звертає увагу 2-го відповідача та його представника, що заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення, у відповідності до пункту 1 статті 43 ГПК України, визнається зловживанням процесуальними правами.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги те, що заява про відвід не містить належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини, що викликають сумнів щодо неупередженості судді Жигалкіна Івана Павловича при розгляді даної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви (вх. №27942 від 19 листопада 2019 року) представника Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відвід судді Жигалкіна Івана Павловича у справі № 922/3502/19.
Частиною 7 статті 39 ГПК України встановлено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Частиною 8 статті 39 ГПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 8 ст. 39 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 2, 43, 35, 36, 38-39, 232, 234- 235 ГПК України, суд, -
В задоволенні заяви (вх. № 27942 від 19 листопада 2019 року) представника Приватного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про відвід судді Жигалкіна Івана Павловича у справі № 922/3502/19 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено та підписано 21 листопада 2019 року.
Суддя Т.О. Пономаренко