19 листопада 2019 рокуСправа № 921/414/19
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
при секретарі судового засідання Шмир А.І.
за позовом: Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль
до відповідача: Дочірнього підприємства “Тернопільський Облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України”, вул. О. Кульчицької, 8, м.Тернопіль
про cтягнення 42 708 грн. попередньої оплати
За участі представників:
Позивача: Боднар С.П.
Відповідача: не з'явився
Суть справи: Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, 8, м.Тернопіль звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Дочірнього підприємства "Тернопільський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", вул. О.Кульчицької, 8, м.Тернопіль про стягнення 42 708,00 грн попередньої оплати з перерахуванням її на казначейський рахунок Служби за реквізитами: Банк: ГУ ДКСУ у Тернопільській області, код МФО 838012, р/р НОМЕР_1 .
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов договору № 55М від 25.05.2018 щодо повернення передоплати за невиконані роботи, сума якої заявлена до стягнення у судовому порядку.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 11.07.2019 /суддя Руденко О.В./ відкрито провадження у справі № 921/414/19 за позовом Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001 до відповідача Дочірнього підприємства "Тернопільський Облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", вул. О.Кульчицької, 8, м. Тернопіль, 46001 про стягнення 42708 грн. попередньої оплати.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.07.2019 /суддя Руденко О.В./ повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 11 вересня 2019 року о 11:00 год. Запропоновано позивачу подати: оригінали актів виконаних робіт №16-07-14-1 за липень 2018 р. та довідок про вартість виконаних робіт за липень 2018 р. наданих згідно супровідного листа №06-2/105 від 18.01.2019.
Враховуючи, що суддя Руденко О. В. з 09.09.19 по 30.09.19 перебував на лікарняному з метою недопущення порушення строку розгляду справи передбаченого ст. 195 ГПК України, на підставі розпорядження в.о. керівника апарату господарського суду Тернопільської області від 25.09.2019 відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 921/414/19.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2019 справу № 921/414/19 призначено головуючому судді Сидорук А.М.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 25 вересня 2019 року справу № 921/414/19 прийнято до свого провадження. Призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження по справі № 921/414/19 на 15 жовтня 2019 року.
15 жовтня 2019 року від відповідача по справі через канцелярію суду надійшли пояснення № 06-2/1353 від 15.10.2019 року з додатками, а саме: копією акту приймання виконаних робіт № 16-07-14-1 за липень 2018 року; копією довідки про вартість виконаних робіт за липень 2018 року; копією акту приймання виконаних робіт за липень 2018 року; копією виписки з р/р від 10.08.2018 року; квитанцією пошти про направлення пояснень позивачу по справі.
15 жовтня 2019 року від відповідача по справі через канцелярію суду надійшли пояснення № 06-2/1352 від 15.10.2019 року з додатками, а саме: копією акту приймання виконаних робіт № 16-07-3-1 за липень 2018 року; копією довідки про вартість виконаних робіт за липень 2018 року; копією акту приймання виконаних робіт за липень 2018 року; копією виписки з р/р від 10.08.2018 року; квитанцією пошти про направлення пояснень позивачу по справі.
Ухвалою суду від 15.10.2019 підготовче засідання було відкладено на 29.10.2019.
Ухвалою суду від 29.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/414/19 до судового розгляду по суті на 19 листопада 2019 о 12 год. 00 хв
Присутній в судовому засіданні 19.11.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, стягнути з відповідача - Дочірнього підприємства “Тернопільський Облавтодор” ВАТ ДАК “Автомобільні дороги України”, вул. О. Кульчицької, 8, м.Тернопіль 42 708,00грн. попередньої оплати та 1921, 00грн судового збору.
Представник відповідача в судове засідання 19.11.2019 року не прибув про причини неявки суду не повідомив.
Нормами частини 1 статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Зважаючи на те, що участь в судовому засіданні представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, беручи до уваги, що останній був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається за наявними в ній доказами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
25 травня 2018 року між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (Замовник) та Дочірнім підприємством "Тернопільській облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (Підрядник) було укладено договір №55М (далі - Договір), згідно із п.1.1 якого Замовник доручає Підряднику і зобов'язується прийняти і оплатити, керуючись умовами даного договору надання послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги місцевого значення у Тернопільській області О200304 Бучач-Нижнів на ділянці ПК 7+80 - ПК 8+40 (45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь), згідно з вимогами діючих нормативно-правових актів, зокрема ДСТУ БД.1.1-1:2013, ГБН Г ОСОБА_1 1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, а Підрядник зобов'язується на свій власний ризик та своїми силами виконати роботи, доручені йому Замовником в установлений договором строк.
Згідно п.2.1. Договору Підрядник виконує роботи з моменту підписання договору по 31.12.2018.
У п.3.1 сторони визначили, що вартість договору становить 162 930,00 гривень з ПДВ.
