вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"21" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2895/19
Суддя Д.Г.Заєць, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» б/н від 19.11.2019 року (вх. №279/19 від 19.11.2019 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, заборони ТОВ «Маядо», ТОВ «Профіль Інтернешнл» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо розпорядження, в тому числі, але не виключно, відчуження, передачу в іпотеку, лізинг, оренду, тощо, а також вчиняти будь-які інші дії щодо нерухомого майна, заборони суб'єктам державної реєстрації, нотаріусам, акредитованим суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО», м. Київ
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо», смт. Велика Димерка
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль Інтернешнл», м. Київ
про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним договору іпотеки, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про право власності
без виклику учасників справи
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» (далі - позивач) б/н від 19.11.2019 року до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Маядо» (далі - відповідач 1) та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіль Інтернешнл» (далі - відповідач 2), третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. (далі - третя особа) про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.10.2017 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме, земельної ділянки від 18.10.2017 року, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності, визнання недійсним Договору іпотеки від 13.11.2017 року.
Одночасно з пред'явленням позову до суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» звернулось із заявою про забезпечення позову б/н від 19.11.2019 року (вх. №279/19 від 19.11.2019 року) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме, будівлю, виробнича база по виготовленню вікон, загальна площа 2830,7 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 80809132227, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 6,00 га., яка розташована за адресою Київська обл., Макарівський р., с/рада Чорногородська, кадастровий номер земельної ділянки 3222788300:04:001:0013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 104717732227, цільове призначення - землі промисловості; заборони ТОВ «Профіль Інтернешнл», ТОВ «Маядо» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо розпорядження, в тому числі, але не виключно, відчуження, передачу в іпотеку, заставу, лізинг, оренду, тощо, а також, вчиняти будь-які інші дії щодо нерухомого майна, яке розташовано за адресою: Київська обл., Макарівський р-н, с. Чорногородка, вул. Ірпінська, буд. 1 та земельної ділянки площею 6,00 га., яка розташована за адресою Київська обл., Макарівський р., с/рада. Чорногородська, кадастровий номер земельної ділянки - 3222788300:04:001:0013; заборони суб'єктам державної реєстрації прав, а саме: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не виключно, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів тощо щодо нерухомого майна: будівлі, виробничої бази по виготовленню вікон, загальна площа 2830,7 кв. м., та земельної ділянки площею 6,00 га., яка розташована за адресою Київська обл., Макарівський р., с/рада. Чорногородська, кадастровий номер земельної ділянки 3222788300:04:001:0013.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що з Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №187569815, №187569150 від 05.11.2019 року йому стало відомо, що між ТОВ «Маядо» та ТОВ «Профіль Інтернешнл» укладено Договір іпотеки від 13.11.2017 року який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Інною Леонтіївною та зареєстрований в реєстрі за №962. При цьому, позивач зазначив, що він не є учасником Договору іпотеки від 13.11.2017 року, а тому не має можливості надати його примірник. Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем встановлено, що строк виконання основного зобов'язання, яке забезпечує Договір іпотеки від 13.11.2017 року - 12.01.2015 року, розмір основного зобов'язання 2000000,00 грн., правочин в якому встановлено основне зобов'язання - Договір фінансової допомоги від 12.01.2015 року. Згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем встановлено, що строк виконання основного зобов'язання, яке забезпечує Договір іпотеки від 13.11.2017 року - 31.12.2017 року, розмір основного зобов'язання - 2000000,00 грн., правочин в якому встановлено основне зобов'язання - Договір фінансової допомоги від 12.01.2015 року. Таким чином, на думку позивача, основне зобов'язання, яке забезпечено Договором іпотеки від 13.11.2017 року є простроченим та не виконаним відповідачем 2 - ТОВ «Профіль Інтернешнл» у встановлений строк, що у відповідності до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» надає відповідачу - ТОВ «Маядо» право звернути стягнення на нерухоме майно: будівлю, виробничу базу та земельну ділянку на підставі Договору іпотеки від 13.11.2017 року в будь-який час. Зазначене, на думку позивача призведе до неефективності поданого позову, оскільки відповідач 1 має можливість відчужити нерухоме майно в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку», або набути його у власність в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а відповідач 2 з письмового погодження відповідача 1 відчужити таке майно будь-якій третій особі.
