Рішення від 19.11.2019 по справі 910/12750/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/12750/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (вул. Левченка, буд.1, м.Маріуполь, Донецька область, 87504, код ЄДРПОУ 00191129)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, буд.5, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815)

про стягнення 18 319,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення суми 18 319,88 грн збитків.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо схоронності перевезеного вантажу .

Ухвалою від 19.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

04.10.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та вказує що позивач вимагає відшкодування збитків за незбережене майно, при цьому, на підтвердження завданих збитків не надано належних доказів, твердження позивача про завдання збитків не підтверджуються матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 ГПК України, ухвала суду від 19.09.2019 отримана 27.09.2019, а відповідач отримав 25.09.2019.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2018 між Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі - вантажовідправник, вантажоодержувач, платник, замовник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - перевізник, відповідач) укладено Договір №00039/ЦТЛ-2018 про надання послуг (далі - Договір), відповідно до умов якого предметом Договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Перевізник зобов'язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) змовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника відповідно до інформації АС «МЕСПЛАН», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 Договору);

Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником Договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ», або вчинення замовником будь-якої дії на виконання Договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018 (пункт 12.1 Договору).

01.01.2018 між Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат іменні Ілліча» (покупець) і Приватним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічнй завод» (постачальник) укладено Договір №2/18Сб, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити коксову продукцію на умовах, передбачених Договором №2/18Сб.

Відповідно до накладної від 22.02.2019 №48483853 (досилочна накладна №48500706) позивачу за груповою відправкою у вагоні №63523534 надійшов вантаж - кокс доменний. Вантажовідправник - постачальник.

Згідно з частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Статтею 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Відповідно до статті 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

19.03.2019 на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №485604/277, в якому зазначено наступне: «При коммерческом осмотре обнаружено: погрузка в вагоне выше уровня бортов на 200-300 мм., «шапка». Поверхность груза маркірована известью по центру вагона продольной полосой шириной 400-600 ммвдоль вагона. Над 1 люком имеется выемка размером 700 мм Х на ширину вагона Х400 мм в глубь вагона. Маркировка нарушена, что соответствует попутному акту о/ф №6396 ст. Чаплино Придн. ж.д. Вагон прибыл в техническом отношении исправен. Течи груза нет. Перевеска груза производилась в присутствии зам. ДС П.И. Людникова, аг. ком. И.В. Рослик, пр. сд. к-та О.В.Мелешко , вес-ка к-та Е.И.Крывуля на 150 т. єлектронних тензометрических весах №14 ст.Сартана-2 с полной остановкой вагона. При повторной перевеске данного вагона недостача груза подтвердилась. Заведующего грузовим двором нет по штату.»

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Частинами першою і другою статті 114 Статуту встановлено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до частини другої статті 130 Статуту право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу мають одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову.

Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажів (ст. 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить:

- 2% маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0-6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м'ясо свіже;

- 1,5% маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива;

- 1% маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м'ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м'ясні всякі; 0,5% маси всіх інших вантажів.

Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу з урахуванням природних втрат у вагоні 63523534, проведений відповідно до Правил перевезення вантажів та становить 18 319,88 грн., а саме: 3 300 кг - 914,80 кг (сума норми природної втрати вантажу) = 2385,20 кг (2,39 т) х 7 665,22 грн. (вартість однієї тони вантажу з ПДВ)).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд перевірив правильність наданого позивачем розрахунку вартості вагової нестачі вантажу і встановив, що останній проведений з урахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто (2 %) та кількості фактичної недостачі, у зв'язку з чим сума втраченого вантажу у вагоні №63523534 становить 18 319,88 грн.

Таким чином, оскільки відповідачем не збережено вантаж, прийнятий ним до перевезення, доказів на підтвердження того, що недостача поставленого вантажу сталася не з вини відповідача, суду не подано, отже, позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Однак, Акціонерним товариством "Українська залізниця" у відзиві зазначено, що позивач вимагає стягнути 18 319,88 грн у відшкодування збитків за незбережене перевезення. При цьому, як зазначає відповідач, на підтвердження завданих збитків не надано належних доказів. Проте, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача як такі, що не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи наявна накладна №48483853 від 22.02.2019 (досилочна накладна №48500706), комерційний акт №485604/277 від 19.03.2019, рахунок-фактура №92414477 від 22.02.2019 та сертифікат якості №22211. Крім того, суд зазначає, що факт оплати позивачем рахунку не входить до предмету доказування у даній справі з огляду на заявлені предмет та підставу позову, та встановлення судом обставин завдання відповідачем позивачу збитків.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська,5, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вул.Левченка, 1, м.Маріуполь, Донецька обл., 87504, код ЄДРПОУ 00191129) суму збитків у розмірі 18 319 (вісімнадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн 88 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одну) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 20.11.2019

Суддя Н.І. Ягічева

Попередній документ
85807585
Наступний документ
85807587
Інформація про рішення:
№ рішення: 85807586
№ справи: 910/12750/19
Дата рішення: 19.11.2019
Дата публікації: 25.11.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Пошкодження, втрати, псування вантажу; Інші пошкодження, втрати, псування вантажу