Рішення від 13.11.2019 по справі 910/24323/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2019Справа № 910/24323/16

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326)

про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати по день фактичного розрахунку в розмірі 124 701 грн. 85 коп.

В межах справи № 910/24323/16

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (ідентифікаційний код 01386326)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Позивач не з'явився

Від відповідача Салашна Л.М. - представник

Розпорядник майна Кіцул С.Б.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

08.04.2019 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати по день фактичного розрахунку в розмірі 124 701 грн. 85 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати по день фактичного розрахунку в розмірі 124 701 грн. 85 коп. прийнято до розгляду в межах справи № 910/24323/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд та призначено підготовче засідання на 29.05.2019.

29.05.2019 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позов.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.05.2019 розгляд справи відкладено на 26.06.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.06.2019 розгляд справи відкладено на 22.07.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.07.2019 відкладено розгляд справи на 21.08.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.08.2019 розгляд справи відкладено на 09.10.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.10.2019 закрито підготовче провадження та призначити позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати по день фактичного розрахунку в розмірі 124 701 грн. 85 коп. до судового розгляду по суті на 13.11.2019.

У судовому засіданні 13.11.2019 розглядався по суті позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати по день фактичного розрахунку в розмірі 124 701 грн. 85 коп.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати по день фактичного розрахунку в розмірі 124 701 грн. 85 коп., заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у період з 31.10.2003 по 11.06.2013 працював у відокремленому підрозділі Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" - Мостобудівельний загін № 60 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на посаді монтажника з монтажу ст. і збк. 3 розряду, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Як вказує позивач, станом на дату звільнення заборгованість перед позивачем з виплати заробітної плати становила 19 433 грн. 65 коп.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічні положення містяться і в статті 94 Кодексу законів про працю України. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, Луцьким міжрайонним судом Волинської області 29.10.2013 винесено судовий наказ у справі № 161/18452/13-ц про стягнення з Мостобудівельного загону № 60 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" заборгованості по нарахованій але не виплаченій заробітній платі в сумі 19 433 грн. 65 коп.

Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Тільки у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Позовні вимоги ґрунтуються на стягненні з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11.06.2013 по 19.12.2018 в розмірі 124 701 грн. 85 коп.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу викладено наступний правовий висновок: в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 116,117, 2371 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався (пункт 1 резолютивної частини рішення).

Таким чином, перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з дня фактичного розрахунку з позивачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2018 відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 44216615 згідно якої судовий наказ виконано в повному обсязі.

Таким чином, грошові кошти позивачу надійшли ще в 19 грудня 2018 року, однак із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, останній звернувся 08 квітня 2019 року, тобто з пропуском тримісячного строку для звернення до суду, передбаченого ст. 233 Кодексу законів про працю України.

Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 у справі № 446/509/16-ц вказав, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

З огляду на викладені обставини позивач пропустив строк на звернення до суду за вирішенням трудового спору, оскільки з позовом про стягнення середнього заробітку при звільненні він звернувся поза межами строку передбаченими статтею 233 КЗпП України. Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 124 701 грн. 85 коп. залишаються судом без задоволення.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З огляду на викладені обставини на наведені норми суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 18.11.2019

Суддя П.П. Чеберяк