Додатковою угодою № 1 від 18.06.2018р. внесено зміни в п. 3.1. розділу 3 , зокрема: "вартість договору становить 142 360, 00 гривень з ПДВ"
Відповідно до п.5.1. Договору Замовник має право, зокрема, при відсутності недоліків прийняти та оплатити виконані роботи керуючись умовами даного договору.
Відповідно до п.5.4. Договору Підрядник зобов'язаний, зокрема, виконати з використанням власних ресурсів, у встановлені строки роботи відповідно до проектно-кошторисної документації; передати Замовнику у порядку, передбаченому цим договором та відповідними нормами закінчені роботи.
Фінансування робіт здійснюється відповідно до плану фінансування, який затверджено головним розпорядником бюджетних коштів (п.9.1. Договору).
Згідно п.10.1. Договору усі розрахунки за виконані роботи по цьому договору здійснюються шляхом перерахування відповідних коштів на рахунок Підрядника; Замовник виконує платіжні зобов'язання лише при наявності відповідного бюджетного призначення (бюджетних асигнувань).
Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи Підрядником на підставі “Актів приймання виконаних підрядних робіт” (форма №КБ-2в) та “Довідок про вартість виконаних підрядних робіт” (форма №КБ-3) (п.10.2. Договору).
Згідно п.10.3. Договору акти виконаних робіт готує Підрядник, підписує та надає їх Замовнику; робота вважається виконаною, коли вона прийнята Замовником.
Відповідно п.10.4. Договору Підрядник разом з представником Замовника звіряє акти з фактично виконаними роботами. Питання щодо несвоєчасного підписання актів, а також необґрунтовані претензії щодо представлених обсягів виконаних робіт вирішується у встановленому законодавством порядку; оплата робіт виконаних з недоробками і дефектами, проводиться після усунення останніх.
Згідно п.10.5. Договору Замовник виконує свої зобов'язання по даному договору лише у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.
Замовник може здійснювати проміжні платежі за виконані роботи після підписання акту приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (форма №КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДБН, підписаних уповноваженими представниками сторін (п.10.6. Договору).
Відповідно до п.13.1 Договору №44М від 24.05.2018 цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому разі повного виконання зобов'язань сторонами.
Зміни, доповнення та розірвання Договору здійснюється за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди за ініціативою будь-якої Сторони відповідно до чинного законодавства. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору (п.14.1. Договору).
В пункті 10.7. Договору сторони обумовили, що Замовник має право перерахувати Підряднику попередню оплату, розмір якої не може перевищувати 30% від суми договірної ціни. При використанні попередньої оплати Підрядник повинен надати Замовнику відповідні підтверджуючі (платіжні) документи щодо використання зазначеної суми: виконаними роботами. Підрядник подає звіт про використання попередньої оплати протягом 30 днів з дня її надходження на розрахунковий рахунок Підрядника. У разі не подання звіту про використання попередньої оплати протягом 30 днів з моменту її перерахування Підряднику, останній зобов'язується повернути протягом трьох днів з моменту закінчення 30-ти денного терміну повну суму наданого авансу. Невикористану суму авансу Підрядник повинен повернути Замовнику на розрахунковий рахунок у Державному казначействі України.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають, зокрема, із договорів та інших правочинів. Із даною правовою нормою кореспондуються і положення статті 174 ГК України, за якою господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.ст. 638,639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.
Відносини сторін за правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини другої статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.
Згідно частин першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п.10.7 договору №44М від 24.05.2018 позивачем (Замовником) було перераховано попередню оплату на рахунок відповідача (Підрядника) в сумі 42 708,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №421 від 18.06.2018 (копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи) з відміткою про перерахування суми авансу.
Враховуючи дату надання попередньої оплати Підрядник мав згідно п. 10.7 Договору відзвітувати про використання наданих йому коштів протягом 30 днів до 18.07.2018 включно.
Частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
З огляду на відсутність підтвердження належного використання зазначеної вище суми (виконаними роботами), позивач - Служба автомобільних доріг у Тернопільській області направив відповідачу - Дочірньому підприємству "Тернопільській облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" Вимогу із супровідним листом №08-2/1073 від 10.09.2018, у якій просив в семиденний термін з моменту отримання останньої, надати документальне підтвердження використання попередньої оплати або повернути її у повному обсязі.