Враховуючи викладене, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення принципу справедливості та неможливості захисту порушених прав позивача, в межах даного позову. А тому, з метою уникнення можливого подальшого відчуження відповідачем 2 нерухомого майна, яке є предметом оскаржуваних правочинів у даній справі, звернення стягнення відповідачем 1 на нерухоме майно на підставі Договору іпотеки від 13.11.2017 року відповідно до ст. ст. 37, 38 Закону України «Про іпотеку», що в подальшому унеможливить виконання судового рішення та стане підставою для звернення позивача до суду з відповідними позовами про витребування майна просить суд задовольнити клопотання про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною першою ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову б/н від 19.11.2019 року (вх. №279/19 від 19.11.2019 року) судом встановлено наступне.
За змістом ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі відповідачу і знаходяться у нього чи інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, тощо.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.03.2018 року у справі №904/5971/17, постанові від 07.06.2018 року у справі №910/23468/17, постанові від 04.06.2018 року у справі №910/23741/17, постанові від 04.05.2018 року у справі №910/339/18.
З огляду на зазначене, за твердженням позивача, вжиття заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. І навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.
Дослідивши подані позивачем до заяви докази, суд з урахуванням вищевказаних приписів законодавства зазначає, що посилання заявника на можливе утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду мотивовані наведеними вище обставинами безумовно та переконливо не свідчить про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову.
Крім того, оцінка дій відповідачів, на незаконності яких наголошує позивач, стосовно нерухомого майна, яке є предметом даної заяви, судом буде надана за результатом розгляду справи по суті на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів. При цьому, заявник не повідомляє жодних обставин стосовно вчинення певних дій з об'єктами нерухомого майна станом на момент пред'явлення позову до суду. Тобто, суду не доведено, що описані події свідчать про можливість утруднення виконання судового рішення на даний час.
В силу вимог положень процесуального закону, що стосується забезпечення позову, позивач має надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення в період пред'явлення позову до суду. Зокрема, докази щодо реалізації чи підготовчі дії щодо реалізації майна тощо. Проте, у поданій заяві позивач послався лише на потенційну можливість виникнення заявлених у заяві обставин.
Таким чином, заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, заявник не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.03.2019 року у справі №904/4795/18.
Також, суд зазначає, що позивачем до заяви не додано Договору іпотеки від 13.11.2017 року на який він посилається як на підставу для задоволення вимог за заявою про забезпечення позову. При цьому, позивач зазначив, що оскільки він не є стороною спірного правочину то і немає можливості надати такий договір. Також, посилання заявника на те, що основне зобов'язання, яке забезпечено Договором іпотеки від 13.11.2017 року є простроченим та не виконано відповідачем 2 у встановлений строк, те що відповідач 2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань за Договором фінансової допомоги є лише припущеннями позивача, оскільки матеріали справи не місять жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Водночас відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Господарський суд враховує при цьому, що заявник у позовній заяві просить суд витребувати у відповідачів та третьої особи оригінали (для огляду у судовому засіданні) та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи) Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.10.2017 року, укладеного між ТОВ «Маядо» та ТОВ «Профіль Інтернешнл», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №916, Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 18.10.2017 року, укладеного між ТОВ «Маядо» та ТОВ «Профіль Інтернешнл», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №917, Договору іпотеки від 13.11.2017 року, укладеного між ТОВ «Маядо» та ТОВ «Профіль Інтернешнл», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №962.
Проте, враховуючи відсутність станом на день розгляду заяви про забезпечення позову таких документів та необхідність в силу приписів ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, розглянути заяву про забезпечення позову не пізніше двох днів з дня її надходження, станом на день постановлення даної ухвали у суду відсутні докази, які б підтвердили чи спростували доводи ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО».
Отже, суд позбавлений можливості в повній мірі дослідити подану заяву та встановити необхідність вжиття заходів забезпечення,
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи викладене, заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, яким чином невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання судового рішення у разі задоволення позову.
За таких обставин, зважаючи на безпідставність та необґрунтованість, заява про забезпечення позову, на думку суду, є передчасно та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136-140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «ЕСКО» у задоволенні заяви б/н від 19.11.2019 року (вх. №279/19 від 19.11.2019 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, заборони ТОВ «Маядо», ТОВ «Профіль Інтернешнл» та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо розпорядження, в тому числі, але не виключно, відчуження, передачу в іпотеку, лізинг, оренду, тощо, а також вчиняти будь-які інші дії щодо нерухомого майна, заборони суб'єктам державної реєстрації, нотаріусам, акредитованим суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її складення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання 22.11.2019 року.
Суддя Д.Г. Заєць