У Відповіді № 06-2/2034 від 03.10.2018 ДП "Тернопільській облавтодор" ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на Лист № 08-2/1073 від 10.09.2018 позивача з вимогами (зокрема по спірному договору №44 М від 24.05.2018 в даній справі), зокрема йдеться про те, що отримані від Служби автомобільних доріг у Тернопільській області аванси, зокрема по Договору №44М від 24.05.2018, були спрямовані на закупівлю матеріалів для виконання робіт (ТОВ "БМБУД" - 450000 грн. платіжне доручення №1467 від 25.06.2018 за асфальтобетонну суміш, ДП "Артемсіль" - 66656,04 грн. та 450000,00 грн. платіжні доручення №1466 від 23.03.2018 та №1456 від 22.06.2018 відповідно, ТОВ "Бітекс" - 450 000,00 грн. платіжне доручення №1455 від 22.06.2018 за бітум дорожній, ПМП "Юстас" - 150000,00 грн. платіжне доручення №1457 від 22.06.2018 за бітумну емульсію). Ваші вимоги (САД у Тернопільській області) не підлягають до задоволення, оскільки грошові кошти використані для придбання матеріалів.
Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і вст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідачем до матеріалів справи надано довідку (форма КБ-3) про вартість виконаних робіт та витрати за липень 2018 та Акт №16-07-14-1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 (форма КБ-2в) на суму 75508,00 грн.
Із даного Акту приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 неможливо встановити дату його складення та підписання відповідачем.
Зазначені Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 та довідка про вартість виконаних робіт та витрати за липень 2018 разом із Супровідним листом №06-2/105 від 18.01.2019 були вручені позивачу (Службі автомобільних доріг у Тернопільській області) нарочно 21.01.2019 (про що свідчить печатка канцелярії позивача та проставлена дата 21.01.2019 про отримання вказаних документів позивачем), тобто після обумовленого у договорі строку дії - до 31.12.2018. У той же час, вказаний акт позивачем не підписаний та з листування сторін вбачається наявність спору щодо належності виконаних робіт та їх вартості.
Належними доказами виконання відповідачем робіт відповідно до умов договору є акт приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в (п. 11.4 Договору).
Водночас, складення відповідачем актів виконаних робіт, не прийнятих позивачем, після спливу встановленого Договором строку на використання авансу, не є підставою для утримання цих авансових коштів відповідачем з огляду на порушення ним договірного зобов'язання.
Постановою КМУ України "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 23.04.2014 №117 із наступними змінами визначено, що одержувачі бюджетних коштів у договорах можуть передбачити попередню оплату робіт та послуг терміном 1 календарний місяць, якщо розмір такої оплати не перевищує 30% їх вартості (абз. 14 п.п. 1 п.1 Постанови).
У разі не подання звіту про використання авансу протягом 30 днів з моменту перерахування Підряднику, останній повинен повернути протягом 3 (трьох) днів з моменту закінчення 30-ти денного терміну повну суму наданого авансу.
Пунктом 2 вказаної вище постанови визначено, що розпорядники і одержувачі бюджетних коштів здійснюють попередню оплату тільки тих товарів робіт і послуг, що згідно з договорами про закупівлю передбачається поставити, виконати і надати протягом поточного бюджетного періоду.
Таким чином, відповідач належними і допустимими доказами не підтвердив використання спірної суми попередньої оплати протягом 30 днів з моменту перерахування підряднику, як це передбачено пунктом 10.7 Договору та повинен був подати звіт про використання попередньої оплати.
Отже, оскільки підрядник не дотримався встановлених у пункті 10.7 Договору строків і порядку щодо надання замовнику підтвердження обставин використання перерахованої попередньої оплати, не довів виконання робіт за договором на суму авансу та у визначений договором строк, а тому відповідач внаслідок порушення договірного зобов'язання і вимог статей 525, 526,530, 629 ЦК України та статті 193 ГК України, повинен повернути позивачеві попередню оплату (аванс) у сумі 42708,00 грн.
Судом встановлено факт, якого не заперечує і відповідач, що акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідку КБ-3 позивач отримав 21.01.2019, тобто поза межами встановлених у договорі строків для надання доказів виконання ним підрядних робіт і використання авансу, що свідчить про порушення підрядником обов'язків, передбачених у пункті 10.7 Договору.
Разом із тим суд зауважує, що відповідач (Підрядник) не позбавлений права вимагати оплати замовником фактично виконаних робіт на підставі положень статті 853 ЦК України, розділу 5 Договору або положень статті 849 ЦК України (у разі відмови замовника від договору).
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд у постанові від 16.04.2019 по справі №910/95/18.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.12 року "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
З урахуванням вищевикладеного, виходячи з того, що позовні вимоги доведені позивачем і обґрунтовані матеріалами справи та відповідачем не спростовані належними доказами, а тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення попередньої оплати (авансу) в сумі 42 708, 00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,126,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Тернопільський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, 46001, м. Тернопіль, вул.. О. Кульчицької, 8, ідентифікаційний код 31995099 на користь Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, вул. О. Кульчицької, 8, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25887079 за реквізитами Банк: ГУ ДКСУ у Тернопільській області, код МФО 838012, р/р НОМЕР_1 - 42 708,00 грн. попередньої оплати за договором № 55М від 25.05.2018р. та 1921,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення підписано 22.11.2019.
Суддя А.М. Сидорук